Справа № 991/2653/26
Провадження 1-кс/991/2668/26
26 березня 2026 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 вивчив матеріали заяви ОСОБА_2 щодо підслідності та виявлення ознак кримінальних правопорушень у діяльності керівництва АТ «АНТОНОВ» (скарги на бездіяльність) та
1.20 березня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшла заява ОСОБА_2 щодо підслідності та виявлення ознак кримінальних правопорушень у діяльності керівництва АТ «АНТОНОВ» (власноручно виправлено скаржником на «скарга на бездіяльність»).
2.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 20 березня 2026 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
3.Вимоги скарги мотивовані таким.
Ознайомившись з листом-відповіддю від 25 грудня 2025 року за № 513-264/39971, що надійшов за підписом заступника керівника Третього підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_3 , вважав за необхідне надати обґрунтування підслідності викладених ним фактів, що мають бути розглянуті саме НАБ України. У вказаному листі зазначено, що завданням НАБ України є протидія правопорушенням, вчиненим «вищими посадовими особами». ОСОБА_2 наполягав на тому, що керівництво АТ «АНТОНОВ», яке є стратегічним підприємством, повністю відповідає критерію підслідності НАБ України з огляду на таке: 1) згідно з п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України до підслідності НАБ України належать кримінальні правопорушення, вчинені службовими особами суб?єктів господарювання, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 %. 12 квітня 2024 року ДП «Антонов» перетворено в Акціонерне товариство, де 100% акцій належать державі (управління здійснює АТ «Українська оборонна промисловість»). Таким чином, Генеральний директор АТ «АНТОНОВ» та його заступники є суб?єктами, що підпадають під пряму юрисдикцію НАБ України; 2) відповідно до положень КПК України, директор НАБ України за погодженням з прокурором САП може визнати підслідним будь-яке правопорушення, що зачіпає інтереси національної безпеки. АТ «АНТОНОВ» є стратегічним підприємством оборонно-промислового комплексу. Дії керівництва АТ «АНТОНОВ» несуть пряму загрозу обороноздатності країни та фінансовій стабільності товариства. Просив врахувати факти, що на його переконання містять ознаки корупційних правопорушень за ст. 191 та 364 КК України, а саме: 1) призначення ОСОБА_4 (екс-заступника гендиректора АТ «Антонов») на посаду виконавчого директора німецької компанії Antonov Logistics SALIS GmbH (ALS). Стосовно дій ОСОБА_4 виявлено факти внесення недостовірних відомостей у декларацію за 2023 рік. Відомості про це кримінальне правопорушення, передбачені ч. 5. ст. 214 КПК України, відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України внесені заступником начальника відділу розслідування злочинів проти довкілля СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000001301 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України; 2) надання німецькій компанії ALS статусу генерального торгового агента (General Sales Agent), що призвело до безконтрольної з боку АТ «Антонов» та відповідних державних структур комерційної та фінансової діяльності ALS; 3) інвестування державних коштів на суму 30 млн євро у будівництво ангара, який юридично належить німецькій ALS, а не АТ «АНТОНОВ», що має ознаки прихованого заволодіння державними активами; 4) необґрунтоване завищення цін на послуги з авіаперевезень, що призвело до надходження скарг від міжнародних партнерів АТ «АНТОНОВ» (зокрема, Air Charter Service New York Cargo Inc. від 03 березня 2025 року). Це дискредитує АТ «Антонов», яке втрачає позиції на ринку авіаперевезень, а відповідно, не доотримує прибутку. На цей час ALS отримала статус Генерального агента АТ «Антонов» з авіаперевезень в усіх країнах світу. У такий спосіб АТ «Антонов» - власник і експлуатант унікальних літаків фактично втратив можливість працювати зі своїми замовниками, а комерційна служба «Antonov Airlines» припинить своє існування.
На підставі викладеного, ОСОБА_2 просив слідчого суддю: 1) скасувати попереднє рішення про невідповідність звернення критеріям підслідності НАБ України; 2) внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами зловживання владою та розтрати майна в особливо великих розмірах; 3) про результати розгляду цієї заяви та прийняте рішення повідомити мене у встановлений законом строк.
4.На підтвердження зазначених у скарзі обставин заявник долучив до неї копію відповіді заступника керівника Третього підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_3 від 25 грудня 2025 року за № 513-264/39971 з якої вбачається таке. Національним антикорупційним бюро України розглянуто заяву ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення щодо можливих протиправних дій посадових осіб АТ «Антонов» та компанії «Antonov Logistics Sales GmbH» при укладанні та виконанні домовленостей, передбачених агентською угодою від 19.02.2025 № 14.8101.2025, зареєстровану за вх. ЗГ № Г-16578 від 22.12.2025. За результатами розгляду заяви та надісланих матеріалів в межах компетенції НАБ України встановлено, що в них не викладено об?єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності детективів Національного бюро, у зв?язку з чим на даний час відсутні достатні правові підстави для внесення детективами відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
5.Вивчивши матеріали скарги слідчий суддя дійшов до таких висновків.
6.У ч. 1 ст. 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Так, до таких належать: (1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; (2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; (3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; (4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; (5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; (6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; (7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; (8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; (9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; (10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; (11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1- частини першої статті 284 цього Кодексу.
6.1.Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
6.2.Вимога ОСОБА_2 про скасування попереднього рішення про невідповідність звернення критеріям підслідності НАБ України, яке викладене у формі листа-відповіді, не стосується процесуального рішення у розумінні КПК України та не входить до переліку, визначеного статтею 303 КПК України. Такий лист має інформаційний характер і не породжує самостійних процесуальних наслідків, що можуть бути предметом судового контролю.
Крім того, змістовно вимога ОСОБА_2 про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань адресована слідчому судді. Водночас, відповідно до положень кримінального процесуального закону слідчий суддя не наділений повноваженнями самостійно вносити відомості до ЄРДР, а здійснює судовий контроль виключно шляхом перевірки наявності чи відсутності бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора та, у разі її встановлення, може зобов'язати відповідну уповноважену особу вчинити передбачені законом дії.
За таких обставин зазначена вимога у наведеному вигляді не може бути предметом самостійного розгляду слідчим суддею.
Отже, у цій частині скарга подана на рішення та дії, що не підлягають оскарженню в порядку статті 303 КПК України, що відповідно до вимог кримінального процесуального закону є підставою для відмови у відкритті провадження.
7.Разом із тим, з урахуванням змісту скарги та здійсненого заявником виправлення «скарга на бездіяльність», слідчий суддя вважає за можливе розцінити її як скаргу на бездіяльність детектива, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Однак і в цьому випадку наявні підстави для повернення скарги.
Так, відповідно до частини другої статті 304 КПК України скарга повертається, якщо:
1)скаргу подала особа, яка не має права її подавати (п. 1);
2)скарга подана після закінчення строку, передбаченого цим Кодексом, і особа не порушує питання про його поновлення (п. 3).
Як убачається з матеріалів скарги, ОСОБА_2 не надав жодних доказів звернення до НАБ України із заявою про вчинення кримінального правопорушення у порядку статті 214 КПК України (копії заяви, відмітки про її прийняття, поштових доказів тощо). Відтак відсутні дані, які б підтверджували виникнення у нього процесуального права на оскарження бездіяльності у вигляді невнесення відомостей до ЄРДР, що є підставою для повернення скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Окрім того, навіть якщо виходити із посилань самого скаржника на лист НАБ України від 25 грудня 2025 року вбачається, що його звернення до відповідного органу мало місце до цієї дати. Відтак, строк на оскарження бездіяльності, встановлений частиною першою статті 304 КПК України (десять днів), сплинув задовго до моменту подання скарги до суду 20 березня 2026 року.
Водночас заявник не порушує питання про поновлення зазначеного строку та не наводить жодних обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску, що є підставою для повернення скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Таким чином, навіть за умови тлумачення скарги як скарги на бездіяльність, наявні передбачені законом підстави для її повернення.
8.З огляду на викладене, враховуючи зміст скарги, її формальне визначення ОСОБА_2 та необхідність забезпечення ефективного доступу до правосуддя, слідчий суддя дійшов висновку, що подану заяву слід розцінювати як скаргу на бездіяльність, однак така скарга підлягає поверненню з підстав, передбачених частиною другою статті 304 КПК України.
9.Слід зазначити, що ОСОБА_2 не позбавлений можливості звернутися до відповідного органу досудового розслідування із заявою про вчинення кримінального правопорушення у порядку статті 214 КПК України, а у разі невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у встановлений законом строк - звернутися до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора в порядку, передбаченому пунктом 1 частини першої статті 303 КПК України.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 115, 117, 303-304, 309 КПК України слідчий суддя постановив:
1.Скаргу ОСОБА_2 - повернути.
2.Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
4.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
5.Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_6