СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/2258/26
ун. № 759/6555/26
25 березня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023221260000174 від 06.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України, про накладення арешту,
До слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва надійшло вказане клопотання, в якому слідчий за погодженням з прокурором, просить накласти арешт на майно вилучене під час обшуку квартири АДРЕСА_1 .
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023221260000174 від 06.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні установлено, що на території України діє група осіб, члени якої зорганізувалися та створили злочинну схему, що полягає у систематичному вчиненні кримінальних правопорушень, які виражаються у заволодінні грошовими коштами у великих, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), під приводом здійснення продажу мінеральних добрив сільськогосподарським підприємствам.
18.03.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2,3,4 ст. 190 КК України.
18.03.2026 року було проведено санкціонований обшук квартири АДРЕСА_1 , яка перебуває на праві власності та у фактичному користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За результатом проведеного 18.03.2026 в період часу з 08 год. 24 хв. по 12 год. 37 хв. обшуку квартири АДРЕСА_1 виявлено та вилучено майно, яке визнано речовими доказами.
З метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, у зв'язку із наявними підставами вважати, що вилучене майно містить відомості, щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, та може бути використане, як доказ у суді необхідно накласти арешт на зазначене майно із забороною володіння, розпоряджання та користування вказаним майном його власником.
Слідчий у судове засідання не з'явився, подав заяву у якій просить розглянути клопотання, яке підтримує у повному обсязі, у його відсутності.
Дослідивши клопотання і додатки до нього, слідчий суддя вважає, що клопотання необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
18.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук квартири АДРЕСА_1 , яка перебуває на праві власності та у фактичному користуванні ОСОБА_5 . За результатом обшуку виявлено та вилучено майно, яке визнано речовими доказами.
У випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Матеріали клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи, що слідчим доведено, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, передачі майна, слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення арешту на вилучені речі.
Керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023221260000174 від 06.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України, про накладення арешту - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене під час обшуку квартири АДРЕСА_1 , а саме на:
1) 4 банківських картки «Приват Банк»;
2) 6 банківських карток «УКРСИББАНК»;
3) 2 банківські картки «Monobank»;
4) Банківська картка «Укргазбанк»;
5) Банківська картка «Кредитбанк»;
6) Банківська картка «Сенс банк»;
7) Вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_5 на 3 арк.;
8) Водійське посвідчення та 3 техпаспорти, видані на ім'я ОСОБА_6 ;
9) Реквізити рахунків ОСОБА_5 на 7 арк.;
10) Сертифікати Міністерства АПП України на 156 арк.;
11) Валіза помаранчевого кольору з лампами та рідиною синього кольорів, скляні предмети з отворами для виготовлення печаток;
12) Акт про знаття з карантину на 3 арк.;
13) Кліше штампів та печаток, зразки печаток та штампів;
14) Мобільний телефон марки «Nokia» сірого кольору;
15) Мобільний телефон марки «Nokia» синього кольору;
16) Мобільний телефон марки «Samsung» синього кольору;
17) Мобільний телефон марки «Iphone» чорного кольору;
18) Мобільний телефон марки «AHOI» білого кольору;
19) Мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» чорного кольору;
20) Мобільний телефон марки «Samsung Galaxy» червоного кольору..
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1