Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/100/26
Провадження № 2/528/412/26
Іменем України
11 березня 2026 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Вітківського М.О.,
при секретарі - Коваленко О.В.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Гребінка без проведення технічної фіксації в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у порядку спадкування за законом,-
Представник позивача - адвокат Чумарний А.І. звернувсь до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить: визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою в АДРЕСА_1 який в цілому складається з: «А-1,а» - житлового будинку (загальною площею - 64,7 кв. м, житловою площею - 40,0 кв. м), «а1» - навісу, «Б» - літньої кухні, «б» - прибудови, «б1» - прибудови, «В» - сараю, «в» - сараю, «Г» - погребу, «№1» - огорожі, «№2» - огорожі, «№3» - пробойного колодязю, «№4» - зливної ями, «І» - відмостки.
В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивача по лінії матері ОСОБА_3 . На час смерті йому належав будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою в АДРЕСА_1 який в цілому складається з: «А-1,а» - житлового будинку (загальною площею - 64,7 кв. м, житловою площею - 40,0 кв. м), «а1» - навісу, «Б» - літньої кухні, «б» - прибудови, «б1» - прибудови, «В» - сараю, «в» - сараю, «Г» - погребу, «№1» - огорожі, «№2» - огорожі, «№3» - пробойного колодязю, «№4» - зливної ями, «І» - відмостки. За час свого життя ОСОБА_3 заповіту не склав.
Пояснює, що після смерті ОСОБА_3 спадкоємці першої черги дружина ОСОБА_4 (баба позивача по лінії матері) та його син ОСОБА_5 (рідний дядько позивача по лінії матері) фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, а тому, в силу вимог ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу УРСР, вважаюся такими, що прийняли спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла. За час свого життя вона заповіту не склала.
На час її смерті син ОСОБА_5 , спадкоємець за законом першої черги, проживав постійно з нею, а тому вважається таким, що спадщину прийняв, але не встиг оформити спадковий будинок на своє ім'я та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . За час свого життя він заповіту не склав.
Зазначає, що з метою переоформлення спадщини, позивач, як спадкоємець за законом після смерті свого рідного дядька по лінії матері, звернулася до Лубенської державної нотаріальної контори. Втім, у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний будинок нотаріус їй відмовила. Свої дії мотивувала тим, що видати свідоцтво про право на спадщину в цілій частині на ім'я позивача на спадкове майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 немає правових підстав.
Іншими спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 є його племінник ОСОБА_2 (рідний брат позивача).
З метою захисту свої спадкових прав позивач вимушений був звернутись до суду.
09 лютого 2026 року до суду надійшла відповідь Відділу ведення реєстру територіальної громади та реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Гребінківської міської ради, згідно якої встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 38).
Ухвалою судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 10.02.2026 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаною позовною заявою і призначено підготовче судове засідання. Витребувано із з Лубенської державної нотаріальної контори (37502, м. Лубни, Полтавська область, пл. Вокзальна,7) копій спадкових справ відкритих після смерті ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ) (а.с.39-41).
17.02.2026 року на виконання ухвали суду від 10.02.2026 року Лубенською державною нотаріальною конторою надано відповідь, що спадкові справи до майна померлих ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) - не заводилися, та надано копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ) (а.с. 45-57).
11.03.2026 року позивач та його представник адвокат Чумарний А.І. у судове засідання не з'явились, вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, натомість через канцелярію суду подано заяву про проведення засідання без участі сторони позивача, на позовних вимогах наполягають.
Відповідач у судове засідання не з'явивсь, він належним чином повідомленіий про дату, час та місце розгляду справи, натомість до суду подав заяву про визнання позову в повному обсязі та просив провести засідання без їх участі.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України в підготовчому засіданні суд ухвалює судове рішення у разі визнання позову в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.
Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Гребінка Полтавської області помер ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14.10.2000 року, виданим Гребінківським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис про смерть № 176 від 14.10.2000 року (а.с. 14).
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження: серії НОМЕР_2 , виданим 24.05.1972 року (Комі АРСР), актовий запис № 202, та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження: серії НОМЕР_3 , виданим 14.02.1953 року (Комі АРСР) (а.с. 13, 13 зворот, 12 зворот).
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_8 та ОСОБА_2 (а.с. 9, 10,12).
На час смерті ОСОБА_3 належав будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою в АДРЕСА_2 (а.с. 17-25).
З довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні-будинку осіб № 1121 від 05.09.2014 року, виданої Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, ОСОБА_3 на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , разом з дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , внуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 15 зворот).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 06.03.2014 року, виданим відділом ДРАЦС реєстраційної служби Гребінківського районного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис про смерть № 41 (а.с. 14 зворот).
З довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні-будинку осіб № 1122 від 05.09.2014 року, виданої Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, ОСОБА_4 на час смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , разом з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , внуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 16).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 15.05.2019 року, виданим Гребінківським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис про смерть № 135 (а.с. 15).
З довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні-будинку осіб № 15-33/394 від 05.11.2025 року, виданої Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, ОСОБА_5 на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 16 зворот).
Згідно матеріалів спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 спадщину прийняли його племінники: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 46-57).
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем станом на 07.11.2025 року проведено технічну інвентаризацію будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, та проведено незалежну оцінку вказаного об'єкту нерухомого майна (а.с. 26-28, 29).
Відповідно до довідки Комунального підприємства «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» № 1958 від 10.11.2025 року, станом на 31.12.2012 року об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , в КП «Лубенське МБТІ» зареєстровано в книзі № 27 за реєстровим № 3594 за ОСОБА_3 , згідно з Договором про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, посвідченого державним нотаріусом Гребінківської державної нотаріальної контори 09.10.1962 року за № 2780 (а.с. 29 зворот).
Відповідно до звіту про незалежну оцінку об'єкту нерухомого майна житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташується за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість об'єкту оцінки становить 201 320 ,00 грн (а.с. 30-32).
Судом встановлено, що згідно відмови у вчиненні нотаріальної дії від 27.01.2026 року, яка видана державним нотаріусом Іщенко Г.К. Лубенської державної нотаріальної контори позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в цілій частині на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю правових підстав (а.с. 36).
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Згідно із ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За приписами ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
У відповідності ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Враховуючи вищевикладене, а саме те, що у позивача існують певні перешкоди щодо оформлення спадкових прав, суд, використовуючи винятковий спосіб захисту визнання права власності на спадкове майно, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , у порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою в АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: «А-1,а» - житлового будинку (загальною площею - 64,7 кв. м, житловою площею - 40,0 кв. м), «а1» - навісу, «Б» - літньої кухні, «б» - прибудови, «б1» - прибудови, «В» - сараю, «в» - сараю, «Г» - погребу, «№1» - огорожі, «№2» - огорожі, «№3» - пробойного колодязю, «№4» - зливної ями, «І» - відмостки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на десять днів з дня закінчення розгляду справи, і визначити кінцеву дату складення повного судового рішення 21.03.2026 року.
На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , (зареєстрована/проживає за адресою: АДРЕСА_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , (зареєстрований/проживає за адресою: АДРЕСА_3 ). .
Повний текст рішення складено 20.03.2026 року.
Суддя М. О. Вітківський