Справа № 564/2814/24
27 березня 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді Снітчук Р.М.
за участі секретаря Ажнюк О.С.
розглянувши в м. Костопіль заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді,
Упровадженні судді Костопільського районного суду Рівненської області Снітчук Р.М. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Відділу містободування архітектури та землеустрою Управління забезпечення роботи ради, бухгалтерського обліку, архітектури та землейстрою Костопільської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України про зобов'язання знести зведені будівельні конструкції, визнання незаконними та скасування містобудівних умов та обмежень, державної реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Ухвалою судді від 31.07.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 12.11.2024 за клопотанням представника позивача адвоката Павлюка М.Г. у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу та провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 08.08.2025 поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 01.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд на 12.11.2025.
У ході судового розгляду заслухано пояснення сторін та їх представників, спеціаліста, експерта, вирішено заявлені клопотання, досліджено письмові докази.
У судовому засіданні 24.03.2026 судом постановлено ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами і перехід до судових дебатів.
За клопотанням представників сторін у судовому засіданні оголошено перерву до 27.03.2026 з метою підготовки до судових дебатів.
26.03.2026 позивачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Снітчук Р.М., яку відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України передано суду, який розглядає справу.
В обгрунтування заявленого відводу позивач покликається на те, що суддя Снітчук Р.М. не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає відводу, оскільки є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.
Зокрема, вважає, що дії судді в сукупності свідчать про її упередженість та недотримання принципів рівності та змагальності сторін.
Так, у ході судового розгляду оригінал робочого проекту був переданий експерту представником відповідача ОСОБА_2 поза межами судового засідання, не був зареєстрований в канцелярії суду, що позбавило можливості позивача вчасно ознайомитися з його змістом, переконатися в його автентичності.
Незважаючи на наявність ухвал суду про витребування оригіналу робочого проекту від 20.09.2024, 14.01.2025, 15.04.2025 та ігнорування відповідачем вказаних ухвал, суддею Снітчук Р.М. не вжито заходів процесуального примусу до відповідача щодо невиконання законних вимог суду.
Крім того, незважаючи на виявлені розбіжності між копіями робочого проекту та оригіналом, суддя проігнорувала факт можливої фальсифікації цього документа. Зокрема, в оригіналі була видалена вимога про необхідність нотаріальної згоди ОСОБА_3 на блокуванння будівель.
Вважає, що суддя необгрунтовано відмовила у задоволенні клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, незважаючи на те, що наявний висновок викликає обгрунтовані сумніви через використання підроблених документів та ігнорування експертом норм ДБН з питань дотримання протипожежних відстаней.
При цьому суддя обмежувала позивача у праві надавати зауваження та міркування щодо відповідності містобудівної документації вимогам закону.
Вважає, що такі дії судді свідчать про її зацікавленість у результаті розгляду справи.
Відповідно до ч. 7, ч. 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.
Вивчивши подану заяву, перевіривши мотиви заявленого відводу, суд вважає заявлений відвід безпідставним, невмотивованим і таким, що до задоволення не підлягає.
Виходячи з положень частини другої ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною 3 ст. 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 2, ч. 3, ч.7, ч. 8 ст. 40 ЦПК України, враховуючи, що заява про відвід судді надійшла до суду пізніше, ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно.
Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Перевіривши наведені позивачем підстави для відводу судді вважаю, що ним не обгрунтовано та не доведено обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Відповідачем наведено надумані підстави, які мотивовані виключно незгодою із ухваленими суддею рішеннями.
В обгрунтування заявленого відводу позивач вказує, що суддею не вживалися заходи процесуального примусу до відповідача, не призначено повторну експертизу, обмежено у праві надавати зауваження та міркування.
Відповідно до ст. 143 ЦПК України застосування заходів процесуального примусу до відповідних осіб є дискрецією суду.
Крім того, судом 30.09.2025 розглядалося клопотання представника позивача про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, у задоволенні якого було відмовлено у зв'язку з його безпідставністю.
У судовому засіданні 24.03.2026 представником позивача повторно заявлено усне клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, без належного обгрунтування такої необхідності. У задоволенні клопотання судом відмовлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу та не вказує на упередженість судді.
Доказів упередженості судді чи наявності обґрунтованих сумнівів у безсторонності суду відповідачем не наведено.
Згідно ч. 7 ст. 56 "Закону України Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ).
Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Об'єктивний критерій передбачає встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії», "Веттштайн проти Швейцарії»)
За суб'єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (рішення у справі "Білуха проти України").
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, у спростуванні якої достатніх доказів та мотивів позивачем не вказано.
Крім того, із наведених позивачем аргументів судом не встановлено виняткових випадків для подання заяви про відвід поза строками, визначеними ч. 3 ст. 39 ЦПК України, яку фактично подано на стадії судових дебатів.
Таку процесуальну поведінку позивача суд розцінює як намір затягування строків судового розгляду.
За наведеного суд дійшов висновку про те, що заявлений відвід є безпідставний, невмотивований та до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 36, 39, 40 ЦПК України,
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Снітчук Р.М. - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Снітчук Р.М.