Справа №705/918/23
1-кп/705/345/26
26 березня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі колегії:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в режимі відеоконференції кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 321, ч. 2 ст. 255-1 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 231 КК України,
У провадженні суду перебувають матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 321, ч. 2 ст. 255-1 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 231 КК України.
17.03.2026 на адресу суду надійшло клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .
У клопотанні прокурор посилається на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочину, за найважчий із яких передбачено покарання від 9 до 15 років позбавлення волі з конфіскаціє або без такої.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні не застосовано, але ОСОБА_6 на цей час утримується в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», у зв'язку з тим, що відбуває покарання за вироком Фастківського міськрайонного суду Київської області від 19.02.2018 і строк відбування покарання закінчується 06.04.2026.
Оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується, між іншим у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 15 років, з можливою конфіскацією майна, є громадянином російської федерації, з якою Україна припинила міжнародні відносини, він не має постійного місця проживання на території України та у нього відсутні міцні соціальні зв'язки та будь які джерела доходів, існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також вказує на наявність ризику впливу на свідків, враховуючи його девіантну поведінку та ризику продовження злочинної діяльності, оскільки він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та має не зняту та не погашену судимість, більше того, відбуваючи покарання в державній установі виконання покарань, не тільки не став на шлях виправлення, а продовжив вчинення нових злочинів, пов'язаних з незаконним обігом сильнодіючих лікарських та наркотичних засобів та встановленням та поширенням злочинного впливу в установі виконання покарань.
За вказаних обставин прокурор вважає, що жоден більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти наведеним вище ризикам.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та характер вчинених злочинів, просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, оскільки наявні ризики які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 в судовому засіданні також заперечувала проти застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки зазначені прокурором ризики вважає безпідставними та необґрунтованими. Так, сам по собі факт наявності у ОСОБА_6 громадянства рф не може свідчити про ризик переховуватися від суду та покинути територію країни, оскільки в умовах воєнного часу це є неможливим. Можливість продовження вчинення нових кримінальних правопорушень є лише припущеннями прокурора. Просила суд взяти до уваги стан здоров'я обвинуваченого, який має ряд хронічних захворювань та потребує лікування. У зв'язку з чим просить суд змінити його підзахисному запобіжний захід на заставу, яку мають можливість сплатити родичі ОСОБА_6 , з визначенням необхідних обов'язків, що забезпечить його належну поведінку.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та підтримав думку захисника. Запевнив, що наміру ухилятися від суду не має, також не буде впливати на свідків чи іншу обвинувачену. Просив суд взяти до уваги стан його здоров'я та потребу лікування.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Вирішуючи питання про існування передбачених законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд враховує, що ризиком є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Таким чином, розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Прокурор звертаючись до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 посилається на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Вирішуючи питання щодо доцільності обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , з урахуванням конкретних обставин справи, враховуючи особу обвинуваченого, який має громадянство іншої держави, не має постійного місця проживання в Україні, не одружений, не має дітей чи утриманців, тобто не має міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняті та не погашені судимості, обґрунтовано обвинувачується в тому, що відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі, вчинив інші умисні злочини, пов'язані з незаконним обігом сильнодіючих лікарських та наркотичних засобів, тобто тяжких та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, тому суд вважає цілком ймовірною наявність ризику можливості переховування ОСОБА_6 від суду з огляду на суворість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його виним та відсутність міцних соціальних зав'язків.
Також суд звертає увагу, що на даний час у судовому провадженні не допитані свідки, що з урахуванням особливостей доведення обставин злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , свідчить про наявність ризику незаконно впливати на свідків.
Крім того, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, враховуючи наявність у нього судимостей та його поведінку під час відбування покарання за вироком суду.
Слідчий суддя не бере до уваги посилання сторони захисту на недоведеність ризиків, оскільки судом встановлена їх наявність. Зазначені захисником обставини не зменшують суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 . Доводи сторони захисту не вказують на наявність у ОСОБА_6 обставин, що переважають суспільний інтерес у справі, що потребує проведення повного досудового розслідування в розумні строки, а тому тримання обвинуваченого під вартою може бути виправданим за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Щодо посилання обвинуваченого на погіршення стану його здоров'я та, що, на його думку, перешкоджає триманню його під вартою, то суд не вважає такі обставини підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою оскільки доказів загрози здоров'ю чи життю ОСОБА_6 стороною захисту не надано. При цьому, обвинувачений не позбавлений можливості отримувати лікування та необхідну медичну допомогу в установі за місцем тримання під вартою. Крім того, суд враховує те, що постановою Кабінету Міністрів України № 1122 від 21 листопада 2012 року затверджено Порядок надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, за яким визначеним особам безперешкодно надається медична допомога в закладах охорони здоров'я за специфікою захворювання за встановленим порядком, їх доправлення до них та госпіталізація, тому стан здоров'я обвинуваченого не може бути визначальним для можливості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні не встановлено даних про зменшення чи відсутність ризиків, а також про наявність достатніх стримуючих факторів для можливого застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Також суд враховує, що будь-яких інших обставин, які би свідчили про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого матеріали справи не містять та доказів наявності таких обставин стороною захисту не надано.
За вказаних обставин, суд вважає, що існування на даному етапі кримінального провадження ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовує необхідність тримання ОСОБА_6 під вартою, а також свідчить про неможливість їх запобіганню шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі застави, тому суд вважає за доцільне в даному випадку, з огляду на наявну завантаженість членів колегії суддів та перебування в планових відпустках, з метою ефективного судового розгляду обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк тридцять днів. На думку суду, застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд не вбачає підстав для визначення ОСОБА_6 розміру застави, як альтернативного запобіжного засобу.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 193, 197, 331, 372, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 30 днів, а саме до 24.04.2026 включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити прокурору та обвинуваченому - для відома, та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3