537/7012/24
2/125/179/2025
16.03.2026 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Питель О.В.,
секретар судового засідання Войтюк В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 537/7012/24 за позовом керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Національної служби здоров'я України, Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення,
Керівник Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Національної служби здоров'я України, Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення. У позовній заяві вказав, що вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 22.02.2024 ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 127 КК України. Вирок набрав законної сили 12.06.2024. Вироком встановлено, що 19.07.2023 близько 14:00 ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився за місцем проживання у своєї співмешканки ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 . У житловому приміщенні разом з ОСОБА_1 знаходився батько його співмешканки ОСОБА_3 , з яким він перебував у сімейних та близьких відносинах. Під час вживання алкогольних напоїв у ОСОБА_1 раптово виникли неприязні відносини до ОСОБА_3 , й так виник умисел на заподіяння останньому тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 , попередньо озброївшись пневматичним пістолетом «Umагех хbg кал. 4,5 мм», здійснив постріл у праве вухо ОСОБА_3 . Таким чином, ОСОБА_1 з прямим умислом заподіяв ОСОБА_3 легке тілесне ушкодження у виді наскрізної рани правої вушної раковини. Отже, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисно заподіяв ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження. Крім того, 20.07.2023 близько 18:00 ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_1 . Разом з ним у помешканні знаходилася його співмешканка ОСОБА_2 з її малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якими він перебував у сімейних та близьких відносинах. Нехтуючи вимогами ст. 3, 28, 29 Конституції України, згідно з якими людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, вимогами ч. 3 ст. 51 Конституції України, Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, Закону України "Про охорону дитинства", які визначають охорону дитинства в Україні, захист дитини від усіх форм домашнього насильства та усіх проявів жорстокого поводження, ОСОБА_1 , вимагаючи від малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усупереч їх волі визнати вчинення крадіжки грошових коштів та повернути гроші, піддав дітей катуванню, що виразилося в умисному залякуванні та застосуванні насильницьких дій, що спричинили сильний фізичний біль та моральні страждання. Так, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, піддав катуванню малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з метою залякування, отримання від них зізнання у вчиненні крадіжки грошових коштів у сумі 200 грн, покарання за крадіжку, отримання інформації для відшукання цих коштів. А саме, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, користуючись тим, що у силу свого малолітнього віку діти не могли чинити опір, наніс малолітнім дітям своєї співмешканки ОСОБА_2 - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 численні удари руками та ногами по голові, тулубу та кінцівкам, завдаючи при цьому сильного фізичного болю та морального страждання. Крім того, ОСОБА_1 , попередньо озброївшись пневматичним пістолетом « ІНФОРМАЦІЯ_4 », здійснив постріл у праву руку малолітнього ОСОБА_5 , також завдаючи при цьому сильного фізичного болю та морального страждання. Такими протиправними діями ОСОБА_1 умисно спричинив малолітній дитині ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров'я у виді вогнепальної рани правої кісті, синців обличчя, струсу головного мозку, а також легкі тілесні ушкодження у виді синців тулуба, рук і ніг (висновок експерта № 778 від 21.07.2023). Також протиправними діями ОСОБА_1 умисно спричинив малолітній дитині ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров'я у виді синців обличчя, струсу головного мозку, а також легкі тілесні ушкодження у виді синців в ділянці грудної клітини, рук і ніг, садна лівого колінного суглобу (висновок експерта № 779 від 21.07.2023). Отже, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КК України, - катування малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , тобто умисні діяння (насильницькі дії), спрямовані на заподіяння потерпілим сильного фізичного болю та морального страждання, з метою їх залякування, отримання зізнання у вчиненні крадіжки грошових коштів і покарання за крадіжку, отримання інформації для відшукання грошових коштів. У результаті отриманих тілесних ушкоджень потерпілі: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували на стаціонарному лікуванні у КНМП «Кременчуцька міська дитяча лікарня» з 21.07.2023 по 01.08.2023. Загальна вартість лікування склала 29282,99 грн, з яких: 1989,24 грн - підлягають стягненню до місцевого бюджету, 27293,75 грн - до Державного бюджету України. Відповідно до вимог ст. 1206 ЦК України, ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати 29282,99 грн витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від злочину. Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілих у межах вказаного кримінального провадження не заявлявся, у добровільному порядку вказані кошти не відшкодовані.
На обґрунтування підстав для представництва інтересів держави прокурор зазначив, що невідшкодування витрат, здійснених КНМП «Кременчуцька міська дитяча лікарня» на стаціонарне лікування потерпілих від злочину негативно впливає на фінансування лікування інших хворих, унаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров'я, забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій. Однак ні Національна служба здоров'я України, ні Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, як органи, уповноважені державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, не вжив заходи щодо стягнення заподіяної шкоди, під час розгляду кримінального провадження у суді, ні у порядку цивільного судочинства.
Прокурор у судовому засіданні позовну заяву підтримав з викладених у ній підстав та просив позов задовольнити.
Представники Національної служби здоров'я України, Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, подали заяви про розгляд справи за відсутності їх представників, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не подав.
16.03.2026 судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, ураховуючи заяви представників позивачів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Вирішуючи питання про наявність підстав для представництва у суді прокурором інтересів держави в особі Національної служби здоров'я України та Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, суд керується таким.
Частиною 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 4, 5 статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Зміст вказаних норм дає підстави для висновку, що прокурор звертається до суду за захистом інтересів держави в особі суб'єкта владних повноважень, який уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. Саме суб'єкт владних повноважень виступає позивачем у справах, де до суду за захистом державних інтересів звертається прокурор.
Статутом Комунального некомерційного медичного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» (нова редакція), затвердженим рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 10.04.2024, передбачено, що КНМП «ЛІЛ «Кременчуцька» є закладом охорони здоров'я - комунальним унітарним неприбутковим (некомерційним) підприємством, що надає медичну допомогу на території Кременчуцької міської територіальної громади та Південного підокругу госпітального округу Полтавської ОДА з центром у місті Кременчуці. Підприємство є правонаступником всього майна, прав та обов'язків КНМП «Кременчуцька міська дитяча лікарня». Підприємство засноване на майні, що належить до спільної власності Кременчуцької міської територіальної громади, управління яким здійснює Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області через уповноважений нею орган - Департамент охорони здоров'я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області за погодженням з профільним заступником міського голови. Джерелом формування майна підприємства є: майно та грошові кошти, передані йому власником або уповноваженим органом управління у порядку, визначеному законодавством; кошти, отримані за договором про надання медичних послуг з міського бюджету, передбачених на галузь охорони здоров'я та виконання відповідних цільових програм; доходи, одержані від надання медичних послуг населенню на відплатній основі, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності та оплаті пов'язаних з цим витрат; капітальні вкладення та дотації з бюджетів; кредити банків та інших кредиторів, в тому числі іноземних; придбання майна іншого підприємства, організації; добровільні або благодійні внески, пожертвування від фізичних та юридичних осіб; отримання гуманітарної допомоги; капітальні та поточні трансферти з бюджетів усіх рівнів; інші джерела не заборонені законодавством України. Підприємство є одержувачем бюджетних коштів.
Вказані обставини підтверджуються даними Статуту.
Таким чином, у спірних правовідносинах суб'єктом владних повноважень, котрий набуває статусу позивача, є Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, як засновник підприємства, власник його майна і орган управління майном.
Крім цього, прокурор вказує позивачем у даній справі Національну службу здоров'я України.
Відповідно до Положення Про Національну службу здоров'я України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101, Національна служба здоров'я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров'я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Основними завданнями НСЗУ є: 1) реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій); 2) виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій; 3) внесення на розгляд Міністра охорони здоров'я пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. НСЗУ відповідно до покладених на неї завдань: укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення та договори про реімбурсацію; здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій, у тому числі заходи з перевірки дотримання надавачами медичних послуг вимог, установлених порядком використання коштів програми медичних гарантій, умов договорів про медичне обслуговування населення.
Між Національною службою здоров'я України та Комунальним некомерційним медичним підприємством «Кременчуцька міська дитяча лікарня» укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, що підтверджується даними копії договору № 1968-Е123-Р000.
Оскільки Національна служба здоров'я України є замовником медичних послуг, яка здійснює фінансування Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська дитяча лікарня», за таких обставин виступає належним позивачем у даній справі.
Згідно з даними листа виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 01-36/18047 від 28.10.2024, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області та її виконавчий комітет позбавлені можливості належним чином здійснити повноваження щодо представництва, а саме у підготовці позову до суду та здійсненні представництва у судових засіданнях.
Згідно з даними листа Національної служби здоров'я України Кременчуцькій окружній прокуратурі № 37191/2-16-24 від 24.10.2024, Національна служба здоров'я України не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Одночасно, НСЗУ не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави органами прокуратури для відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення та готова до співпраці, у межах повноважень.
Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Поліна Трофименко 16.12.2024 надіслала Національній службі здоров'я України та Кременчуцькій міській раді Кременчуцького району Полтавської області повідомлення про намір звернутися до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі: Національної служби здоров'я України, Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, у сумі 29282,99 грн.
Таким чином, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», частини четвертої статті 56 ЦПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Національна служби здоров'я України і Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області.
Щодо суті спору судом встановлені такі обставини.
Вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 22.02.2024 № 537/3486/23 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 127 КК України. Вирок набрав законної сили 12.06.2024. Унаслідок кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримали тілесні ушкодження та лікувалися у КНМП «Кременчуцька міська дитяча лікарня».
Згідно з даними повідомлення КНМП «Кременчуцька міська дитяча лікарня» № 01-16/1482 від 12.07.2024, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на стаціонарному лікуванні у КНМП «Кременчуцька міська дитяча лікарня», у період з 21.07.2023 по 01.08.2023. Загальна вартість лікування (11 ліжко-днів) становить 14772,13 грн. З них: з державного бюджету (кошти НСЗУ) надійшло коштів у сумі 13771,51 грн, з місцевого бюджету витрачено коштів у сумі 994,62 грн.
Згідно з даними повідомлення КНМП «Кременчуцька міська дитяча лікарня» № 01-16/1482 від 12.07.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на стаціонарному лікуванні у КНМП «Кременчуцька міська дитяча лікарня», у період з 21.07.2023 по 01.08.2023. Загальна вартість лікування (11 ліжко-днів) становить 14389,43 грн. З них: з державного бюджету (кошти НСЗУ) надійшло коштів у сумі 13522,24 грн, з місцевого бюджету витрачено коштів у сумі 994,62 грн.
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини першої статті 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Згідно з частиною третьою статті 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач у даній категорії справ звільнений від сплати судового збору та суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, то з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір за подання керівником Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Національної служби здоров'я України, Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області цієї позовної заяви до суду. Судовий збір у даній справі становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"). Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Позовна заява надійшла до суду 26.12.2024, а тому для розрахунку розміру судового збору слід застосовувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01.01.2024 - 3028 грн. Оскільки 1,5 відсотка ціни позову становить 439,23 грн (29282,24 грн * 1,5% = 439,23 грн), що є меншим, ніж 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судовий збір у даній справі становить - 3028 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 10-13, 81, 141, 263-265, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України витрати на лікування потерпілих від кримінального правопорушення у сумі 27293,75 грн (двадцять сім тисяч двісті дев'яносто три гривні сімдесят п'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 до бюджету міста Кременчука витрати на лікування потерпілих від кримінального правопорушення у сумі 1989,24 грн (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень двадцять чотири копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони та інші учасники справи:
- Керівник Кременчуцької окружної прокуратури (вул. Свободи, 4а, м. Кременчук, Полтавська область, 3960, код ЄДРПОУ 02910060);
- Національна служба здоров'я України (просп. Степана Бендери, 19, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 42032422);
- Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300);
- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).
Суддя