Справа № 154/1449/23 Провадження №33/802/273/26 Головуючий у 1 інстанції:Пустовойт Т. В.
Доповідач: Денісов В. П.
27 березня 2026 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 13 січня 2026 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із нього на користь держави 605 гривень 60 копійок судового збору.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи це тим, що копію оскаржуваної постанови він не отримував.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку, що клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.
Апелянт у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження просить поновити цей строк, мотивуючи тим, що копію оскаржуваної постанови він не отримував.
Проте, зазначені доводи апелянта повністю суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП, згідно з якими постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Отже, законодавець пов'язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не з моментом отримання особою копії постанови.
13 січня 2026 року під час розгляду справи у Володимирському міському суді Волинської області ОСОБА_1 був відсутній (а.с.27-29).
В цій справі відповідно до положень ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження закінчився 23 січня 2026 року.
Апеляційну скаргу на постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 13 січня 2026 року щодо нього ОСОБА_1 подав через засоби поштового зв'язку лише 12 березня 2026 року, що підтверджується штампом на поштовому конверті, долученому до апеляційної скарги, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, який закінчився ще 23 січня 2026 року.
Таким чином ОСОБА_1 майже на два місяці пропустив строк апеляційного оскарження, передбачений вимогами ч.2 ст.294 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що копію постанови він не отримував, не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження так як вони суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП, згідно яких постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, а не з дня отримання.
Як убачається із матеріалів справи ОСОБА_1 09 січня 2026 року сам з'явився до місцевого суду та подав заяву, в якій обставини, викладені у протоколі, визнав повністю. Не заперечив щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. У вчиненому щиро каявся (а.с.24-25).
У зв'язку із з'явленням ОСОБА_1 до суду, судом першої інстанції було відновлено провадження в даній справі (а.с.26), яке було зупинено постановою цього ж суду від 03.07.2023 (а.с.20).
На підставі поданої ОСОБА_1 заяви від 09.01.2026 місцевим судом розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 та прийнято постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.27-29).
Враховуючи викладені обставини, зокрема подання ОСОБА_1 заяви від 09.01.2026, в даній справі відповідно до положень ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня проголошення судового рішення, тобто з 13 січня 2026 року і закінчується 23 січня 2026 року.
Будь-яких інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Володимирського міського суду від 13 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 клопотання апелянта не містить.
Жодних поважних причин об'єктивної неможливості подання апеляційної скарги у строки, визначені ч.2 ст.294 КУпАП (з 13 по 23 січня 2026 року) апеляційна скарга не містить.
Тому доводи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП та повністю спростовуються вищезазначеними матеріалами справи, у зв'язку з чим клопотання до задоволення не підлягає.
Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положеннями ч.2 ст.294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Підсумовуючи наведені обставини та положення ч.2 ст.294 КУпАП, необхідно відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Володимирського міського суду Волинської області від 13 січня 2026 року щодо нього та повернути апеляційну скаргу особі, які її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Володимирського міського суду Волинської області від 13 січня 2026 року щодо нього - відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, які її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов