Справа №567/1410/25
Провадження №2/567/44/26
24 березня 2026 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Гічиновська Я.В.
за участю:
представника позивача - адвоката Павлюка М.Г.
представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Маковія В.В.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання представника відповідачів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Чубай Олександр Степанович, про визнання недійним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на житловий будинок та земельну ділянку, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на житловий будинок з надвірними спорудами та на земельну ділянку
встановив:
в провадженні Острозького районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Чубай О.С., про визнання недійним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на житловий будинок та земельну ділянку, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на житловий будинок з надвірними спорудами та на земельну ділянку.
24.03.2026 представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокат Бойчук О.П. подала суду клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначає про те, що постановою Волинського апеляційного суду від 10.03.2026 було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та задоволено її позов про визнання недійсними договорів позики, а саме: визнано недійсними договори позики, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у формі боргових розписок від 10.11.2020 на суму 50000 доларів США, від 11.12.2020 на суму 50000 доларів США, від 24.02.2021 на суму 50000 доларів США, від 19.03.2021 на суму 150000 доларів США. Постанова апеляційного суду набрала законної сили з дня 10.03.2026.
Вказує, що саме ці розписки і були підставою для звернення ОСОБА_2 до суду з позовом до ОСОБА_4 , а згодом і до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами та земельною ділянкою недійсним, скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса про державну реєстрацію речових прав та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельною ділянкою ОСОБА_1 .
Вважає, що на даний час у позивача відпали підстави для пред'явлення позову до суду, а тому просить вирішити питання про закриття провадження у справі.
В підготовчому засіданні представник позивача - адвоката Павлюк М.Г. вважає, що в задоволенні клопотання представника відповідачів - адвоката Бойчук О.П. про закриття провадження у справі слід відмовити, у зв'язку з тим, що предмет спору не зник. Зазначив, що на даний час є рішення судів, які набрали законної сили, за якими вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 100000 доларів США в рахунок погашення боргових зобов'язань. Окрім того, посилається на те, що майно щодо якого виник спір, відноситься до майна спільної сумісної власності подружжя.
Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Маковій В.В. в підготовчому засіданні клопотання про закриття провадження у справі підтримав. Зазначив, що на даний відкрито касаційне провадження у справі №567/459/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики, а тому виконання рішення зупинено.
Вирішуючи дане клопотання, суд виходить з наступного.
Пунктом 2 ч.1 ст.255 ЦПК України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ним випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства.
Відповідно до п.п.6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета й підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 в справі №369/10789/14-ц, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.
Звертаючись до суду з позовом про визнання недійним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, укладеного 26.03.2024 та зареєстрованого за №348, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на житловий будинок та земельну ділянку, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на житловий будинок з надвірними спорудами та на земельну ділянку, позивач вказує про те, що вказаний договір було укладено подружжям ОСОБА_6 з метою ухилення від виконання зобов'язань за договорами позики перед ОСОБА_2 .
Крім того вважає, що договір купівлі-продажу укладено на зло кредитору та має наслідок неможливість фактичного виконання судового рішення про стягнення заборгованості за договорами позики за загальну суму 400000 доларів США.
Таким чином, оскільки позивач, звертаючись до суду визначив предмет та підставу позову, крім того на даний час відсутні відомості про те, що між сторонами не залишилося неврегульованих питань, після відкриття провадження у справі позивач не вживав жодних передбачених законом можливостей припинити подальший розгляд справи, то підстав для закриття провадження у справі суд не вбачає, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Крім того, ОСОБА_5 залучено до участі у справі в якості співвідповідача ухвалою суду від 16.01.2026 та вказаною ухвалою встановлено їй строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з моменту вручення ухвали.
11.03.2026 відповідачка ОСОБА_5 через свого представника - адвоката Бойчук О.П. подала до суду клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, в якому зазначає, що ухвалу суду від 16.01.2026 її довірителька отримала 24.02.2026 на електронну пошту, таким чином строк для подання відзиву закінчується 11.03.2026. Вказує, що подати відзив у визначені строки ОСОБА_5 не мала можливості через те, що не має юридичної освіти та здійснювати захист своїх інтересів в суді не має змоги, на даний час вона перебуває на навчанні за кордоном, а тому не мала можливості відразу після отримання ухвали та позовної заяви з додатками укласти угоду з адвокатом. Зазначаючи про те, що договір-доручення про надання правничої допомоги на представництво інтересів у суді було укладено лише 06.03.2026, просить продовжити ОСОБА_5 строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача просить відмовити в задоволені зазначеної заяви, зазначаючи про те, що підстави для продовження строку для подання відзиву відсутні.
Представник відповідачки Ігнатюк Л.М. при вирішенні зазначеного питання покладається на розсуд суду, не заперечуючи проти клопотання.
Вирішуючи дану заяву, суд виходить з наступного.
Ухвалою суду від 16.01.2026 ОСОБА_5 залучено до участі у справі в якості співвідповідача, вказаною ухвалою встановлено співвідповідачці строк для подання відзиву на позов, який має відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 копію ухвали суду, копію позовної заяви з додатками, пам'ятку про права та обов'язки відповідача отримала 24.02.2026 шляхом надіслання їй електронного листа з прикріпленими файлами.
Таким чином, граничним терміном, у який ОСОБА_5 мала право подати відзив на позовну заяву було 11.03.2026 включно.
Відповідно до ч.2 ст.127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись своїми процесуальними правами, а п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
З копії паспорта ОСОБА_5 встановлено, що на даний час вона перебуває за межами України, а відтак не мала можливості у найкоротші строки після отримання ухвали про залучення її до участі у справі в якості співвідповідача укласти договір про надання правової допомоги з фахівцем у галузі права, а відтак, подати відзив у встановлені строки.
Таким чином наявні підстави для продовжити відповідачці ОСОБА_5 строку для подання відзиву на позовну заяву.
Керуючись ст.127, 179 ЦПК України, суд
постановив:
в задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката Бойчук Олени Петрівни про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Чубай Олександр Степанович, про визнання недійним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на житловий будинок та земельну ділянку, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на житловий будинок з надвірними спорудами та на земельну ділянку відмовити.
Продовжити відповідачці ОСОБА_5 строк для подання відзиву на позовну заяву у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Чубай Олександр Степанович, про визнання недійним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на житловий будинок та земельну ділянку, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на житловий будинок з надвірними спорудами та на земельну ділянку до 26.03.2026.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повна ухвала складена 27.03.2026.
Суддя Острозького районного суду Назарук В.А.