Справа № 2610/9977/2012
Провадження № 4-с/761/74/2026
26 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали скарги боржника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Мойсея Івана Михайловича у виконавчому провадженні НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №2610/9977/2012,
У березні 2026 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена скарга.
Як передбачено ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.
До скарг на дії чи бездіяльність виконавця, якими ініціюється початок провадження у справі, застосовуються загальні положення позовного провадження, у тому числі й залишення скарги без руху, якщо для цього є законні підстави.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі №569/13154/20 та 21 квітня 2021 року у справі №713/1972/20.
Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються (ст. 450 ч.1 ЦПК України).
Стаття 177 ч.5 ЦПК України передбачає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Між тим, жодних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується вимоги скарги не надано, в тому числі оскаржуваних постанов приватного виконавця, доказів, які підтверджують порушення територіальної підсудності (місця проживання боржника), доказів, які підтверджують дату, коли боржник дізналася про порушення її прав.
Крім цього, скарга повинна містити: зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону (ст. 448 ч.3 ЦПК України).
Між тим, зміст скарги не конкретизований, оскільки заявник просить визнати протиправними та скасувати «інші» постанови у виконавчому провадженні НОМЕР_1.
Відтак, боржнику необхідно надати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується вимоги скарги, конкретизувати зміст скарги та прохальну частину.
Після виправлених недоліків копію уточненої скарги з доказами надати суду та докази направлення іншим учсника справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і ст. 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 177, 185, 447, 451 ЦПК України, суд,
Скаргу боржника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Мойсея Івана Михайловича у виконавчому провадженні НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №2610/9977/2012, - залишити без руху і надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху.
У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк скарга буде вважатися неподаною і повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Осаулов А.А.