Справа № 127/444/25
Провадження № 1-кп/127/16/25
26 березня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченої: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
потерпілої: ОСОБА_8 ,
у ході розгляду у відкритому судовому засіданні об'єднаного кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020040000756 від 28.10.2024, за № 12024020040000740 від 19.10.2024, за № 12024020020001373 від 02.12.2024, за № 12024020040000802 від 12.11.2024 та № 12025020020000555 від 01.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,-
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою. Клопотання мотивовано наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були наявні на час обрання вказаного запобіжного заходу та на даний час не відпали, адже ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, офіційно не працевлаштована, не має постійного заробітку та доходу. Також, перебуваючи на волі, з метою особистого збагачення ОСОБА_4 може продовжувати вчиняти нові злочини проти власності, так як була неодноразово судима за вчинення аналогічних злочинів, при цьому була умовно-достроково звільнена від відбування покарання, та усвідомлюючи суворість покарання може вживати заходів, щодо переховування від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, а тому, з метою попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень та недопущення переховування обвинуваченої від суду та незаконного впливу на свідків та потерпілих буде доцільним продовжити останній строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Застосування до обвинуваченої інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували. Запобіжний захід у виді тримання під вартою просили замінити на нічний домашній арешт за місцем реєстрації (Харківська область). Крім того, просили суд врахувати, що ризики перелічені прокурором відсутні, ОСОБА_4 завжди вчасно прибувала на виклики до суду, не продовжуватиме вчиняти злочини, а також, на утриманні у неї перебуває малолітня дитина, ОСОБА_4 має місце проживання та матір похилого віку, яка на даний час опікується її маленькою дитиною
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 - поклались на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_8 щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 - поклалась на розсуд суду.
Інші потерпілі до суду не з'явились, однак повідомлялись про дату та час судового засідання належним чином.
Щодо заявленого клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує наступне.
Обвинуваченій ОСОБА_4 в означеному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21.07.2025 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави, який діяв по 16.09.2025 року включно. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.08.2025 року продовжено строк тримання під вартою з можливістю внесення застави та покладеними у випадку внесення застави обов'язками до 26.10.2025 року включно. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.10.2025 року продовжено строк тримання під вартою з можливістю внесення застави та покладеними у випадку внесення застави обов'язками до 21.12.2025 року включно. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.12.2025 року продовжено строк тримання під вартою з можливістю внесення застави та покладеними у випадку внесення застави обов'язками до 05.02.2026 року включно. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2026 року продовжено строк тримання під вартою з можливістю внесення застави та покладеними у випадку внесення застави обов'язками до 30.03.2026 року включно.
Згідно ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Проаналізувавши зміст поданого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу та доданих до нього документів, аргументів сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим і обвинуваченій доцільно продовжити строк тримання під вартою.
Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»). Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»). Разом з тим, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і мають бути наведені інші підстави для продовження тримання під вартою, також недостатнім є посилання лише на тяжкість вчиненого злочину та покарання (справи «Елоева проти України», «Свершов проти Україні», «Харченко проти України»).
На підставі викладеного, суд при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, наявність таких ризиків як можливість обвинуваченої переховуватися від прокуратури та/або суду, вчиняти нові злочини проти власності, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також особу обвинуваченої, яка офіційно не працевлаштована, не має постійного заробітку та доходу, на час розгляду клопотання обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, відповідальність за які передбачена у виді позбавлення волі.
Суд звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання вищевказані ризики, що встановлені ухвалою суду про застосування запобіжного заходу не зменшилися. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування обвинуваченої в місцях затримання, зокрема, за станом здоров'я під час розгляду клопотання надано не було, а тому суд вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на викладене суд, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, вважає за доцільне клопотання задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою на 60 (шістдесят) днів, з можливістю внесення застави.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 370, 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) діб, починаючи з 26.03.2026 року до 24.05.2026 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_4 , заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати на виклики до суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на неї обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 з можливістю внесення застави та покладеними у випадку внесення застави обов'язками діє до 24.05.2026 року включно.
Копію ухвали направити для виконання до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)».
Ухвала про продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - в той самий строк з дня вручення їй копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: