06 березня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді - Галінської В.В.
при секретарі - Музичук В.В.
справа № 569/5397/26,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
заінтересована особа - Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
розглянувши у відкритому судовому засіданні упорядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території , -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті своєї матері, громадянки України, ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Мелітополь, Запорізької області, Україна, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Мелітополь Запорізької області, Україна.
Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території, а саме в м. Мелітополь Запорізької області, померла її мама ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Мелітополь Запорізької області, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 24.02.2000 року.
Вона являється дочкою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про її народження, копія якого додається. Отримати свідоцтво про смерть у відділі ДРАЦС неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті. Оскільки вона являється дочкою померлої, то встановлення факту смерті матері має для неї юридичне значення.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території необхідно для отримання свідоцтва про смерть державного зразка.
Ухвалою суду від 05 березня 2026року відкрито провадження у справі за вказаною заявою.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, вимоги заяви підтримала, просила їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є донькою ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження (російською мовою), серії НОМЕР_2 , що видане в м. Мелітополь, (російською мовою) Гор ЗАГС, ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №1220.
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 виданого Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області 09 квітня 1997, ОСОБА_1 зареєстрована, за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 24 лютого 2000, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Як вбачається із копії свідоцтва про смерть (російською мовою) та перекладу з російської мови на українську копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_4 , що видане 99000001 Територіальним відділом РАЦС міста Мелітополь та Мелітопольського району Управління РАЦС Запорізької області, 18.12.2025 р. вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: Російська Федерація, Запорізька область, м. Мелітополь, про що складено актовий запис №170259900000102720007.
Встановлення факту смерті матері створює заявнику юридичні наслідки, як дочці померлої.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» зі змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №204 від 18.07.2024 року місто Мелітополь, Запорізької області, входить у перелік тимчасово окупованою Російською Федерацією територією.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року та п. 1 ч. 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17 березня 2011 року підставою для державної реєстрації є лікарське свідоцтво про смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Закон закріплює за державою обов'язок вживати всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів.
Зокрема, належними відповідно до вимог ч.1 ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, слідкеруватись положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження та смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду гаданої категорії справ необхідно враховувати висновки Європейського суду з прав людини у справах протии Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. The Republic of Moldova and Russia», «Ilascuand Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр протии Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке мА євстановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у їх сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Відповідно до вимог ч. 4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.
За таких обставин, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених допустимими та належними доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5,12,76-81,247,258-259,263-265,268,317 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мелітополь, Запорізької області, Україна, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Мелітополь, Запорізької області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасникі всправи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
заінтересована особа - Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, 33013, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Рівне, пр. Миру, буд. 14, код ЄДРПОУ 43202330.
Повний текст судового рішення виготовлено 06 березня 2026 року.
Суддя -