Справа № 761/35957/25
Провадження № 1-кс/761/23428/2025
25 вересня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12022100100000832 від 27.10.2022 року,
До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року (справа № 757/15352/25-к) в рамках кримінального провадження № 12022100100000832 від 27 жовтня 2022 року, а саме: грошові кошти у розмірі 19800 доларів США, які були вилучені 26 березня 2025 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи доводи свого клопотання, адвокат ОСОБА_3 зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки ні ОСОБА_4 , ні його захисник - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання під час якого вирішувалось питання про накладення арешту на майно не викликались взагалі. Також зазначає, що вилучені грошові кошти знаходились у ОСОБА_4 на законних підставах, не мають жодного відношення до вчиненого кримінального правопорушення, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва було відмовлено в дозволі органу досудового розслідування на вилучення грошових коштів у ОСОБА_4 .
Також адвокат ОСОБА_3 зазначає, що в постанові слідчого про визнання грошових коштів речовими доказами не наведено жодних відомостей, які можуть свідчити про те, що вилучені у ОСОБА_4 грошові кошти мають доказове значення, або є предметом чи знаряддям вчиненого кримінального правопорушення, а тому такий захід забезпечення кримінального провадження підлягає скасуванню.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту підтримав та просив його задовольнити.
Уповноважений слідчий СУ ГУНП у м. Києві в судове засідання не з'явився. Разом з тим, на адресу слідчого судді надійшли заперечення слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , який просить відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту на майно.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100100000832 від 27 жовтня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 206 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року (справа № 757/15352/25-к) в рамках кримінального провадження № 12022100100000832 від 27 жовтня 2022 року, а саме: грошові кошти у розмірі 19800 доларів США, які були вилучені 26 березня 2025 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_4 .
Згідно вказаної ухвали, накладаючи арешт на майно, слідчий суддя виходив з того, що в матеріалах клопотання наявні дані про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч.3 ст. 358, ч. 3 ст. 206 КК України, вилучені грошові кошти мають суттєве значення для встановлення важливих обставин в кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України.
При цьому арешт на таке майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Згідно з вимогами ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Як встановлено в судовому засіданні, арешт на майно, яке є предметом клопотання, було накладено з метою забезпечення речових доказів, а з урахуванням особливостей кримінального провадження, зокрема обставин, які досліджуються в ході досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що такий арешт цілком прийнятним та необхідним, в тому числі і на поточний момент.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що матеріали клопотання не містять належного документального підтвердження, що арешт накладено необґрунтовано або що у подальшому відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею враховано, що відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Враховуючи наведене, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст.98, 170, 174, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2025 року (справа № 757/15352/25-к) в рамках кримінального провадження № 12022100100000832 від 27.10.2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя