Справа №496/8169/25 3/760/2533/26
13 березня 2026 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Педенко А.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, -
21.11.2025 року о 09 год. 20 хв. по трасі Київ-Одеса, 452 км. в місті Одеса водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2. - проїзд без зупинки заборонено, внаслідок чого поліцейським було подано сигнал про зупинку, поданим жестом регулювальника про зупинку транспортного засобу, який водій проігнорував та не виконав вимогу про зупинку, продовживши рух.
ОСОБА_1 порушив п. 2.4. Правил дорожнього руху України - на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене
ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП визнав, фактичні обставини справи не оспорює.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за, яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до пункту 2.4. Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 122-2 КУпАП встановлено, що невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
На підставі вищезазначеного, виходячи з доказів, які містяться в матеріалах справи, винність
ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №520282 від 22.11.2025 року, витягом з АРМОР та поясненнями ОСОБА_1 в їх сукупності.
Дослідивши адміністративний матеріал та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 122-2 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на особу,
що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення, суду не надано.
Згідно ст. 38 КУпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Встановлено, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив 21.11.2025 року, тобто на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 КУпАП закінчились, тому суддя приходить до висновку про закриття провадження в справі згідно п. 7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 1, 23, 33, 34, 35, 38, ст. 122-2, 247, 251, 252 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Закрити провадження 3/760/2533/26 у справі №496/8169/25 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: А.М. Педенко