Справа № 761/3943/26
Провадження № 3/761/1584/2026
27 лютого 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин Василь Олександрович, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , -
за ст. 124 КУпАП, -
Із протоколу про адміністративне правопорушення від серії ЕПР1 №565804 від 13 січня 2026р. вбачається, що того ж дня о 17 год. 45 хв., у м. Києві по проспекту Берестейському, 22, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Lexus» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на перешкоду (собаку), що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.13.1. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно зі ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні водій ОСОБА_1 вину не визнав, та заперечив обставини, викладені у протоколі. Останній пояснив суду, що він рухався в крайній лівій смузі, швидкість руху становила, приблизно, 40-50 км/год, дотримувався безпечної дистанції та безпечних бокових інтервалів. Крім того зазначив, що з-під металевого відбійника, який розділяє Берестейський проспект, в бік транспортного засобу вистрибнула собака, яка фактично, вдарилась в передню ліву частину транспортного засобу та пояснив, що він не мав змоги уникнути зіткнення, оскільки собака вибігла на дорогу дуже несподівано, а коли собаку помітив то почав вживати заходів для зупинки свого транспортного засобу, однак уникнути зіткнення з собакою об'єктивно не було можливим. Просив адміністративну справу закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Пункт 13.1 Правил дорожнього руху передбачає, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Суд, заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №565804 від 13 січня 2026р., відповідно до якого ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП;
- схему ДТП від 13 січня 2026р., у якій зазначені обставини пригоди та зафіксовані пошкодження транспортних засобів;
- письмові пояснення водія ОСОБА_1 ,
вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КуПАП.
Так, в статті 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, умовами настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є: 1) наявність порушень учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, 2) наявність пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, 3) наявність причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Відсутність хоча б однієї з вищевказаних умов не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Інспектором патрульної поліції в протоколі про адміністративне правопорушення формально та не конкретизовано було зазначено, що водій, не врахувавши дорожню обстановку, не вибравши безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив наїзд на собаку.
За даних обставин та виходячи з матеріалів зібраних уповноваженою посадовою особою у справу про адміністративне правопорушення, суд не може встановити чи була дана дорожньо-транспортна подія вчинена в результаті не дотримання водієм ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, чи навпаки, водій своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки чи об'їзду перешкоди з інших причин, які не залежали від дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим в діях останнього може бути наявний казус, тобто безвинне заподіяння шкоди.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви стосовно події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (постанова Верховного Суду від 08 липня 2020р. у справі № 463/1352/16-а).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 статті 7 КУпАП).
З наведених обставин вбачається, що в матеріалах справи відсутні достатні докази підтвердження вини ОСОБА_1 та порушень п. 13.1 Правил дорожнього руху, які б знаходились у прямому причинному зв'язку із наслідками ДТП, а відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що на переконання суду можуть лише свідчити про недоведеність вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 124, 247 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: