Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2422/26
Номер провадження 1-кс/711/821/26
24 березня 2026 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
скаржника - ОСОБА_3
прокурора - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 10.03.2026,-
Скаржниця ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 10.03.2026.
Свою скаргу обґрунтовує тим, що 10.03.2026 нею до Черкаської обласної прокуратури було подано заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 373 КК України та ст. 365 КК України працівниками СУ ГУНП у Вінницькій області, які під час проведення обшуку за місцем її проживання здійснювали щодо неї психологічний вплив, висловлювали погрози повідомлення їй про підозру у разі ненадання показань проти громадянина ОСОБА_5 , а також погрози щодо вилучення автомобіля та інші незаконні дії.
Проте станом на момент подання цієї скарги всупереч вимог ст. 214 КПК України відомості за її заявою до ЄРДР внесені не були, витяг з ЄРДР їй не надано, що, на думку скаржниці, свідчить про бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, оскільки обов'язок внесення відомостей до ЄРДР є безумовним і не залежить від оцінки прокурора та слідчого щодо обґрунтування заяви.
У зв'язку з чим просила визнати бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за її заявою від 10.03.2026 незаконною та зобов'язати уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною заявою, та надати витяг з ЄРДР.
В судовому засіданні скаржниця ОСОБА_3 скаргу підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в скарзі доводи. Додатково зазначила, що 10 березня 2026 року за місцем її проживання на підставі ухвали суду, яка була вручена їй співробітниками поліції, було проведено обшук, під час якого працівниками СУ ГУНП у Вінницькій області щодо неї здійснювався психологічний тиск та погрози вилучення під час обшуку її автомобіля та пред'явлення їй підозри у разі, якщо вона не надасть покази стосовно іншої особи - ОСОБА_5 , також останні погрожували забрати у неї дитину у садочок - інтернат у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності, фактично примушуючи давати покази. На її думку, в діях працівників поліції, що проводили обшук, є склад кримінальних правопорушень, передбачених ст.373, 365 КК України, які грубо порушили її права, передбачені Конституцією України. Відповідаючи на питання слідчого судді зазначила, що вона відмовилась давати покази, користуючись правом, передбаченим ст. 63 Конституції України. Під час проведення обшуку велась відеофіксація. Мобільний телефон її було вилучено згідно ухвали суду про надання дозволу на проведення обшуку. Вона вирішила звернутися з заявою про вчинення злочину з метою убезпечити себе від незаконних дій працівників правоохоронного органу в подальшому.
Прокурор Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 заперечував проти задоволення скарги та зазначив, що в заяві ОСОБА_3 відсутні відомості, які б вказували на існування ймовірності вчинення дій, які б містили ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 373, 365 КК України та, відповідно, слугували б підставою для їх внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Проте, з метою перевірки наявності в діях працівників ГУНП у Вінницькій області ознак порушення дисциплінарного статуту, копія заяви ОСОБА_3 була направлена до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та Вінницьке управління ДВБ Національної поліції України для організації проведення об'єктивного і неупередженого службового розслідування щодо можливих неправомірних дій працівників СУ ГУПН у Вінницькій області під час проведення слідчих дій на території Черкаської області, за результатами якого, за наявності на те підстав, буде прийняте рішення в порядку ст. 214 КПК України.
Заслухавши доводи скаржниці та прокурора, дослідивши письмові матеріали, додані до скарги та надані в судовому засіданні прокурором, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що 10 березня 2026 року ОСОБА_3 звернулася до Черкаської обласної прокуратури з заявою про вчинення щодо неї працівниками СУ ГУНП у Вінницькій області, як на думку заявниці, кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.373, 365 КК України за фактом примушування останньої давати показання та перевищення влади або службових повноважень працівниками правоохоронного органу під час проведення санкціонованого обшуку за місцем її проживання.
Дана заява, подана без додатків, була отримана Черкаською обласної прокуратурою 10.03.2026 року.
За результатами розгляду заяви прокурором відділу протидії порушення прав людини у правоохоронних та пенітенціарних сферах Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 11.03.2026 року за № 20-3704-26 заявниці була надана відповідь про відсутність правових підстав для внесення відомостей до ЄРДР з роз'ясненням норм чинного кримінального процесуального законодавства, якими передбачено вимоги до заяви про вчинення злочину. В той же час заявницю проінформовано, що копія заяви про злочин була направлена до ГУНП у Вінницькій області та Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України для проведення службового розслідування, за результатами якого, за наявності підстав, буде прийняте рішення в порядку ст. 214 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв'язку з невиконанням слідчим, дізнавачем, прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 за №298. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту 4 частини 5статті 214 КПК України.
Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 1 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214 КПК України).
Чинним КПК закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).
Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Також, слід звернути увагу на те, що правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Так, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Вказана вище інформація необхідна для визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.
Таким чином, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Верховного Суду, який у своїх постановах наголосив на такому: «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку, чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18); «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18).
Таким чином, детально вивчивши та надавши оцінку заяві ОСОБА_3 від 10.03.2026 про вчинення щодо неї кримінальних правопорушень співробітниками СУ ГУНП у Вінницькій області за ознаками перевищення влади або службових повноважень, тобто умисного вчинення дій, які явно виходять за межі наданих їм прав чи повноважень, та примушування давати показання при допиті шляхом незаконних дій з боку особи, яка проводить дізнання або досудове слідство, слідчий суддя вважає, що заява не містить відомостей, які б вказували на вчинення працівниками правоохоронного органу кримінальних правопорушень, а фактично зводиться до незгоди заявниці з процесом проведення санкціонованого обшуку за місцем її проживання, прийнятими процесуальними рішеннями та проведеними слідчими діями, що не може бути безумовною підставою для внесення відомостей про вчинення кримінальних правопорушень уповноваженими особами органу досудового розслідування.
Посилання ОСОБА_3 на ознаки у діях співробітників СУ ГУНП у Вінницькій області складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 365, 373 КК України, а саме:
- перевищенні влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування;
- примушування давати показання при допиті шляхом незаконних дій з боку особи, яка проводить дізнання або досудове слідство, -
містить лише суб'єктивний виклад обставин та є припущеннями скаржниці, суб'єктивним уявленням щодо неправомірності дій уповноважених осіб органу досудового розслідування під час проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, а також ґрунтується на власному аналізі та баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
У даному випадку невиправданим є застосування механізму кримінального переслідування та процесуального примусу для дослідження інформації, зазначеної у поданій ОСОБА_3 заяві.
Тому, на переконання слідчого судді, ініціювання кримінального провадження за відповідними фактами може призвести до безпідставного залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також необґрунтованого витрачання сил і засобів правоохоронних та судових органів.
У постанові Великої Палати № 818/1526/18 від 30.01.2019, зазначено, що саме у межах процедури оскарження рішення щодо невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в заяві ОСОБА_3 від 10.03.20206 об'єктивних даних, які б свідчили про ймовірність вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 365, 373 КК України, а викладених у заяві ОСОБА_3 обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування.
Крім того, посилання скаржниці на норму ст. 214 КПК України, яка, на її думку, встановлює не право, а обов'язок слідчого або прокурора внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування оцінюється слідчим суддею критично, оскільки дана норма свідчить лише про те, що правова оцінка заяви про кримінальне правопорушення не може бути надто детальною (щодо кожної з ознак складу кримінального правопорушення) з урахуванням початкового етапу дослідження події імовірного кримінального правопорушення та обмеженістю правових можливостей щодо не тільки пізнання тих чи інших обставин, але й можливості детального обґрунтування наявності повного складу кримінального правопорушення, що характерно для підсумкових рішень у кримінальному провадженні (винесення вироку чи закриття кримінального провадження).
Таким чином скаржницею не доведено обов'язок уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури внести, викладені у заяві від 10.03.2026 відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення та, як наслідок, їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження заяви, а тому в задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 214, 303-310, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 10.03.2026 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1