Справа № 652/486/21
провадження № 2/650/1183/26
про закриття провадження у справі
24 березня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області
в складі головуючого - судді Сікори О.О.,
за участю секретаря Завістовської Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, органу опіки та піклування в особі Кочубеївської сільської ради об'єднаної територіальної громади Херсонської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини, клопотання про закриття провадження у справі,
встановив:
24 грудня 2024 року в провадження Великоолександрівського районного суду Херсонської області надійшла цивільна справа позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, органу опіки та піклування в особі Кочубеївської сільської ради об'єднаної територіальної громади Херсонської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04 вересня 2025 року провадження у вказаній цивільній справі в частині позовних вимог про стягнення аліментів було закрито за заявою представника позивача, а в іншій частині, а саме щодо вимог про визначення місця проживання малолітньої дитини, справу призначено до судового розгляду по суті.
23 березня 2026 року від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині вимог щодо визначення місця проживання малолітньої дитини на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України. Заява обґрунтована тим, що на час звернення до суду між батьками існував реальний спір щодо місця проживання дитини, однак 05 березня 2026 року спільна дитина сторін досягла чотирнадцятирічного віку, у зв'язку з чим відповідно до частини 3 статті 160 СК України набула право самостійно визначати своє місце проживання. Представник позивача також просив розглянути подану заяву за його відсутності та заперечив проти стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат.
Крім того, від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій також порушено питання про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. З огляду на подані заяви та відсутність перешкод для вирішення відповідних процесуальних питань суд дійшов висновку про можливість їх розгляду за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині вимог про визначення місця проживання дитини на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Закриття провадження з цієї підстави можливе у разі, коли предмет спору існував на момент звернення до суду, однак у процесі розгляду справи припинив існування, у зв'язку з чим відпала необхідність у судовому захисті порушеного чи оспорюваного права в обраному позивачем способі.
З матеріалів справи вбачається, що на момент пред'явлення позову між сторонами дійсно існував спір щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, а отже звернення позивача до суду було зумовлене наявністю юридичного конфлікту та необхідністю його вирішення у судовому порядку. Разом з тим під час розгляду справи відбулися обставини, які безпосередньо вплинули на існування предмета спору.
Так, 05 березня 2026 року дитина сторін досягла чотирнадцятирічного віку. Відповідно до частини 2 статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, установлених законом. Частиною 3 статті 160 СК України передбачено, що якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Отже, після досягнення дитиною чотирнадцяти років суд уже не наділений повноваженнями вирішувати спір між батьками щодо визначення її місця проживання, оскільки таке право законом надано самій дитині. За таких обставин вимога про визначення місця проживання дитини втратила предметність, а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.
Щодо заявленої представником відповідача вимоги про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 5 статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тобто для покладення на позивача обов'язку з відшкодування таких витрат необхідним є встановлення саме необґрунтованості його дій при зверненні до суду або під час розгляду справи.
Разом з тим представником відповідача не наведено жодних належних доводів про те, у чому саме полягали необґрунтовані дії позивача. Сам по собі факт закриття провадження у справі не свідчить про необґрунтованість звернення з позовом. Як вбачається з матеріалів справи, на час подання позову предмет спору існував, а звернення позивача до суду було реалізацією гарантованого законом права на судовий захист. Надалі предмет спору відпав не внаслідок дій позивача, його недобросовісної процесуальної поведінки чи безпідставності позовних вимог, а у зв'язку з об'єктивною обставиною, яка не залежала від волі позивача, а саме досягненням дитиною віку, з якого вона самостійно визначає своє місце проживання.
За таких обставин суд не вбачає підстав для висновку, що закриття провадження у справі стало наслідком необґрунтованих дій позивача, а відтак правові підстави для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява представника позивача про закриття провадження у справі в частині вимог щодо визначення місця проживання дитини підлягає задоволенню, провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, а у задоволенні заяви представника відповідача в частині стягнення судових витрат слід відмовити.
На підставі вищенаведених положень ЦПК України, суддя,
постановив:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, органу опіки та піклування в особі Кочубеївської сільської ради об'єднаної територіальної громади Херсонської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини - закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів від дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 27 березня 2026 року.
Суддя: ________________ О.О. Сікора