пр. № 1-кс/759/2462/26
ун. № 759/7154/26
25 березня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого суправління ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42025110000000373 від 28.10.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України,-
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого суправління ГУНП в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 діб.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на наступне.
Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом.
Судову владу реалізовують судді та у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур. Дані норми закріплено у ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено вимоги щодо незалежності судді, а саме - суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання; суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Постановлення виправдувального вироку, є виключною компетенцією суду, що здійснюється на підставі досліджених доказів, відповідно до вимог Кримінальний процесуальний кодекс України, зокрема ст. 370, 373 КПК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що 06.06.2025 на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42025113330000017 від 20.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 КК України, з метою одержання неправомірної вигоди запропонували ОСОБА_8 за грошові кошти в сумі 24000 доларів США здійснити вплив на суд з метою не притягнення останнього до кримінальної відповідальності.
Реалізовуючи свій злочинний умисел 31.10.2025, близько 17 год 30 хв ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , який діючи відповідно до відведеної йому ролі, був обізнаний про злочині дії, погоджував їх та сприяв у їх реалізації, перебуваючи у приміщенні кав'ярні «Назви не буде» в житловому комплексі «Park Avenue VIP» за адресою м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 60, пред'явила вимогу ОСОБА_8 щодо передачі їй неправомірної вигоди у сумі 1000 доларів США за вплив на прийняття рішення суддею Шевченківського районного суду міста Києва щодо не притягнення останнього до кримінальної відповідальності.
Цього ж дня, ОСОБА_8 перебуваючи за вище вказаною адресою передав ОСОБА_7 , неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США (що еквівалентно 41 970 грн. 10 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 31.10.2025) за вплив на прийняття рішення суддею Шевченківського районного суду міста Києва, який відповідно до п. п. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особою уповноваженою на виконання функцій держави, щодо не притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності.
Відповідно до узгодженого плану ОСОБА_7 здійснювала безпосереднє спілкування з ОСОБА_8 , висловлювала вимогу та визначала розмір неправомірної вигоди, ОСОБА_4 забезпечував створення уявлення про наявність реального впливу на суд та можливості не притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності та надавав вказівки ОСОБА_7 щодо спілкування з ОСОБА_8 з метою забезпечення одержання від останнього неправомірної вигоди.
В період часу з 31.10.2025 по 16.03.2026 ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , переконувала ОСОБА_8 щодо можливості прийняття судом рішення, з приводу не притягнення його до кримінальної відповідальності вразі надання неправомірної вигоди, посилаючись на наявні у ОСОБА_4 зв'язки та можливість впливу на суддю, та вимагала наданням їм неправомірної вигоди з метою здійснення впливу на прийняття рішення суддею Шевченківського районного суду міста Києва.
При цьому, 10.03.2026 о 12 год 00 хв, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи у приміщенні закладу харчування «Very Well Cafe» за адресою м. Київ, вул. Анни Ахматової, 44-А, під час зустрічі з ОСОБА_8 повідомили механізм дій, спрямований на винесення виправдувального вироку суддею, створюючи у ОСОБА_8 переконання про реальність такого впливу та необхідність передачі грошових коштів.
24 березня 2026 року, близько 13 год 20 хв ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, з метою власного незаконного збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи на території житлового комплексу «Park Avenue VIP» за адресою м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 60 шляхом вимагання одержала від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 23 000 доларів США (що еквівалентно 1 262 508 грн 00 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 24.03.2026) для себе та ОСОБА_4 за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме суддею Шевченківського районного суду міста Києва, щодо не притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності та постановлення виправдувального вироку відносно останнього.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на вірогідну причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначеного злочину, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, зокрема особисте зобов'язання. Також, захисник вказав на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків зазначених в клопотанні слідчого. Крім того, захисник зазначив, що його підзахисний має постійне місце проживання. Також захисник при визначені альтернативного запобіжного заходу просив врахувати майновий стан підозрюваного та наявність в нього на утриманні батька.
Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував і підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 24.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, що є тяжким злочином.
Того ж дня його затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності:
- протоколами за результатами проведення НСРД відносно ОСОБА_4 від 12.03.2026;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_8 ;
- протоколами обшуку від 24.03.2026;
- протоколом затримання особи ( ОСОБА_4 ) у порядку ст. 208 КПК України;
- протоколом огляду та вручення грошових коштів;
- іншими доказами у їх сукупності.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то орган слід зазначити, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку органу досудового розслідування, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки за вчинене кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, як зазначає орган досудового розслідування, полягає у тому, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники кримінального правопорушененя, місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як докази у справі, не встановлено усіх осіб, причетних до вчинення злочину, тому перебуваючи на волі ОСОБА_4 може знищити, сховати речі та документи, які мають доказове значення для вказаного провадження, зокрема, мобільні телефони, комп'ютери тощо, з яких здійснювалась переписка з особами, задіяними до протиправної діяльності.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку органу досудового розслідування, виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідка, який надав органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.
Так, кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , вчинювалося у тому числі із невстановленим досудовим розслідуванням на даний час колом осіб, яким підозрюваний може повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали йому відомі у зв'язку із набуттям статусу підозрюваного. Крім того, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, він зможе, як сам, так і на його вимогу, використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків та очевидців вчиненого злочину, відомості про які він може отримати, як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку органу досудового розслідування виражається у тому, що на даний час невстановлені усі можливі спільники ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушень, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як зазначає орган досудового розслідування виражається у тому, що на даний час ОСОБА_4 налагодив схему вимагання грошових коштів за здійснення впливу на службових осіб державних та недержавних установ (організацій), щодо фіктивного працевлаштування та бронювання військовозобов'язаних осіб, а також за здійснення впливу на службових осіб судової влади, щодо прийняття рішень у справах, отримував нелегальний дохід. ОСОБА_4 знехтував принципами поведінки в суспільстві, моральними засадами, став на шлях діяння, яке є кримінально караним. ОСОБА_4 , з метою заробітку, використавуючи ситуацію в Україні яка склалася пов'язану із військовою агресією російської федерацією та оголошеною мобілізацією може вчинити інше кримінальне правопорушення, пов'язане з організацією здійснення впливу на службових осіб державних та недержавних установ (організацій), щодо фіктивного працевлаштування та бронювання військовозобов'язаних осіб, а також за здійснення впливу на службових осіб судової влади, щодо прийняття рішень у справах, оскільки на даний час не встановлене коло всіх свідків та співучасників вказаного правопорушення, тому перебуваючи на волі ОСОБА_4 може продовжувати вчиняти аналогічні злочинні дії.
За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, який отримував відомчі нагороди, має на утриманні батька пенсіонера, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не зможе на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, уникати спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
У своєму клопотанні прокурор, враховуючи, що ОСОБА_4 протягом систематичної протиправної діяльності міг накопичити значну кількість грошових коштів, а предметом злочину являються грошові кошти в загальній сумі сумі 24000 доларів США, що еквівалентно 1051891 грн 20 коп за офіційним курсом НБУ станом на 24.03.2026, що становить 316 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та, враховуючи зазначені обставини вчинення кримінального правопорушення з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов'язків, просила визначити розмір застави в розмірі 316 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Сторона захисту просила визначити заставу в мінімальних межах визначених кримінально процесуальним законом.
Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя з врахуванням особи підозрюваного ОСОБА_4 , обставин вчинення кримінального правопорушення, в якому останній підозрюється, вважає за необхідне визначити розмір застави, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22 травня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665 600 (шістсот шістдесят п'ять шістсот) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду по вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатись із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (вул. Березняківська, 4-А, м. Київ, 02152) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
- уникати спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
Визначити термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави до 24.05.2026.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов'язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1