Справа №127/5554/26
Провадження №2/132/944/26
Ухвала
Іменем України
"25" березня 2026 р. Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Аліменко Ю.О.
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
23.03.2026 до суду за підсудністю надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
У прохальній частині позовної заяви позивач просить розірвати шлюб, визначити місце проживання дитини.
В порушення ч.1 ст.188 ЦПК України, у позові не викладено обставин і не зазначено доказів, яким чином пов'язані між собою підстави виникнення або подані докази основної та похідної позовної вимоги, оскільки вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і вирішення позовної вимоги про розірвання шлюбу не залежить від вирішення позовної вимоги про визначення місця проживання дитини відповідно до вимог ст.161 СК України.
Крім того, при розгляді такого спору обов'язковим є залучення органу опіки та піклування та надання ним відповідного висновку, тобто збільшується обсяг учасників процесу, що ускладнює вирішення справи в цілому. Спільний розгляд, різних не взаємопов'язаних між собою позовних вимог, може ускладнити вирішення справи. При цьому, в справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв'язку з цим провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про визначення місця проживання дитини, і як наслідок, може призвести до безпідставного затягування розгляду позовної вимоги про визначення місця проживання дитини, тому зазначені вище вимоги повинні розглядатися окремо.
Таким чином, у позовній заяві не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, які не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу, не залежить від правильності позовних вимог про визначення місця проживання дитини.
Крім того, з позовної заяви взагалі не вбачається, що між подружжям існує спір про визначення місця проживання дитини, не долучено копії свідоцтва про народження дитини, позивач не вказує, чи звертався він або відповідач до органу опіки та піклування з питань визначення місця проживання дитини, які заходи органом опіки та піклування вживались.
Також, при визначенні місця проживання дитини, у якості третьої особи мають залучатися орган опіки та піклування на території якої проживає дитина з наданням відповідних доказів, що підтверджують позовну заяву по даним позовним вимогам, однак не надання таких доказів суперечить п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України.
Положеннями ч.4 ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач просить суд розірвати шлюб, визначити місце проживання неповнолітньої дитини з матір'ю.
Отже, позивачем визначено 2 вимоги немайнового характеру.
Разом з тим, позивач при подачі позову до суду не сплатила судовий збір за жодну з вимог.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
Таким чином, судовий збір, який підлягає сплаті за подання 1 вимоги немайнового характеру становить 1 331,20 грн., а за 2 вимоги немайнового характеру - 2 662,40 грн.
Виходячи з наведеного вище, позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для: подання уточненої позовної заяви з відомостями про сплату судового збору, та визначення кола учасників справи за другою позовною вимогою з наданням висновку органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини; або подання уточненої позовної заяви відносно лише однієї першої вимоги про розірвання шлюбу.
В зв'язку з зазначеними недоліками позовної заяви вирішення питання про відкриття провадження в даній справі буде передчасним.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення недоліків.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України та усуне зазначені недоліки позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково суддя роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.
Ухвала оскарження не підлягає.
Суддя: