Справа №752/5892/26
Провадження №2-а/752/199/26
23 березня 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, -
Адвокат Вініцький Микола Вікторович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.02.2026 після блокування виконавчою службою заробітної картки позивачу стало відомо, що Укртрансбезпека винесла постанову серії АВ №00009434 від 19.12.2025 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України.
Головний спеціаліст відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Степаненко М.В., розглянувши матеріали інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 81. WAGA-WIM35. №12, та встановила, що 21.10.2025 о 10 год. 26 хв. за адресою М-03, км 534+863, Харківська обл., автоматизованим пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб КОБАЛЬТ АС-3253/3, номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху: перевищення загальної маси транспортного засобу на 13,365% (3,475 т), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП, притягнула ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та наклала на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Згідно з розпорядженням Харківського міського голови про покладення виконання обов'язків від 17.02.2025 № 48 та наказу КП «Харківводоканал» про покладення обов'язків генерального директора від 18.02.2025 №84-к обов'язки генерального директора КП «Харківводоканал» з 18.02.2025 по 21.11.2025 виконував ОСОБА_2 .
Згідно з розпорядженням Харківського міського голови №285 від 25.11.2025 на позивача покладено виконання обов'язків генерального директора КП Харківводоканал лише з 22.11.2025.
Однак відповідачем не було належно перевірено (не зроблено відповідний запит), хто станом на 21.10.2025 був належним користувачем транспортного засобу КОБАЛЬТ АС-3253/3, номерний знак НОМЕР_1 , а отже накладення штрафу на особу, яка не є суб'єктом правопорушення, є незаконним.
Станом на 21.10.2025 позивач взагалі не був керівником КП «Харківводоканал», не виконував ніяких організаційно-розпорядчих та контрольних функцій, а тому не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, як посадова особа за адміністративне правопорушення яке сталося 21.10.2025.
Просив поновити пропущений строк на оскарження постанови, оскільки про винесення постанови позивач дізнався 04.02.2026, після блокування виконавчою службою його заробітної карти.
Сума понесених судових витрат складає 665,60 грн. (сума оплаченого судового збору,), 3900 грн. орієнтовна сума гонорару адвоката за надання правової допомоги
Просив:
поновити пропущений строк для подання позовної заяви;
скасувати постанову серія АВ №00009434 від 19.12.2025 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України про накладення штрафу у розмірі 17000 грн.;
стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. та судові витрати, пов'язані із розглядом справи у суді, в розмірі 3900 грн.
12.03.2026 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному розмірі.
Зазначив, що механізм фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2019 №1174.
Відтак, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проєкту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.
Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей:
- про транспортний засіб;
- відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП;
- наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні,
- метаданих, сформованих автоматичним пунктом (пункти 2, 16 Порядку №1174).
Закріплений в законодавстві та реалізований практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи, а також унеможливлює наявність корупційної складової.
Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134 1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT). Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі.
Як вбачається з матеріалів справи постанову скеровано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на поштову адресу позивача, яка внесена до державних реєстрів. Укртрансбезпекою виконано всі законодавчо встановлені дії щодо направлення на адресу позивача яка внесена до державних реєстрів, оскаржуваних постанови, однак позивачем не здійснено відповідних дій щодо її отримання.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком, з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 по справі №697/1044/22.
З трекінгу поштового відправлення вбачається, що відповідач надіслав через оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта» рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання позивача оскаржувану постанову. Отже, виходячи з правил вручення рекомендованих повідомлень та фактичних обставин, позивач протягом усього часу зберігання рекомендованого повідомлення, яким відповідач надіслав на його адресу оскаржувану постанову, не вжив належних заходів щодо його отримання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі №990/102/22 зазначила, що пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку.
За таких обставин відповідачем в повній мірі дотримано вимог встановленого порядку повідомлення позивача про винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до абзацу 10 пункту 8 Інструкції №512, а тому оскаржувана постанова набрала законної сили. Позивачем не обґрунтовано та не надано жодного належного доказу, що унеможливило останнього подати позовну заяву у встановлений адміністративним судочинством десятиденний термін.
До позовної заяви додано копію договору від 02.02.2026 про надання правничої допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Вініцьким М.В., акт виконання робіт від 04.02.2026 та розрахунок вартості правової роботи від 03.02.2026. Проаналізувавши вищезазначені документи вбачається, що ставка за надання послуг з правничої допомоги не є відсотковою ставкою від суми позову, а є фіксованою сумою за комплекс вищезазначених послуг.
З наданих до заяви документів відповідач не може належним чином визначити та підтвердити обсяги затраченого часу щодо виконання кожної послуги й відповідно співмірність таких показників.
В акті виконання робіт від 04.02.2026 зазначено лише зміст виконання робіт, а не час, затрачений на відповідні види робіт, що ставить під сумнів, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору. Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат чacy по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, не підтверджуються документально реальність адвокатських витрат, їх дійсність та необхідність. В договорі зазначено ознайомлення з матеріалами справи та підготовка відзиву, проте адвокатом надаються послуги в аналогічних справах, зокрема, №752/4875/26, 752/4599/26, 752/4570/26, 752/4595/26, 752/4597/26, 752/4844/26, де позовні заяви містять аналогічний предмет та підстави позову, що і у даній справі. Отже підготовка позовної заяви до суду не займає тривалий час і не потребує додаткового вивчення судової практики. Враховуючи зазначене, адвокату не потрібно було додатково вивчати нормативно-правові акти та актуальність судової практики, виписувати нову позицію у позовній заяві.
10.03.2026 постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
19.12.2025головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з питань безпеки на транспорті Степаненком М.В. винесена постанова серії АВ №00009434 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 21.10.2025 о 10 год. 26 хв. за адресою: М-03, км 534+863, Харківська обл., відповідальна особа допустила рух транспортного засобу КОБАЛЬТ АС-3253/3, номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху: перевищення загальної маси транспортного засобу на 13,365% (3,475 т), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 7,432% (1,412 т) при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 м при спарених колесах.
Згідно з наказом КП «Харківводоканал» від 21.10.2025 №17-к/пр Тараканова О.Ю, прийнято на роботу заступником генерального директора з організації закупівель з 22.10.2025.
Згідно з розпорядженням Харківського міського голови від 17.02.2025 №48 на головного інженера КП «Харківводоканал» ОСОБА_2 з 18.02.2025 покладено виконання обов'язків генерального директора КП «Харківводоканал».
Згідно з наказом КП «Харківводоканал» від 18.02.2025 №84-к ОСОБА_2 з 18.02.2025 приступив виконання обов'язків генерального директора КП «Харківводоканал».
Згідно з розпорядженням Харківського міського голови від 25.11.2025 №285 на заступника генерального директора з організації закупівель Тараканова О.Ю. з 26.11.2025 покладено виконання обов'язків генерального директора КП «Харківводоканал».
Згідно з наказом КП «Харківводоканал» від 26.11.2025 №1520-к на заступника генерального директора з організації закупівель Тараканова О.Ю. з 26.11.2025 покладено виконання обов'язків генерального директора КП «Харківводоканал».
Відомості про те, що автомобіль КОБАЛЬТ АС-3253/3, номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності КП «Харківводоканал», відсутні.
Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Пунктом 1, 3 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою КМУ від 11.02.2015 №103 зі змінами, встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженням з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У п. 22.5 Правил дорожнього руху встановлено параметри транспортних засобів та їх составів за умови дотримання яких допускається їх рух. Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами".
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно із ч.1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Також, за правилами ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Позивач оспорює постанову серії АВ №00009434 від 19.12.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, посилаючись на те, що він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд повторно відзначає, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 21.10.2025 о 10 год. 26 хв. за адресою: М-03, км 534+863, Харківська обл., відповідальна особа допустила рух транспортного засобу КОБАЛЬТ АС-3253/3, номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.
Суд вважає, що за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Частиною 1 ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ч.2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Аналізуючи надані докази, суд приходить до висновку, що станом на 21.10.2025 о 10 год. 26 хв. за адресою: М-03, км 534+863, Харківська обл., коли транспортний засіб КОБАЛЬТ АС-3253/3, номерний знак НОМЕР_1 , рухався із перевищенням нормативних параметрів визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, позивач ОСОБА_1 , не виконував обов'язків генерального директора КП «Харківводоканал».
З письмових доказів достовірно встановлено, що ОСОБА_1 почав працювати в КП «Харківводоканал»з 22.10.2025, а повноваження генерального директора КП «Харківводоканал» на нього були покладені з 26.11.2025.
Однак відповідач неправильно встановив, хто станом на 22.10.2025 був належним користувачем транспортного засобуКОБАЛЬТ АС-3253/3, номерний знак НОМЕР_1 . Відомості про те, що саме позивач станом на 22.10.2025 був належним користувачем цього транспортного засобу, відсутні, що дає підстави для висновку, що він не є суб'єктом адміністративного правопорушення.
За таких обставин, з урахуванням п.3.ч.3 ст.286 КУпАП суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, що має наслідком задоволення позовних вимог.
Щодо вимог про поновлення строку звернення до адміністративного суду суд відзначає наступне.
Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Позивач зазначає, що про оскаржувану постанову він дізнався лише 04.02.2026, коли виконавчою службою були накладений арешт га грошові кошти, зокрема заробітну плату.
29.01.2026 Укртрансбезпека звернулась до Київського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про примусове виконання постанови серії АВ №00009434 від 19.12.2025.
04.02.2026 Київського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження №80152887 щодо примусового виконання постанови серії АВ №00009434 від 19.12.2025.
Відомості про отримання безпосередньо позивачем оскаржуваної постанови суду не надані.
Зазначені доводи свідчать про поважність пропуску строку позивачем для звернення до суду з цим позовом, а тому суд вважає можливим пропущений строк поновити.
Посилання відповідача на судову практику щодо поновлення пропущеного строку у відзиві є помилковим, оскільки обставини у справах, які зазначені у відзиві, є іншими.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 665,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3900 грн. суд відзначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати, в силу ст. 132 КАС України, складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 665,60 грн. за позовну вимогу немайнового характеру, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки позові вимоги задоволені повністю.
Щодо стягнення витрат, пов'язаних із розглядом справи у сумі 3900 гривень, суд зазначає наступне.
Статтею 134 КАС України встановлено, що втрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надані договір про надання правової допомоги від 02.02.2026, укладений з адвокатом Вініцьким М.В., ордер серії СА №1128046 від 02.02.2026, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЧК №000771 від 03.07.2017, платіжну інструкцію №Р24А5458381953D3155 від 04.02.2026 на суму 3900 грн. про оплату адвокатських послуг Вініцького М.В., платник ОСОБА_1 , додаток №1 від 03.02.2026 до договору про надання правової допомоги від 02.02.2026, згідно з яким вартість наданих послуг визначена у фіксованому розмірі 3900 грн. з урахуванням положень Рішення №13/1/7 Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 та складається з гонорару на ознайомлення з матеріалами справи в розмірі 1000 грн. та підготовки відзиву на позовну заяву в розмірі 2900 грн., додаток №2 від 04.02.2026 до договору про надання правової допомоги від 02.02.2026 (акт виконаних робіт на суму 3900 грн.).
Суд при визначенні суми відшкодування витрат повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд відзначає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3900 грн., які просить стягнути позивач, не в повній мірі відповідають згаданим критеріям.
Так витрати за послуги адвоката з підготовки відзиву на позовну заяву в розмірі 2900 грн. не надавались та не були необхідними, виходячи з обставин цієї справи та процесуального статусу її учасників. За таких обставин, позивачу за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу підлягають частковому відшкодуванню в розмірі 1000 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9-11, 14, 72-77, 139, 229, 241-247, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до адміністративного суду, визнавши причини його пропуску поважними.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії АВ №00009434 від 19.12.2025 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Відмовити в стягненні решти витрат на правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене в Шостому апеляційному адміністративному суді шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Державна служба України з питань безпеки на транспорті, місцезнаходження: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, код ЄДРПОУ 39816845.
Рішення складене 23.03.2026.
Суддя Ж. І. Кордюкова