Справа № 505/3813/25
Провадження № 2/505/1919/2026
27 березня 2026 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді Білоуса В.М.
секретар судового засідання Негрескул Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитними договорами в сумі 40539,41 грн., вказавши в позовній заяві, що 04 грудня 2020 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 в межах кредитного договору №2034897873_CARD, згодом, 26 березня 2021 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2036011454. 14 березня 2025 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція повернення боргів» укладено договір факторингу №14/03/25, у відповідності до умов якого АТ «ОТП Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція повернення боргів» приймає належні АТ «ОТП Банк» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №14/03/25 від 14.03.2025 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 40539,41 грн., а саме враховуючи два договори: Договір №2034897873_CARD від 04.12.2020 року у загальній сумі 23355,30 грн., з яких загальна сума боргу по тілу кредиту - 10000,00 грн., загальна сума боргу по відсотках - 13355,30 грн.; Договір №2036011454 від 26.03.2021 року у загальній сумі 17184,11 грн., з яких загальна сума боргу по тілу кредиту - 12917,39 грн., загальна сума боргу по відсотках - 4,08 грн., загальна сума боргу по комісії - 4262,64 грн. Просить суд стягнути з відповідача на користьТОВ «ФК «Європейська агенція повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами в сумі 40539,41 грн. та понесені судові витрати.
В судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з'явився, однак у позовній заяві просили розгляд справи провести без участі представника позивача. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомив і не просив суд відкласти розгляд справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
04 грудня 2020 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 в межах кредитного договору №2034897873_CARD.
26 березня 2021 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2036011454.
14 березня 2025 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція повернення боргів» укладено договір факторингу №14/03/25, у відповідності до умов якого АТ «ОТП Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція повернення боргів» приймає належні АТ «ОТП Банк» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №14/03/25 від 14.03.2025 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 40539,41 грн., а саме враховуючи два договори: Договір №2034897873_CARD від 04.12.2020 року у загальній сумі 23355,30 грн., з яких загальна сума боргу по тілу кредиту - 10000,00 грн., загальна сума боргу по відсотках - 13355,30 грн.; Договір №2036011454 від 26.03.2021 року у загальній сумі 17184,11 грн., з яких загальна сума боргу по тілу кредиту - 12917,39 грн., загальна сума боргу по відсотках - 4,08 грн., загальна сума боргу по комісії - 4262,64 грн.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Стосовно позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту за договором №2036011454 у розмірі 4262,64 грн., суд зазначає наступне.
У постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 Верховний Суд визначив, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов'язання (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послугу, яку вчиняє банк з метою встановлення, зміни правовідносин, а саме: укладення кредитного договору, внесення змін до нього.
Враховуючи вище викладене, у частині стягнення комісії за надання кредиту за договором №2036011454 у розмірі 4262,64 грн. - відмовити.
Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, оскільки, відповідачем не вживаються заходи щодо добровільного погашення суми кредитної заборгованості відповідно до кредитного Договору №2034897873_CARD від 04 грудня 2020 року та Договору №2036011454 від 26 березня 2021 року, загальною сумою 40539,41 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 22917,39 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту та нарахованими відсотками у розмірі 13359,38 грн., що в загальній сумі становить 36276,77 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позовну заяву заявлено з ціною позову 40539,41 грн., а задоволено на суму 36276,77 грн., тобто на 89,49 % (36276,77 грн. * 100%) / 40539,41 грн.).
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 2709,76 грн. (3028 грн. * 89,49%) / 100%) судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 3-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя с. Станіславка, Подільський район, Одеська область, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, що знаходиться за адресою: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, заборгованість за кредитними договорами №2034897873_CARD, №2036011454 у розмірі 36276 (тридцять шість тисяч двісті сімдесят шість) гривень 77 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя с. Станіславка, Подільський район, Одеська область, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, що знаходиться за адресою: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2709 (дві тисячі сімсот дев'ять) гривні 76 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, зареєстроване місце знаходження за адресою: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 зареєстроване місце проживання за адресою: с. Станіславка, Подільський район, Одеська область.
Повне судове рішення складено 27 березня2026 року.
Суддя: