Справа № 569/2340/26
1-кп/569/1122/26
24 березня 2026 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представників потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника власника арештованого майна ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження №12025181010001549 від 16.07.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Гоща, Рівненської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, військовослужбовця, штатного курсанта 5 навчального курсу центру підвищення кваліфікації Військової академії (м. Одеса), розлученого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
1. Історія провадження
02.02.2026 до Рівненського міського суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025181010001549 від 16.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою суду від 03.02.2026 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
24.03.2026 в ході проведення підготовчого судового засідання судом з'ясовано думку учасників кримінального провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта або наявності підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
2. Позиція учасників судового засідання
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, оскільки відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_9 , потерпіла ОСОБА_4 , представники потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представник власника арештованого майна ОСОБА_7 не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_10 в підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просив підготовче судове засідання здійснювати без його участі, вказав, що не заперечує проти призначення справи до судового розгляду.
Захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі, в обґрунтування якого вказав, що 14.09.2025 обвинувачений ОСОБА_8 був мобілізований на військову службу до військової частини НОМЕР_1 і на разі є солдатом Військової академії м. Одеса, де обіймає посаду штатного курсанта 5 навчального курсу центру підвищення кваліфікації, що підтверджується довідкою №8 від 05.01.2026, крім того, захисник посилався на норму ст. 335 КПК України, яка окреслює випадки зупинення судового провадження.
Представник потерпілої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, в обґрунтування якого вказав, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 27.11.2025 було накладено арешт на майно, належне потерпілій ОСОБА_4 , що було вилучене в ході проведення обшуку, зобов'язано уповноважену особу повернути потерпілій на відповідальне зберігання з правом користування та без права відчуження авто марки «BMW», моделі «X6», 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузова: НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , один екземпляр ключів та свідоцтво про реєстрацію на вказаний транспортний засіб, наголосив, що на разі вказаний арешт суттєво порушує її право на розпорядження таким майном, зазначив, що всі слідчі дії, пов'язані з авто, давно проведені, вказане авто не може бути конфісковане, в кримінальному провадженні наявний обвинувачений, а відтак відпала необхідність у його арешті в частині позбавлення права розпорядження.
Представник власника арештованого майна ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, в обґрунтування якого вказав, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 12.12.2025 було накладено арешт на майно, належне ОСОБА_11 , як добросовісному набувачу, що було вилучене в ході проведення обшуку, а саме на авто марки «BMW», моделі «X6», 2011 року випуску, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 , один екземпляр ключів та свідоцтво про реєстрацію на вказаний транспортний засіб, наголосив, що на разі вказаний арешт суттєво порушує майнові права ОСОБА_11 , а також його подальша дія суперечить завданням кримінального провадження.
Представник потерпілої ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, в обґрунтування якого вказав, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 12.12.2025 було накладено арешт на майно, належне спочатку потерпілій ОСОБА_13 , що було вилучене в ході проведення обшуку, зобов'язано уповноважену особу повернути потерпілій на відповідальне зберігання з правом користування та без права відчуження авто марки «BMW», моделі «X6», 2011 року випуску, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 , один екземпляр ключів та свідоцтво про реєстрацію на вказаний транспортний засіб, наголосив, що всі слідчі дії, пов'язані з авто, давно проведені, вважає, що скасування арешту жодним чином не перешкоджатиме розгляду справи судом.
Прокурор ОСОБА_3 вказав про наявність підстав для зупинення провадження, заперечував проти скасування арештів майна, у зв'язку із необхідністю дослідження речових доказів в ході судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав клопотання захисника ОСОБА_9 щодо зупинення провадження, заперечував проти скасування аоештів.
Представник власника арештованого майна ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_7 підтримала клопотання адвоката ОСОБА_12 , просила його задовольнити.
3. Мотиви та висновки суду щодо можливості призначення судового розгляду
Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 КПК України; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України; 3) повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України; 4) направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
За наслідками підготовчого судового засідання судом встановлено, що угода про визнання винуватості до суду не надходила, про її укладення не повідомляли суд і сторони кримінального провадження. За таких обставин підстави для прийняття судом рішення, передбаченого п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України судом не встановлено, з відповідними клопотаннями до суду сторони кримінального провадження не звертались.
Обвинувальний акт містить відомості, передбачені п. п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України. Він підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив. До акта додані визначені кримінальним процесуальним законодавством додатки, а саме реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування. Отже, підстав для його повернення прокурору не встановлено.
Питання підсудності кримінального провадження Рівненському міському суду Рівненської області сторонами не оспорювалось. Крім того, судом встановлено, що кримінальне провадження підсудне Рівненському міському суду Рівненської області, в межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
З огляду на відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта та вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до такого розгляду.
4. Мотиви та висновки суду з питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду
Перелік питань, вирішення яких необхідне для призначення судового розгляду, закріплений у ч. 2 ст. 315 КПК України. За змістом вказаної норми суд, з метою підготовки до судового розгляду, визначає дату та місце проведення судового розгляду; з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.
За наслідками підготовчого судового засіданні судом не встановлено підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, для ухвалення рішення про здійснення усього судового провадження у закритому судовому засіданні. Питання про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні сторони кримінального провадження не порушували. За таких обставин, з метою забезпечення гласності та відкритості судового провадження, судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.
Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд враховує, що за змістом ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених КПК України. Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення є прокурор, який має виключні повноваження на підтримання публічного обвинувачення в суді. З боку захисту обвинувачений та захисник. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, передбачає наявність потерпілого. З огляду на зазначене, судовий розгляд необхідно здійснювати за участю прокурора, потерпілих, представників потерпілих, обвинуваченого та захисника.
Клопотання щодо виклику свідків для їх допиту у суді сторонами не порушувалося, а тому з огляду на принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, питання щодо виклику свідків буде вирішено під час визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження у судовому провадженні.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі вирішити питання щодо арештів майна.
Щодо скасування арешту майна
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Водночас положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу норми ст. 174 КПК вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотаннях представники потерпілих та власник арештованого майна зазначають про необхідність скасування арештів, накладених ухвалою слідчого судді від 27.11.2025 на автомобіль «BMW», моделі «X6», 2008 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , володільцем якого є ОСОБА_4 , та ухвалою слідчого судді від 12.12.2025 на автомобіль «BMW», моделі «X6», 2011 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , володільцем якого є ОСОБА_13 , а добросовісним набувачем ОСОБА_11 , з огляду на те, що в подальшому у застосуванні таких арештів відпала потреба, а продовження дії арештів суттєво обмежує майнові права володільців майна.
Враховуючи мету і підставу арештів, а також доводи учасників провадження, суду необхідно з'ясувати, чи відпала подальша потреба у збереженні вказаного майна як речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
З обставин кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, вбачається, що транспортні засоби «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , та «BMW», д.н.з. НОМЕР_5 , є предметом кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується обвинуваченому ОСОБА_8 .
Оцінюючи доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення, суд вважає, що на даний час не відпала потреба у збереженні вказаного майна як речових доказів, арешти вищезазначених автомобілів необхідні для забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні та необхідності їх дослідження під час судового слідства, а скасування арештів може призвести до їх пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та інших негативних наслідків, що можуть зашкодити подальшому проведенню судового розгляду.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування арештів, накладених на вказані автомобілі, тому слід відмовити у задоволенні клопотань про скасування арештів майна.
Щодо зупинення судового провадження
Статтею 335 КПК України унормовано випадки зупинення судового провадження судом.
Зупинення судового провадження у справі за своєю суттю є тимчасовою перервою у здійсненні провадження судом, що викликана однією із визначених у ст. 335 КПК України обставин. До таких обставин згадана норма відносить: 1) ухилення обвинуваченого від явки до суду; 2) захворювання обвинуваченого на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу; 3) призов обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Аналіз вищеназваних обставин свідчить про те, що їх спільною рисою та, відповідно, умовою, за наявності якої можна вести мову про зупинення судового провадження, є неможливість забезпечення участі обвинуваченого під час судового провадження, обумовлена об'єктивними обставинами або невиконанням ним своїх процесуальних обов'язків. У такому випадку проведення провадження судом об'єктивно унеможливлюється, адже участь обвинуваченого (за виключенням випадків застосування процедури «in absentia») під час судового провадження є обов'язковою (ч. 2 ст. 314, ч. 2 ст. 318, ч. 1 ст. 323 КПК України).
Конструкція ст. 335 КПК дозволяє дійти висновку, що зупинення судового провадження можливе за наявності об'єктивних перешкод для його продовження.
Судом встановлено наступне.
14.09.2025 обвинувачений ОСОБА_8 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу під час загальної мобілізації на особливий період до військової частини НОМЕР_1 , останньому присвоєно військове звання «солдат», посаду «курсант».
Відповідно до довідки начальника відділу персоналу штабу Військової академії ( АДРЕСА_2 ) №8 від 05.01.2026 солдат ОСОБА_8 перебуває на військовій службі у Військовій академії ( АДРЕСА_2 ).
24.03.2026 обвинувачений ОСОБА_8 був присутній в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, зокрема із приміщення Військової академії (м. Одеса).
Отож, обвинувачений, хоча і призваний для проходження військової служби, однак має можливість брати участь у судових засідання та фактично бере у них участь. А тому, відсутні об'єктивні перешкоди для продовження судового провадження у цьому кримінальному провадженні, що виключає необхідності у його зупиненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Вирішивши питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду та встановивши відсутність обставин, які б унеможливили призначення цього кримінального провадження до судового розгляду, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду у зазначеному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 182, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12025181010001549 від 16.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, на 14 год 30 хв 03.04.2026 у приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області за адресою: вул. Шкільна, 1, м. Рівне.
Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні, з участю прокурора, потерпілих, представників потерпілих, обвинуваченого та захисника.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про зупинення провадження у справі - відмовити.
В задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.
В задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна - відмовити.
В задоволенні клопотання представника власника арештованого майна ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_14