Справа № 570/1198/26
Номер провадження 1-в/570/86/2026
Іменем України
26 березня 2026 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
представника установи виконання покарань - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне в режимі відеоконференції з приміщення Державної установи «Городоцький виправний центр №131» клопотання захисника засудженого - адвоката ОСОБА_5 про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким щодо засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2021 року за ч.3 ст.286-1 КК України до позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 8 років, -
11.03.2026 року до Рівненського районного суду Рівненської області надійшло клопотання захисника засудженого - адвоката ОСОБА_5 про заміну не відбутої частини покарання засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , більш м'яким.
Ухвалою Рівненського райнного суду Рівненської області від 16.03.2026 року клопотання призначено до судового розгляду.
Клопотання адвокат ОСОБА_5 обгрунтовує наступним.
Так, ОСОБА_4 засуджено вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2021 року за ч.3 ст.286-1 КК України до позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 8 років. 21 січня 2022 року вирок набрав законної сили. В установах попереднього ув'язнення ОСОБА_4 перебував з 25.06.2021 року.
12.11.2022 року ОСОБА_4 прибув в Державну установу «Городоцька ВК (№131)» (сектор мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання для чоловіків, засуджених до позбавлення волі), де відбуває покарання по даний час.
ОСОБА_4 у скоєному злочині вину визнає повністю та щиро розкаюється. Він повністю бере відповідальність за вчинене, усвідомлює наслідки вчиненого для потерпілих. Міру покарання, призначеного судом, вважає справедливою, розуміє що завдав матеріальної та моральної шкоди потерпілим. Він одружений, підтримує близькі стосунки з родиною шляхом телефонних переговорів, отримує від них посилки, передачі, користується побаченнями.
Засуджений має постійне місце проживання, до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Зараз на праві власності йому належить житло за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає його дружина, ОСОБА_7 .
ОСОБА_4 має вищу освіту за спеціальністю «Правознавство». У 2024 році ОСОБА_4 закінчив також Університет водного господарства та природокористування, здобувши кваліфікацію магістра в галузі аграрних наук та продовольства за спеціальністю «Водні біоресурси та аквакультура».
ОСОБА_4 є самозайнятою особою, офіційно зареєстрований як ФОП. Протягом тривалого часу здійснює активну волонтерську діяльність. Ще з початком війни мав намір долучитися до збройних сил України, щоб мати можливість боронити державу, однак ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12.04.2022 року №173/1205/21 йому було відмовлено.
За період відбування покарання в установі має декілька стягнень, більшість з яких погашені.
Разом з тим, має п'ять заохочень та подяк від начальника установи, а також подяки від волонтерських організацій за підтримку ЗСУ.
ОСОБА_4 дотримується вимог санітарії та гігієни, має охайний зовнішній вигляд, дбайливо ставиться до майна установи та предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. ОСОБА_4 хоче підтримувати постійний зв'язок із своїми рідними, та бажає змінити своє життя, однак в умовах ізоляції від суспільства це не можливо здійснити у повній мірі.
Наразі покарання ОСОБА_4 відбув вже більше половини строку, а саме 4 роки і 8 місяців і 11 днів.
З урахування наведеного, захисник просила застосувати до ОСОБА_4 заміну невідбутої частини покарання більш м'яким згідно ст.82 КК України у виді пробаційного нагляду, з покладенням на засудженого обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
20.03.2026 року від Державної установи "Городоцький виправний центр №131" надійшла характеристика на засудженого ОСОБА_4 та довідка про наявність стягнень та заохочень.
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 подане нею клопотання підтримала з мотивів наведених у ньому та просила його задоволити.
Засуджений ОСОБА_4 підтримав подане його захисником клопотання. Просив замінити йому покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке покарання у виді пробаційного нагляду. Зазначив про те, що хоче долучитися до захисту держави. За час перебування в установі виконання покарань працював, декілька разів змінював роботу, має юридичну освіту, а також здобув освіту в галузі аграрних наук та продовольства за спеціальністю «Водні біоресурси та аквакультура» в Університеті водного господарства та природокористування.
Також він підтримує активну громадянську позицію, є волонтером, у 2022 році хотів стати на захист держави, передає кошти для підтримки ЗСУ та благодійної організації, яка надає допомогу військовослужбовцям, за що має відповідні подяки, однак ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12.04.2022 року, йому було відмовлено у відстрочці виконання вироку та апеляційним судом така ухвала залишена без змін.
На даний час його позиція щодо захисту держави незмінна, при цьому, командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 надано рекомендаційний лист начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 про вивчення особи ОСОБА_4 та відібрання його на вакантну посаду оператора відділення управління зенітної ракетної батареї зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , ШПК "солдат" ВОС - 616543А, тарифний розряд - 4/3. В такому листі командир просив оформити документи на призначення ОСОБА_4 на вакантну посаду.
Крім того, він має місце проживання в Рівненському районі, де купив будинок, який належить йому на праві власності, а також сталі соціальні зв'язки, одружений, має сім'ю. Також, під час перебування в установі виконання покарань має заохочення, також має стягнення, деякі з них погашені, однак, не вважає їх підставою для відмови судом у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким, оскільки одне з таких стягнень він оскаржує у Рівненському окружному адміністративному суді, а два інших за 2026 рік також має намір оскаржувати, оскільки одне з них накладено за користування модемом, на використання якого йому надавався дозвіл для роботи, а інше накладено, оскільки він не виконав наказ «Підйом», однак він на той час не міг його виконати за станом здоров'я.
Прокурор проти задоволення подання заперечував, зазначив про те, що засуджений має заохочення, однак має непогашені стягнення у виді суворих доган від 05.01.2026, 28.01.2026, а також у виді догани від 17.03.2026 року, які на час розгляду клопотання не погашені та не зняті.
Представник установи виконання покарань ОСОБА_6 при вирішенні клопотання поклалася на розсуд суду. Зазначила що не підтримує таке клопотання з огляду на те, що установа виконання покарань не є ініціатором подачі такого клопотання.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що таке клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 537 ч. 3 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням може бути застосовано, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці став на шлях виправлення та відбув 1/2 частину строку покарання.
Відповідно до ст.82 КК України особам, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням, якщо засуджений став на шлях виправлення, після фактичного відбуття не менше половини строку покарання, призначеного судом за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, висновок суду повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про поведінку засудженого і ставлення його до праці за весь час відбування покарання.
Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 26 квітня 2002 року Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
За змістом закону становлення особи на шлях виправлення - це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись і в умовах відбування більш м'якого покарання.
Прийняття рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений 21.12.2021 року вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2021 року за ч.3 ст.286-1 КК України до позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 8 років.
Початок строку відбування покарання 25.06.2021 року.
Кінець строку відбування покарання 25.06.2028 року.
Станом на 18.03.2026 засуджений відбув: 04 роки 08 місяців 23 днів.
Станом на 25.03.2026 року залишилося до відбуття 02 роки 03 місяці 0 днів.
Згідно характеристики установи виконання покарань та особової справи, вбачається, що засуджений ОСОБА_4 за період перебування в ДУ "Дніпровська установа виконання покарань (№4)" (слідчий ізолятор) до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заходи заохочення не застосовувалися.
За час відбування покарання в ДУ "Крюківська виправна колонія №29" чотири рази допустив порушення встановленого порядку відбування покарання, за що чотири рази притягувався до дисциплінарної відповідальності. Стягнення погашені у встановленому законом порядку. Заходи заохочення не застосовувалися.
За час відбування покарання в установі засуджений, за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки встановлених КВК України, п'ять разів заохочувався правами начальника установи, а також неодноразово допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, за що чотири рази було накладено дисциплінарні стягнення, два з яких, на даний час не зняті та не погашені у встановленому законом порядку.
Таким чином, за весь час відбування покарання ОСОБА_4 має п'ять заохочень за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, дев'ять стягнень, шість з яких були погашені та достроково зняті.
Так, 05.01.2026 року ОСОБА_4 оголошено сувору догану. Як слідує з пояснень ОСОБА_4 така догана оскаржується ним в Рівненському окружному адміністративному суді про що надано ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 року про відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_4 .
28.01.2026 року ОСОБА_4 оголошена сувора догана.
17.03.2026 року ОСОБА_4 оголошена догана.
На даний час даних про їх зняття та погашення, в тому числі оскарження до суду не надано.
Як вбачається з характеристики, 05.03.2026 року рішенням комісії ДУ «Городоцький виправний центр №131» ОСОБА_4 визнаний таким, що не довів своє виправлення та не заслуговує на умовно-дострокове звільнення згідно ст.81 КК України.
Засуджений має місце реєстрації та проживання, має вищу юридичну освіту, та під час відбування покарання здобув другу вищу освіту, за час відбування покарання працював на контрагентських об'єктах "ФОП ОСОБА_9 ", ТОВ "ОДЕК Україна" та "ФОП ОСОБА_10 ". Зі слів засудженого, бажає змінити своє життя має позитивні плани на майбутнє.
Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення оцінюється як низький, ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як низький.
Так, судом безперечно беруться до уваги наведені засудженим обставини щодо здобуття ним освіти, зайняття ним активної громадянської позиції, прагнення стати на захист держави, наявність родини, місця проживання та сталих соціальних зв'язків.
Водночас, доводи ОСОБА_4 про необхідність застосування до нього покарання у виді пробаційного нагляду в порядку ст.82 КК України є недостатньо переконливими.
Фактичне відбуття засудженим половини строку покарання, призначеного вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2021 року за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, ніким із учасників провадження не оспорюється.
При цьому, за період відбування покарання ОСОБА_4 має заохочення, працював, здобув освіту, одружився, допомагагає ЗСУ.
Наведені обставини свідчать про наявність у поведінці засудженого позитивних тенденцій.
Разом з тим, призначення більш м'якого покарання повинно сприяти досягненню мети, передбаченої ст.50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.1ст.6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.17 постанови від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», оскільки судовий розгляд питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого та представників органу, який відає виконанням покарання.
В ході судового розгляду встановлено, що засуджений з кінця 2025 року не працює.
05.01.2026 року засудженому оголошено сувору догану за порушення режиму відбування покарання, така догана оскаржується засудженим в Рівненському окружному адміністративному суді.
Однак, засуджений має ще одну сувору догану від 28.01.2026 року та догану від 17.03.2026 року, такі стягнення не зняті та не погашені.
При цьому, як вбачається з характеристики 05.03.2026 року рішенням комісії ДУ «Городоцький виправний центр №131» ОСОБА_4 визнаний таким, що не довів своє виправлення та не заслуговує на умовно-дострокове звільнення згідно ст.81 КК України.
Суд звертає увагу, що положення кримінального закону хоча і не містять застережень щодо заміни покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді пробаційного нагляду в порядку ст.82 КК України, проте в даному випадку застосування до ОСОБА_4 більш м'якого покарання саме такого виду є передчасним та не сприятиме його виправленню та досягненню мети покарання, передбаченої ст.50 КК України.
Передчасність застосування до ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду також підтвердив і прокурор та представник виправної колонії, з огляду на наявність стягнень за порушення порядку в установі відбування покарання.
Таким чином, наведені у клопотанні доводи за наявності стягнень, не призводять суд до переконання, що ОСОБА_4 досяг того ступеня виправлення, за якого в суду були б обґрунтовані переконливі підстави для заміни призначеного йому найбільш тяжкого виду покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді пробаційного нагляду.Також, суд відхиляє довови засудженого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про наявність конфлікту з адміністрацією, оскільки наведене не доведено в законний спосіб.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про неможливість застосувати заміну покарання засудженому ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі на більш м'яке покарання у вигляді пробаційного нагляду на фактичний строк невідбутої частини покарання, внаслідок передчасності та неефективності такого заходу на даний час.
Керуючись ст.ст. 51, 59-1, 82 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання захисника засудженого - адвоката ОСОБА_5 про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким щодо засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2021 року за ч.3 ст.286-1 КК України до позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 8 років.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення, в порядку ст. 395 КПК України, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвалу суду відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно, але не пізніше 24 годин після проголошення, надіслати до установи виконання покарань для вручення засудженому.
Повний текст ухвали складено 27 березня 2026 року.
Суддя ОСОБА_1