Справа № 761/32716/25
Провадження № 2/761/3493/2026
16 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Анохіна А.М.,
при секретарі судового засідання - Лазуренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,, -
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.02.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю MERCEDES-BENZ S 500, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, Hyundai SANTA FE, державний номер НОМЕР_2 , та пішохода ОСОБА_2 .
Внаслідок ДТП транспортні засоби, майно отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків, крім того, пішохід ОСОБА_2 отримала травми.
В судовому порядку відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України.
Крім того, в рамках розслідування страхового випадку, ТДВ «СГ «Оберіг» було встановлено, що відповідач на час настання ДТП не мав дійсного посвідчення водія на керування транспортними засобами.
Цивільно-правова відповідальність відповідача станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «Оберіг» за полісом обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів EP-201885098.
Транспортний засіб Hyundai SANTA FE, н.з. НОМЕР_2 був застрахований відповідно до договору добровільного страхування у ПрАТ "СК "ПЗУ Україна".
Відповідно до рахунку СТО вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Hyundai SANTA FE, н.з. НОМЕР_2 складає 42350,15 грн.
Виконуючи взяті на себе зобов'язання за договором добровільного страхування ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" відповідно до платіжного доручення від 10.03.2021 року здійснило виплату страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу Hyundai SANTA FE, н.з. НОМЕР_2 , в розмірі 22057,43 грн.
Таким чином, ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" набуло права вимоги до винної особи, в результаті чого звернулось до позивача з заявою про страхове відшкодування.
Полісом EP-201885098 було передбачено франшизу у розмірі 2500,00 грн.
Відповідно до вимоги на виплату страхового відшкодування, в порядку суброгації, від 09.02.2022 ДВ «СГ «ОБЕРІГ» було сплачено страхове відшкодування у розмірі 19557,43 грн., яке розраховувалась наступним чином: 22057,43 грн. (сума виплачена ПрАТ "СК "ПЗУ Україна") - 2500,00 грн. (франшиза) = 19557,43 грн.
На підставі заяви про виплату страхового відшкодування, а також враховуючи інші матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «Оберіг» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" в розмірі 19557,43 грн.
Вищезазначеною ДТП також було завдано збитки майну належному КП "Центр організації дорожнього руху", а саме опорі світлового об'єкту.
Відповідно до наданих матеріалів вартість відновлювального ремонту пошкодженого майна з ПДВ, складає 58530,82 грн.
Відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування від 10.12.2021 між потерпілою особою та ТДВ «СГ «Оберіг» було узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 56030,82 грн.
Таким чином, ТДВ "СГ "Оберіг" здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілих осіб у загальному розмірі: 19557,43 грн.+56030,82 грн.=75588,25 грн, які просить стягнути на свою користь з відповідача.
Разом з позовними вимогами представник позивача просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7300,00 грн. 00 коп. та судовий збір.
Враховуючи вищевикладене просить задовольнити позовні вимоги з урахуванням даних пояснень.
04 серпня 2025 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
01 вересня 2025 року до суду надійшла інформація про реєстрацію місця проживання відповідача.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження в справі без повідомлення сторін.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного порядку, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Судом встановлено, 21.02.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю MERCEDES-BENZ S 500, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , Hyundai SANTA FE, державний номер НОМЕР_2 , та пішохода ОСОБА_2 .
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 19.10.2021 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілою, а кримінальне провадження - закрито.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду , лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_1 встановлена та в порядку ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до пп. «б» пп. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрати на проведення двох судових експертиз позивачу відшкодовує страхова компанія. Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
Цивільно-правова відповідальність відповідача станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «Оберіг» за полісом обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів EP-201885098.
Транспортний засіб Hyundai SANTA FE, н.з. НОМЕР_2 був застрахований відповідно до договору добровільного страхування у ПрАТ "СК "ПЗУ Україна".
Відповідно до рахунку СТО вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Hyundai SANTA FE, н.з. НОМЕР_2 складає 42350,15 грн.
Виконуючи взяті на себе зобов'язання за договором добровільного страхування ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" відповідно до платіжного доручення від 10.03.2021 року здійснило виплату страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу Hyundai SANTA FE, н.з. НОМЕР_2 , в розмірі 22057,43 грн.
Таким чином, ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" набуло права вимоги до винної особи, в результаті чого звернулось до позивача з заявою про страхове відшкодування.
Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом EP-201885098 було передбачено франшизу у розмірі 2500,00 грн.
Відповідно до вимоги на виплату страхового відшкодування, в порядку суброгації, від 09.02.2022 ДВ «СГ «Оберіг» було сплачено страхове відшкодування у розмірі 19557,43 грн, яке розраховувалась наступним чином: 22057,43 грн (сума виплачена ПрАТ "СК "ПЗУ Україна") - 2500,00 грн. (франшиза) = 19557,43 грн.
На підставі заяви про виплату страхового відшкодування, а також враховуючи інші матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «Оберіг» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" в розмірі 19557,43 грн.
Крім того, вищезазначеною ДТП також було завдано збитки майну належному КП "Центр організації дорожнього руху", а саме опорі світлового об'єкту.
До ТДВ «СГ «Оберіг» від представника КП "Центр організації дорожнього руху" було подано заяву на виплату страхового відшкодування.
Відповідно до наданих матеріалів вартість відновлювального ремонту пошкодженого майна з ПДВ, складає 58530,82 грн.
На підставі заяви про виплату страхового відшкодування, а також враховуючи інші матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «Оберіг» здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи в розмірі 56030,82 грн.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Таким чином, ТДВ "СГ "Оберіг" здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілих осіб у загальному розмірі: 19557,43 грн +56 030,82 грн =75588,25 грн.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо стосується розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання як розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
Так, відповідно до ст. 1 цього Закону: договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);
інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);
представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).
Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем додані такі докази понесення витрат на правничу допомогу, копії яких додані до позовної заяви, а саме:
- договір про надання професійної правничої допомоги від 16.07.2025;
-акт прийому -передачі наданих послуг № 46441 до договору про надання професійної правничої допомоги від 16.07.2025.
Загалом позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 7300,00 грн.
Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, положення ст.141 ЦПК України, та зважаючи на обсяг фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, ціни позову, співмірності складності справи із наданими адвокатом послугами, витраченого представником часу, суд вважає такий розмір витрат на правничу допомогу є пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи, а тому приходить до висновку про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7300,00 грн, що, на думку суду, є співмірним зі складністю даної справи.
Отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати за надання правничої допомоги в сумі 7300,00 грн.
Суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду з позовом у даній справі сплатив 2422,40 грн судового збору.
Виходячи з цього, суд приходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2422,40 судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦК України, суд, -
Позовні Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг» (код ЄДРПОУ 39433769, юридична адреса: м. Київ, вул. Васильківська, 14) заборгованість зі страхового відшкодування у розмірі 75588 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 25 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг» (код ЄДРПОУ 39433769, юридична адреса: м. Київ, вул. Васильківська, 14) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 7300 (сім тисяч триста гривень) 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23.03.2026.
Суддя Андрій АНОХІН