Cправа № 127/9332/26
Провадження № 1-кс/127/3723/26
Іменем України
24 березня 2026 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ), в рамках кримінального провадження № 22024020000000046 внесеного до ЄРДР 23.01.2024, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами, -
До суду надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором, про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024020000000046 від 23.01.2024, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , будучи громадянином України, діючи всупереч Конституції України та законам України щодо обов?язку захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в період збройного конфлікту та в умовах дії в Україні воєнного стану, умисно, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, будучи обізнаним про те, що збройні формування так званих «ДНР» та «ЛНР» своїми узгодженими діями з армією рф вчиняють активні бойові дії на території України, у січні 2024 році вступив на військову службу, яку проходив у збройному формуванні терористичного угруповання (маріонеткової держави) «ДНР», яка організована та озброєна російською федерацією.
Так, ОСОБА_4 , реалізовуючи злочинний умисел, за невстановлених досудовим слідством обставинах, не пізніше 15 січня 2024 року добровільно вступив до військової частини № НОМЕР_2 , яка входила до складу незаконного збройного формування терористичної організації «ДНР» 1-го армійського корпусу «Народної міліції «ДНР», який у 2024 році був реорганізований у 51-шу загальновійськову армію Південного військового округу Сухопутних військ російської федерації.
У зв?язку із зарахуванням ОСОБА_4 до особового складу військової частини N? НОМЕР_2 на військову посаду радіотелефоніст-розвідник групи спеціального призначення роти спеціального призначення у військовому званні рядовий, 09.02.2024 йому видано військовий квиток серії НОМЕР_3 , а також його забезпечено військовою формою зразка армії російської федерації, вогнепальною автоматичну зброєю з боєприпасами.
В подальшому, ОСОБА_4 , проходячи військову службу на військовій посаді розвідника-сапера 2 відділення 4 групи 2 роти спеціального призначення військової частини № НОМЕР_2 у військовому званні рядовий, приймав активну участь у бойових діях проти Збройних Сил України на тимчасово окупованій території Донецької області, що полягали у веденні збройного протистояння українським підрозділам, штурмі та захопленні бойових позицій Збройних Сил України, утриманні бойових позицій збройних підрозділів російської федерації, зокрема поблизу м. Авдіївка та с. Водяне Покровського району Донецької області, де в кінці лютого 2024 року у бою з українськими силами оборони отримав поранення, перебував на лікуванні, після чого, повернувся на лінію зіткнення.
При цьому, ОСОБА_4 не вчинив жодних дій направлених на ухилення від мобілізації, проходження служби в збройних формуваннях держави-агресора або на добровільну здачу в полон збройним Силам у країни.
Під час проходження служби у вказаному збройному формуванні, ОСОБА_4 за участь в бойових діях проти підрозділів Збройних Сил України 20.02.2024 отримав статус «ветеран бойових дій» та посвідчення зразка Міністерства оброни російської федерації серії НОМЕР_4 .
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненому в умовах воєнного стану.
17 лютого 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та відповідно до ч. 3 ст. 111 та ст. 135 КПК України вжито заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
Також, у ході досудового розслідування встановлено, що згідно з інформаційною довідкою 437942825 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 перебуває об'єкт нерухомості, а саме: АДРЕСА_1 .
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
У відповідності до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
З урахуванням вищевикладеного, а також враховуючи те, що санкція
ч. 2 ст. 111 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 передбачає конфіскацію майна, є всі підстави для накладення арешту майна з метою забезпечення можливості наступної конфіскації майна у кримінальному провадженні.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 40, 170-172 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
В судове засідання слідчий не з'явився, завчасно подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що майно належить підозрюваному ОСОБА_4 , а санкція статті по якій останньому повідомлено про підозру, передбачає конфіскацію майна, тому, з метою унеможливлення подальшого відчуження підозрюваним майна на час досудового розслідування та судового розгляду, а також з метою забезпечення відшкодування завданої кримінальним правопорушення шкоди та забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно підозрюваного, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ), в рамках кримінального провадження № 22024020000000046 внесеного до ЄРДР 23.01.2024, а саме:
житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з позбавленням права на відчуження, розпорядження вищезазначеним майном на час досудового розслідування та судового провадження у цьому кримінальному провадженні.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_3 .
Зобов'язати слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Арешт майна може бути скасований - підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником, законним представником, іншим власником або володільцем майна, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, за їх клопотанням до суду про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_5