СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/2594/26
ун. № 759/7475/26
26 березня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , яке погоджено з прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подане у кримінальному провадженні №12026105080000255 внесеного до ЄРДР 10.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
До слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , яке погоджено з прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подане у кримінальному провадженні №12026105080000255 внесеного до ЄРДР 10.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12026105080000255 внесене до ЄРДР 10.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_4 будучи особою, яку протягом року засуджено за ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і знову протягом року вчинив нове кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Так, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09.03.2026 року, 13 год. 30 хв., у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленої досудовим розслідування особи, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, незаконно придбав, з метою власного вживання та без мети подальшого збуту, психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін (таблиця I список № 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 №770), яка знаходилась в прозорому поліетиленовому пакеті з пазовими замками, після чого зберігав її при собі.
В подальшому, 09.03.2026 у період часу з 14:25 по 14:51, за адресою: м. Київ, вул. Василя Доманицького, 2, в ході огляду місця події у ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено, 1 поліетиленовий пакет із вмістом речовини невідомого походження.
Відповідно до висновку експерта від 23.03.2026 №СЕ-19/111-26/12654-НЗПРАП: у наданій на дослідження порошкоподібні речовини світло-коричневого кольору виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну у речовині становить 0,752 г.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, вчиненого особою протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
26.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, а саме: копією рапорту дільничного офіцера поліції Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 ; протоколом огляду місця події; висновком експерта від 23.03.2026; іншими матеріалами у їх сукупності.
Метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, забезпечення дієвості кримінального провадження, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового розслідування, які передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 29.04.2025 року, Святошинським районним судом м. Києва, був засуджений за ч. 1 ст. 309 ч. 1 ст. 317 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі.
27.11.2017, Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді 1 року позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком на 3 роки;
12.02.2018, Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України, до покарання у виді 4 років позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком на 3 роки;
14.02.2019 Святошинським районним м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України, до покарання у виді 4 років 2 місяці;
25.07.2019, Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України, до покарання у виді 4 років 2 місяці позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком на 3 роки. 20.11.2020, звільнений з місць позбавлення волі умовно - достроково на невідбутий термін покарання 1 рік 5 місяців 3 дні;
25.09.2023, Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді 1 року обмеження волі з випробуванням іспитовим строком на 1 рік
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 , будучи особою, яка неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив нове кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний з високим рівнем можливості може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
В разі застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, останній буде переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Вищеперелічені ризики повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження і саме обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та наддасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
На теперішній час відсутні медичні застереження щодо неможливості перебування підозрюваного в умовах ДУ «Київського слідчого ізолятору».
Враховуючи перелічені ризики орган досудового слідства вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор, підтримав дане клопотання з зазначених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти поданого клопотання та просив обрати йому більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Під час розгляду клопотання встановлено, що в провадженні СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12026105080000255 внесене до ЄРДР 10.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
26.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, а саме: копією рапорту дільничного офіцера поліції Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 ; протоколом огляду місця події; висновком експерта від 23.03.2026; іншими матеріалами у їх сукупності.
Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При обранні запобіжного заходу суд повинен також враховувати практику Європейського суду з прав людини, який зазначає, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, про те таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризиків, того що обвинувачений може втекти (справи: «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії») Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом заняття, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку із країною, в якій особа піддається кримінальному переслідуванню (справа «Бекчиєв проти Молдови»).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій підозрюваного приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені слідчим та прокурором до клопотання.
Обираючи підозрюваному запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, що підтверджується наданими до клопотання доказами, вважаючи їх належними і допустимими, тяжкість злочину, особу підозрюваного, враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з високим ступенем ймовірності того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, та враховуючи, що прокурор довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає обрати міру запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, вважає за доцільне не визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 будучи особою, яку протягом року засуджено за ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і знову протягом року вчинив нове кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 202, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , яке погоджено з прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подане у кримінальному провадженні №12026105080000255 внесеного до ЄРДР 10.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Взяти під варту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в залі суду негайно.
Для утримання, підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді діє протягом 60 діб до 24.05.2026 року включно, але в межах строку досудового розслідування та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1