Справа № 570/4307/24
Номер провадження 2-з/570/7/2026
іменем України
25 березня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі судді Гнатущенко Ю.В., з участю секретаря судового засідання Іллюк С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівному заяву представника позивача ПП «Фірма Укрекопласт» - адвоката Діонісьєва І.М. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Фірма Укрекопласт» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, -
22.08.2024 р. до суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Фірма Укрекопласт» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння відповідачки на користь позивача земельну ділянку з кадастровим номером 5624681500:05:025:0763 площею 0,45 га, розташовану у с. Бармаки Рівненського району Рівненської області.
Ухвалою суду від 27.08.2024 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.
24.03.2026 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката Діонісьєва І.М. про забезпечення позову вх.№5577, у якій він просить вжити наступних заходів забезпечення позову:
- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5624681500:05:025:0763 площею 0,45 га, яка розташована у с. Бармаки Рівненського району Рівненської області;
- заборонити особам, наділеними функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:05:025:0763 площею 0,45 га, яка розташована у с.Бармаки Рівненського району Рівненської області.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову зазначено, що обставини справи свідчать про те, що ділянка, яка витребовується позивачем, неодноразово була відчужена від одного власника до іншого - від ТОВ «Мавіотос» на ОСОБА_2 , від ОСОБА_2 на ТОВ «Піран Груп», надалі від ТОВ «Піран Груп» на відповідачку у справі. Враховуючи неодноразову зміну власників земельної ділянки, що є предметом спору, існує ймовірність здійснення подальших відчужень земельної ділянки на користь третіх осіб та зміни її власників, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, оскільки між сторонами існує спір, предметом якого є витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння на користь позивача.
Враховуючи предмет позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, представник позивача вважає, що можливим та адекватним способом забезпечення позову є арешт майна та заборона особам, наділеними функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:05:025:0763 площею 0,45 га, яка розташована у с.Бармаки Рівненського району Рівненської області.
Вказуючи на необхідність вжиття вказаних у заяві заходів забезпечення позову, представник позивача посилається на ст.ст.149, 150 ЦПК України, постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09.09.2020 р. у справі № 509/2765/19, постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», рішення ЄСПЛ від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», від 17 липня 2008 року у справі «Каіч та інші проти Хорватії».
Суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без виклику сторін згідно із ч.1 ст.153 ЦПК України.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, долучені до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на наступне.
Заявник звернувся до Рівненського районного суду Рівненської області із позовом про витребування з чужого незаконного володіння відповідачки на користь позивача земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:05:025:0763 площею 0,45 га, розташованої у с. Бармаки Рівненського району Рівненської області.
Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Ст.152 ЦПК України визначає порядок подання заяви про забезпечення позову, яким передбачено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Положеннями ч.1 ст.150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, до яких, зокрема, належить накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч.2ст.150 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд зазначає, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову за своєю правовою природою є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір, при цьому врахувавши наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до наявної у матеріалах справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №367320378 від 26.02.2024 р. відповідачці ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером 5624681500:05:025:0763, площею 0,45 га, місце розташування: Рівненська область, Рівненський район, с.Бармаки.
Судом встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову, про які у своїй заяві просить представник позивача, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.
З урахуванням наведеного, враховуючи предмет позову та співмірність застосовуваного заходу забезпечення позову із розміром позовних вимог, суд дійшов висновку про доцільність задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5624681500:05:025:0763, площею 0,45 га, яка розташована у с.Бармаки Рівненського району Рівненської області, та заборони особам, наділеними функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Згідно з ч.7 ст.153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Суд дослідив, що обов'язкові умови, передбачені ч.3 ст.154 ЦПК України, за наявності яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, відсутні.
Керуючись ст.ст.149,150,153 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача - адвоката Діонісьєва І.М. вх.№5577 від 24.03.2026 р. про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходів для забезпечення позову Приватного підприємства «Фірма Укрекопласт» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки:
- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5624681500:05:025:0763 площею 0,45 га, яка розташована у с. Бармаки Рівненського району Рівненської області, та яка відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровано місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити особам, наділеними функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 5624681500:05:025:0763 площею 0,45 га, яка розташована у с. Бармаки Рівненського району Рівненської області, та яка відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровано місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалу направити для виконання до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Рівне, вул.П.Могили, 22Б).
Копію цієї ухвали направити позивачу та його представнику для подальшого звернення до виконання, а відповідачу - для відома.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом відповідно до ч.4 ст.157 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Рівненського апеляцiйного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Гнатущенко Ю.В.