Дата документу 26.03.2026Справа № 554/3982/26
Провадження № 1-кс/554/4153/2026
26 березня 2026 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою, зареєстрованою 10.03.2026 року за № О-2172/п-26,
23.03.2026 року до провадження слідчого судді надійшла вищезазначена скарга, у якій заявниця ОСОБА_3 просить визнати бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві незаконною та зобов'язати внести відомості до ЄРДР за її заявою, зареєстрованою 10.03.2026 року за номером О-2172/п-26.
Скарга вмотивована тим, що 05.03.2026 року ОСОБА_3 звернулася до ТУ ДБР у м. Полтаві із заявою, у якій виклала відомості про вчинення кримінального правопорушення поліцейським СРПП ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 . Заяву було отримано адресатом 10.03.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, станом на час звернення до слідчого судді із скаргою відомості до ЄРДР не внесено, досудове розслідування не розпочато.
В судове засідання заявниця ОСОБА_3 не з'явилася, надіслала до суду клопотання про розгляд скарги за її відсутності, скаргу підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.
Представник ТУ ДБР у м. Полтаві в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду скарги не подав. Неявка суб'єкту, бездіяльність якого оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги (ч.3 ст.306 КК України).
Зважаючи на те, що судове провадження здійснюється за відсутності всіх осіб, які беруть у ньому участь, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді на підставі положень ч.4 ст.107 КПК України не здійснюється.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що 05.03.2026 року ОСОБА_3 направила до ТУ ДБР у м. Полтаві заяву про вчинення кримінального правопорушення. Ця заява була отримана уповноваженою особою суб'єкта, бездіяльність якого оскаржується, 10.,03.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, до часу звернення до суду із цією скаргою відомості за вказаним повідомленням про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР не внесено, досудове розслідування не розпочато.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Системний аналіз положень ст.ст.214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Згідно із ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
При цьому, виходячи зі змісту положень статті 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Зі змісту наведених положень Кримінального процесуального законодавства України слідує, що відомості викладені в заяві про вчинене кримінальне правопорушення невідкладно, але не пізніше 24 годин, вносяться до ЄРДР. Рішення щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в обставинах викладених в заяві про злочин, може бути прийнято слідчим, прокурором лише за результатами проведеного розслідування, яке розпочинається разом з внесенням відомостей про злочин до ЄРДР.
Пунктом 1-1 частини 3 статті 60 КПК України передбачено, що заявник має право отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На час розгляду скарги даних про внесення відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 , зареєстрованою 10.03.2026 року за № О-2172/п-26, в порядку статті 214 КПК України слідчому судді не надано.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку уповноваженими особами ТУ ДБР у м. Полтаві була допущена бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви ОСОБА_3 , тому скарга в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Разом із цим, щодо вимоги заявниці про визнання бездіяльності уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві незаконною, суд зазначає, що такі вимоги не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, так як положеннями КПК України не надано повноважень слідчому судді визнавати незаконними дії та бездіяльність посадових осіб органу досудового розслідування, а частиною 2 статті 307 КПК України визначений вичерпний перелік рішень слідчого судді, які можуть бути прийняті за результатами розгляду скарги, а саме: скасувати рішення слідчого чи прокурора; скасувати повідомлення про підозру; зобов'язати припинити дію; зобов'язати вчинити певну дію; відмовити у задоволенні скарги, в зв'язку з чим слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні скарги в цій частині.
Враховуючи викладене, скаргу слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.214, 303, 307, 372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою, зареєстрованою 10.03.2026 року за № О-2172/п-26, - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, в порядку статті 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 , зареєстрованою 10.03.2026 року за № О-2172/п-26.
В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1