Справа № 761/24656/23
Провадження № 2-н/761/14/2026
про відмову у видачі судового наказу
26 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Екжитлоком» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
У липні 2023 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Екжитлоком» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 липня 2023 року справу передано судді Макаренко І.О.
На підставі розпорядження № 01-08-1126 від 19 березня 2026 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 761/24656/23 за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 березня 2026 року матеріали заяви передані на розгляд судді Романишеній І.П.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд встановив наступне.
Питання, пов'язані із видачою судового наказу, врегульовано у розділі ІІ ЦПК України. Отже, при вирішенні питання щодо можливості видачі судового наказу, суд керується положеннями вказаного розділу ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості
Також суд звертає увагу, що вимоги до змісту заяви про видачу судового наказу наведені ст. 163 ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Як вбачається із поданої заяви, вона підписана директором ТОВ "Екжитлоком" Сазоновим М.І. із застосуванням факсиміле. Крім того, за допомогою факсиміле підписана і копія заяви про видачу судового наказу для боржника.
Факсиміле з латині «facsimile» - зробити подібне. Фактично це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.
Підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об'єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.
Факсиміле це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису уповноваженої особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.
Частиною 3 статті 207 ЦК України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Приймаючи до уваги те, що використання факсиміле при підписанні заяви при зверненні до суду не передбачено чинним законодавством, а випадок його застосування за письмовою згодою сторін у даному випадку не застосовується, а також враховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи, суд не може вважати підпис директора ТОВ "Екжитлоком" Сазонова М.І. у поданій до суду заяві, відтворений за допомогою факсиміле, таким, що підтверджує повноваження особи, якою подано заяву.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
Верховний Суд у постанові від 08 липня 2021 року у справі № 916/3209/20 зазначив, що подання процесуальних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису заявника (його представника), що є штампом із зображенням підпису та може бути виготовлений і використаний будь-ким, не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважити, що заява підписана особою, яка її подає, або представника такої особи.
З огляду на те, що в заяві відсутній такий обов'язковий реквізит, як особистий підпис директора ТОВ "Екжитлоком" Сазонова М.І. та беручи до уваги наведені вище норми, суд дійшов висновку, що подана заява не підписана особою, яка її подає, або представником такої особи, а відтак підлягає поверненню.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови заявнику у видачі судового наказу на підставі п. 1 ст.165 ЦПК України у зв'язку із тим, що заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України, а саме не підписана особою, яка її подає, або представником такої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Частиною 2 статті 167 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-167, 260 ЦПК України,-
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Екжитлоком» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА