Справа №127/8566/26
Провадження № 2-н/127/661/26
26 березня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши заяву про видачу судового наказу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Із частин 1,2 ст. 169 ЦПК України вбачається, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня одночасно з копією судового наказу надсилає боржникові копії заяви стягувача про видачу судового наказу разом із доданими до неї документами.
Отже, боржник, у разі видачі судового наказу, крім його копії має також отримати копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом із доданими до неї документами зокрема для забезпечення можливості реалізації його права на подання заяви про перегляд судового наказу за ново виявленими обставинами.
Водночас, до заяви не долучено копії заяви та доданих до неї документів для їх скерування боржнику у разі видачі судом судового наказу. Крім того, заявник не надала суду жодного доказу, який би підтвердив направлення на адресу боржника копії заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів з додатками.
ЦПК України не передбачено вимог для подачі заяви про видачу судового наказу, як необхідність надання її копії з додатками для боржника або скеровувати примірник заяви з додатками боржникові. Так само, процесуальним законом не передбачено і обов'язку суду виготовляти і скеровувати примірник заяви з додатками про видачу судового наказу боржникові. Однак, права боржника не можуть бути обмежені у зв'язку із цим.
У порушення вимог ст. 163 ЦПК України, заявником не додано до заяви про видачу судового наказу доказів надсилання листом з описом вкладення боржнику копії заяви про видачу судового наказу з доданими до нього документами.
Оскільки нормами ЦПК України не передбачено залишення без руху заяви про видачу судового наказу. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст.163 ЦПК України, суд приходить до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Роз'яснити стягувачу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою вимогою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.
Заява може бути подана до суду повторно із додатками у паперовому вигляді, до якої має бути додана її копія з доданими матеріалами для виконання судом вимог частини 2 статті 169 ЦПК України після видачі судового наказу, або в електронній формі з доказами надсилання боржнику листом з описом вкладення копій поданих до суду документів.
Керуючись ст.163-166,177,260 ЦПК України, суддя, -
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: