Справа № 127/8147/26
Провадження № 3/127/1710/26
27 березня 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинаУкраїни, РНОКПП: НОМЕР_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 КУпАП, -
16.02.2026 о 08 год 45 хв у місті Вінниця, по вулиці Агатангела Кримського, 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом та не виконав вимогу поліцейського про зупинку, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п.2.4 та 8.9 б ПДР, чим порушив п.2.4 ПДР.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом SMS-повістки.
За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, інформація щодо дати призначення справи до судового розгляду була розміщена на сайті https://vnm.vn.court.gov.ua.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, його винуватість у вчиненні означеного адміністративного правопорушення є доведеною та підтвердженою сукупністю доказів, що містяться у матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 592543 від 16.02.2026; поясненнями ОСОБА_1 ..
Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією частини 1 статті 122-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до пункту 2.4 Правил дорожнього руху України: «на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил».
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП з об'єктивної сторони полягає у невиконанні водіями вимог працівника поліції, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, про зупинку транспортного засобу, що є формальним складом, тому з суб'єктивної сторони визначається наявністю вини у формі прямого умислу.
Із пояснень ОСОБА_1 , зазначених ним у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 592543 від 16.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 зазначає, що не виконав вимогу про зупинку через переживання під час керування та інші моральні фактори
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Судом не встановлено обґрунтованих сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 ..
ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності, оскільки досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність, відомості про його неосудність відсутні.
Враховуючи положення ст. 33 КУпАП при вирішенні питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нею, а також іншими особами нових правопорушень, суд враховує: характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної шкідливості, особу порушника, ступінь його вини. А тому суд вважає за доцільне задля досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у статті 23 КУпАП, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, визначеному в межах санкції статті.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 665 грн 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ч. 1 ст. 122-2, статтями 7, 9-12, 23, 33-35, 40-1, 221, 245, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 9 (дев'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: