Справа № 758/16697/21
Категорія 63
19 березня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Сідько І.О.,
за участю
представника позивача ОСОБА_7,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Петровської-Караченцевої Людмили Григорівни про зупинення провадження у цивільній справі № 758/16697/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виселення,
В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 758/16697/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виселення.
На адресу суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Петровської-Караченцевої Л.Г. про зупинення провадження у справі.
Клопотання обґрунтоване тим, що провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває справа № 758/16697/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про виселення.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 07.02.2025, відкрито провадження у справі № 758/1606/25 за вказаною позовною заявою.
Майном, щодо якого виник спір є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 жилою площею 33,8 кв. м. та земельна ділянка площею 0,0959 га, на якій розташований зазначений будинок.
Предметом позову у справі № 758/16697/21 є виселення ОСОБА_2 (та інших осіб, членів його родини) з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
В той же час, у справі № 758/1606/25 ОСОБА_2 захищає своє право власності на цей же житловий будинок (якого він був позбавлений всупереч закону), та яке дає право безперешкодного користування об'єктом житлової нерухомості (право проживання).
Житловий будинок АДРЕСА_1 був забезпеченням зобов'язань позивача за споживчим кредитом, наданим Банком в іноземній валюті, використовувався як місце постійного проживання, загальна площа будинку 53,8 кв. м, іншого майна позивач не мав, тому з моменту набрання чинності Закону № 1304-VII (тобто з 07.06.2014) вчинення будь- яких дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у період дії мораторію було заборонено, а тому є протиправним.
Оскільки ОСОБА_2 з родиною в цьому будинку постійно проживав, а звернення стягнення на іпотечне майно в період мораторію було визнано судом незаконним, то у даній справі , на думку сторони відповідача має бути спочатку проаналізовані підстави набуття власності банком, а потім ОСОБА_6 і далі ОСОБА_3 оскільки незаконність звернення стягнення на майно ОСОБА_2 призводить до того, що всі правочини щодо набуття права власності після першого його незаконного набуття банком в період дії мораторію, а потім наступні відчуження є незаконними, а правочини нікчемними. Ці факти про незаконність набуття права власності ОСОБА_3 мають бути досліджені судом і вирішено питання про поновлення права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, а лише потім розглядатися справа про виселення. Оскільки у випадку поновлення в реєстрі записів про право власності ОСОБА_2 це автоматично буде виключати задоволення позову про виселення ОСОБА_3 .
Таким чином, сторона відповідача вважає, що предмет спору та об'єкт нерухомого майна у справі № 758/16697/21 (виселення ОСОБА_2 та членів його сім'ї з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ) та у справі № 758/1606/25 (витребування цього ж будинку і земельної ділянки та визнання права власності за ОСОБА_2 ) є тісно пов'язаними. У межах справи № 758/1606/25 суд має з'ясувати законність набуття права власності ОСОБА_3 та вирішити питання про поновлення права власності ОСОБА_2 на спірне майно. У разі задоволення позову у справі № 758/1606/25 позивач у справі № 758/16697/21 втратить статус власника, що автоматично унеможливлює задоволення позову про виселення.
Таким чином, сторона відповідача вважає, що результат розгляду справи № 758/1606/25 матиме пряму преюдиційну дію для справи № 758/16697/21, а суд у справі про виселення не може самостійно встановити правомірність набуття та належність права власності на спірний будинок, оскільки це є предметом іншого провадження. За наведених обставин наявні всі умови, визначені пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України, для обов'язкового зупинення провадження у справі № 758/16697/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 758/1606/25.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання, просив його задовільнити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, надав свої пояснення.
Суд, заслухавши учасників справи та дослідивши наявні матеріали справи дійшов до наступного висновку.
Визначаючи наявність підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з'ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі (правовий висновок Верховного Суду України у справі № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року).
Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені у постановах Верховного Суду у справі № 308/5006/16-ц від 27.02.2019 року та у справі № 1522/27468/12 від 07.11.2018 року.
Суд, вирішуючи заявлене клопотання враховує, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Згідно статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
На думку суду, клопотання представника відповідача не містить обґрунтування, які саме обставини можуть бути встановлені при розгляді цивільної справи № 758/1606/25, які неможливо встановити при розгляді справи № 758/16697/21, зважаючи на підстави та предмет заявлених позовних вимог у цій справі, а також судом не вбачається об'єктивної неможливість розгляду даної справи до вирішення спору у цивільній справі № 758/1606/25.
Суд бере до уваги, що позивач у справі 758/16697/21 звернувся до суду з даним позовом у листопаді 2021 року, провадження у справі було відкрито у грудні 2021 року, тобто провадження у справі триває більше трьох років, і зупинення провадження у справі призведе до подальшого зволікання з її розглядом, порушить розумні строки її розгляду, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Безпідставне зупинення провадження у справі суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.
З огляду на вищевказане, підстав для зупинення провадження у справі № 758/16697/21 суд не вбачає, а саме по собі посилання представника відповідача на обставини, які можуть бути встановлені в судових рішеннях в інших справах, є лише його припущеннями, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Керуючись статтями 251, 260 ЦПК України, суд,
Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Петровської-Караченцевої Людмили Григорівни про зупинення провадження у цивільній справі № 758/16697/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виселення - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Дмитро ПЕТРОВ