Справа №760/4199/25 №2/760/7688/25
20 березня 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.
за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про відмову від позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 лютого 2025 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
17 вересня 2025 року від позивача до суду надійшла заява про відмову від позову, в якій зазначив, що наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження по справі, які передбачені частиною третьою статті 206 ЦПК України, йому роз'яснені та зрозумілі.
Оскільки розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони в судове засідання не викликались.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши заяву позивача, суд виходить з наступного.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених законом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Позивач вправі відмовитися від позову на будь-якій стадії судового процесу (пункт 1 частина друга статті 49, частина перша статті 206 ЦПК України).
Відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно із частиною другою статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Оскільки позивачем подано до суду заяву про відмову від позову, наслідки закриття провадження у справі, як вбачається з поданої заяви, позивачу зрозумілі, суд вважає, що зазначена заява підлягає задоволенню.
Керуючись пунктом 1 частини другої статті 49, статтями 133-134, 137, 142, 206, пунктом 4 частини першої статті 255, 260 ЦПК України, суд
Прийняти відмову від позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. М. Ішуніна