Справа № 159/8620/25
Провадження № 2/159/581/26
26 березня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що 14.08.2024 між «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 був укладений у формі електронного документа з використання електронного підпису договір позики №73584555 та додаткова угода до договору позики, за умовами яких відповідач отримав кошти двома платежами в сумі 7000 гривень (2000 грн + 5000 грн) шляхом зарахування їх на банківський рахунок, на строк 7 днів до 20.08.2024, з процентною ставкою за користування позикою (фіксована) - 1,5 %, та пенею - 2,7% в день.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»виконало зобов'язання за договором, перерахувало двома платежами на зазначений відповідачем банківський рахунок № НОМЕР_1 кредитні кошти.
Відповідач ОСОБА_1 кредит вчасно не повернув, 23.08.2024 і 01.09.2024 сплатив два платежі на суму 830,20 грн і 917,28 грн відповідно.
На підставі договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» та Додаткових угод №2 від 28.07.2021, №7 від 13.06.2022, №44 від 26.11.2024, право вимоги до відповідача за договором позики №73584655 і додатковою угодою №73584655 від 14.08.2024 перейшло до позивача.
Позивач додаткових нарахувань не проводив.
У зв'язку із неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 19973,52 грн, з них 7000 грн тіло кредиту, 471,80 грн відсотки, 12501,72 грн пеня, а також 3028 грн судового збору.
01.12.2025 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 ЦПК України визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник відповідача Ніколаєв Л.Ф. у відзиві проти задоволення позову заперечив, вважає недоведеним факт переходу права вимоги до позивача, вказує на відсутність доказів переказу коштів ОСОБА_1 в сумі 7000 грн, не погоджується із застосованою кредитором завищеною процентною ставкою та сумою заборгованості за відсотками. Вважає нікчемними положення договору позики щодо нарахування пені. З урахуванням викладеного у задоволенні позову просить відмовити.
В судове засідання сторони не з'явилися, подали заяви про проведення судового розгляду у їх відсутності.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК України) - 26.03.2026.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 14.08.2024 укладений договір позики №73584655 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (а.с.5-8).
Цього ж дня між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладена додаткова угода №73584655 до вказаного договору позики (а.с.88-89).
Договір позики та додаткова угода укладені відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», підписані електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (00843 та 11537 відповідно), які надіслані на номер мобільного телефону відповідача. Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають в загальному доступі на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license.
За умовами договору та додаткової угоди товариство надає клієнту позику у сумі 7000 грн двома платежами (2000 грн + 5000 грн) шляхом зарахування коштів на банківський рахунок за номером електронного платіжного засобу (банківської картки № НОМЕР_1 ), на строк 7 днів до 20.08.2024, з процентною ставкою за користування позикою (фіксована) - 1,5 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 43338,22% та орієнтовна загальна вартість позики 2210 гривень (пункти 2.1, 2.2, 2.3 договору).
Договором визначені підстави для нарахування пені в розмірі 2,7 % в день простроченого платежу (п.18).
Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору про продовження строку кредитування та/або строку виплати позики, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосування одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання (п.6).
У Додатку №1 до Договору сторони погодили графік платежів, а саме 20.08.2024 відповідач мав сплатити 7000 грн тіла позики та 735,00 грн процентів (а.с.9).
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало договірні зобов'язання і 14.08.2024 перерахувало відповідачу кредитні кошти в розмірі 7000 гривень (2000 грн + 5000 грн) на зазначену відповідачем платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується платежами (а.с.85-86).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснив два платежі на погашення позики поза строком кредитування (20.08.2024):
- 23.08.2024 відповідач сплатив 830,20 грн, з яких 263,20 грн зараховані на рахунок погашення відсотків, 567 гривень - на погашення пені;
- 01.09.2024 внесений платіж на суму 917,28 грн, який зарахований на погашення пені.
Відповідно до цього ж розрахунку за ОСОБА_1 обліковується заборгованість в розмірі 19973,52 грн, з них 7000 гривень - основного боргу, 471,80 гривень - заборгованість за відсотками, 12501,72 гривень - заборгованість за пенею.
На підставі Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, Додаткових угод №2 від 28.07.2021, №7 від 13.06.2022, №44 від 26.11.2024, які укладені між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», позивач набув право вимоги до відповідача за договором позики №73584655 та додатковою угодою №73584655 від 14.08.2024.
Перехід права вимоги зафіксований у акті прийому-передачі та у витязі з Реєстру боржників № 38 до Договору факторингу №14/06/21, де за порядковим номером 6 включений боржник ОСОБА_1 за договором позики №73584655 від 14.08.2024 із загальною сумою заборгованості 19973,52 грн, з них 7000 гривень - тіло кредиту, 471,80 гривень - відсотки, 12501,72 гривень - пеня.
Після отримання права вимоги новим кредитором нарахування не проводились.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів.
Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).
В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію» ( далі - Закону).
Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
В силу ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
У постанові від 07.04.2021 у справі №623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.
Як вбачається із договору позики та додаткової угоди до нього, ідентифікаційні дані позичальника відповідають персональним даним ОСОБА_1 (паспортні дані, адреса проживання, РНОКПП).
Укладені між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 14.08.2024 договір позики №73584655 та додаткова угода №73584655 підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.
Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов договору позики, зокрема, щодо суми кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування (7 днів), умов пролонгації, порядку нарахування та сплати процентів, пені.
Відповідач, підписавши договір, не лише погодив його умови, але й скористався кредитними коштами, які перераховані на вказаний ним картковий рахунок. Крім того, ОСОБА_1 здійснював платежі на виконання умов договору позики, що свідчить про прийняття цих умов відповідачем та визнання кредитних правовідносин.
Зазначене спростовує доводи представника відповідача щодо не отримання відповідачем кредиту в розмірі 7000 грн.
Предметом даного позову є стягнення фактором заборгованості за договорами позики та кредиту.
У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу (в даному випадку додаткової угоди №44 від 26.11.2024).
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
За матеріалами справи позивач набув право вимоги на підставі додаткової угоди №44 від 26.11.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, укладених із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
У додатковій угоді №44 від 26.11.2024 вказано, що її положення діють виключно щодо реєстру боржників №37, №38 від 26.11.2024 і не змінюють порядок оплати інших реєстрів.
Суду надані платіжна інструкція про оплату відступлення права вимоги (а.с.20), акт прийому-передачі реєстру боржників №38 від 26.11.2024 (а.с.19) та витяг з цього реєстру (а.с.21) до якого за порядковим номером 6 включений відповідач ОСОБА_1 за договором позики №73584665, тому позивач підтвердив право вимагати стягнення заборгованості із відповідача за вказаним договором позики.
Відтак суд відхиляє доводи представника відповідача щодо недоведеності переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 .
Перевіряючи розмір заборгованості за спірним договором суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до вимог частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків за ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 19973,52 грн, з них 7000 гривень - тіло кредиту, 471,80 гривень - відсотки, 12501,72 гривень - пеня.
Щодо вимог про стягнення неустойки (пені) суд зазначає таке.
Позивач заявив до стягнення 12501,72 грн неустойки (пені), передбаченої п.18 Договору позики №73584655 від 14.08.2024.
Відповідно до ч.4 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору позику, так і на час розгляду цієї справи.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, неустойка (пеня) йому не може бути нарахована у будь-якому випадку, у зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Також на погашення заборгованості потрібно скерувати 1484,28 гривень, які позивач із вчинених відповідачем 23.08.2024 (567 грн) і 01.09.2024 (917,28 грн) платежів зарахував на пеню.
При вирішенні вимог щодо стягнення заборгованості суд звертає увагу на таке.
Позивачем заявлено до стягнення 7000 гривень основного боргу (тіла) і 471,80 грн заборгованість за відсотками, які обраховані в межах строку кредитування (7 днів) за відсотковою ставкою 1,5%.
Однак такі розрахунки не повною мірою відповідають вимогам законодавства.
У ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Зазначені зміни введені в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 498-IX та набула чинності з 24.12.2023.
Договір позики та додаткова угода з відповідачем укладені у 2024 році, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення денної процентної ставки вище 1% є нікчемними в силу положень частини п'ятої статті 8 та частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
До спірних правовідносин не можуть бути застосовані приписи п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо підвищених ставок процентів у перехідний період 240 днів, оскільки відповідно до частини 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» умови перехідного періоду поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Таким чином заявлену до стягнення кредитну заборгованість необхідно перерахувати.
За період з 14.08.2024 до 20.08.2024 включно належало нарахувати за 7 днів х 70 грн (1% від 7000) = 490 грн процентів.
Відповідач 23.08.2024 сплатив 830,20 грн чим повністю погасив нараховані відсотки.
Решту суми 340,20 грн (830,20-490), а також проведений відповідач 01.09.2024 платіж на суму 917,28 необхідно скерувати на погашення тіла кредиту.
Відтак заборгованість за тілом кредиту, яка підлягає стягненню з відповідача становить 5742,52 грн (7000-340,20-917,28).
Відповідач доказів належного виконання кредитних зобов'язань не надав.
Щодо судових витрат.
У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги суд задовольнив на 29%, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 878,12 гривень (3028х29%:100).
Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 247, 263, 265, 268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3,6, 207, 509, 512, 514, 526, 530, 626, 628, 638, 639, 1046-1049, 1056-1, 1077 Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування», суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики (з додатковою угодою) №73584655 від 14.08.2024, яка відповідає заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5742 (п'ять тисяч сімсот сорок дві) гривні 52 копійки.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 878 (вісімсот сімдесят вісім) гривень12 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складене 26.03.2026.
ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК