печерський районний суд міста києва
757/13202/26-к
1-кс-18393/26
05 березня 2026 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026100060000135 від 27.01.2026,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026100060000135 від 27.01.2026.
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100070000135 від 27.01.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Печерської окружної прокуратури м. Києва.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням установлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням часу та місці, у ОСОБА_4 , разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, визначивши вчинення злочину як основне джерело для здобуття коштів для свого існування, з метою особистого збагачення, виник умисле на вчинення умисного злочину, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе від громадян, які мають намір здійснити реєстраційні дії, за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення адміністраторами територіальних сервісних центрів РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві в обхід загальноприйнятої процедури здійснити реєстраційні дії з транспортними засобами.
Для цього вона налагодила відповідне спілкування з невстановленим посадовими особами територіального сервісного центру № 8045 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві, який розташований у м. Київ по вул. Павла Усенка, 8, з метою подальшого його афішування та використання у власних корисливих цілях.
Водночас слідством установлено, що посада адміністратора територіального сервісного центру № 8045 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві відноситься до посад державної служби категорії «В».
Крім того, згідно із посадовою інструкцією, адміністратор територіального сервісного центру № 8045 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві виконує наступні посадові обов'язки: надає адміністративні послуги у межах компетенції МВС з дотриманням визначеного діючим законодавством порядку та консультації громадянам з питань надання послуг, віднесених до компетенції сервісних центрів МВС; персонально відповідає за ввічливе та коректне ставлення до громадян, недопущення неділових стосунків, порушень антикорупційного законодавства; здійснює надання адміністративних послуг з використанням системи керування електронної черги.
За дорученням безпосереднього керівника розглядає звернення і запити, заяви і скарги громадян, опрацьовує іншу службову документацію, а також звернення, запити громадян, правоохоронних та інших органів влади, підприємств, установ, організацій різних форм власності, адвокатів, нотаріусів щодо надання інформації з Єдиного державного реєстру МВС.
Забезпечує відповідно до законодавства в межах компетенції захист інформації з обмеженим доступом; зберігає в таємниці та нікому не повідомляє ввірені йому для роботи персональне ім?я користувача та пароль доступу до відповідних реєстрів та баз даних.
Водночас досудовим розслідуванням установлено, що територіальні сервісні центри МВС входять до системи сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України та функціонують у структурі Головного сервісного центру МВС, діяльність якого регламентується Положенням про Головний сервісний центр МВС, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1393 від 07.11.2015 (у редакції наказу МВС від 26.11.2018 № 955).
Відповідно до зазначеного Положення Головний сервісний центр МВС та регіональні сервісні центри МВС забезпечують надання адміністративних послуг громадянам у сфері безпеки дорожнього руху та обліку транспортних засобів, організовують діяльність територіальних сервісних центрів, ведення відповідних державних реєстрів, оформлення та видачу документів, пов'язаних з реєстрацією транспортних засобів та їх обліком.
Згідно із посадовими обов'язками адміністратор територіального сервісного центру МВС:
- здійснює прийом громадян та надання адміністративних послуг, віднесених до компетенції сервісних центрів МВС;
- приймає та перевіряє документи, подані для проведення реєстрації, перереєстрації або зняття з обліку транспортних засобів;
- проводить перевірки поданих документів за відповідними інформаційними системами та державними реєстрами;
- формує та оформлює документи, необхідні для проведення адміністративних процедур у сфері обліку транспортних засобів;
- вносить відповідні відомості до Єдиного державного реєстру МВС;
- забезпечує оформлення та видачу свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та інших документів, що належать до компетенції сервісних центрів МВС;
- приймає рішення щодо надання або відмови у наданні відповідних адміністративних послуг.
Ураховуючи викладене, відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України, адміністратор територіального сервісного центр у № 8045 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві здійснює функції представника влади, постійно обіймає в органах державної влади посаду, пов'язану з виконанням організаційно - розпорядчих функцій та є службовою особою.
Як установлено в ході досудового розслідування, на виконання спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19.02.2026, здійснила спілкування з громадянином ОСОБА_7 , який мав намір здійснити перереєстрацію належного йому транспортного засобу OPEL ASTRA, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , на нового власника ОСОБА_8 .
Під час вказаного спілкування ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_7 , що має можливість вплинути на прийняття рішення службовими особами територіального сервісного центру № 8045 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві, з метою здійснення реєстраційних дій щодо транспортного засобу без дотримання загальноприйнятої процедури електронної черги.
УВ той же час, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, маючи тісні та довготривалі зв'язки із посадовими особами територіального сервісного центру № 8045 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві, якими вона користувалась у власних корисливих цілях, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_7 за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Досудовим розслідуванням установлено, що для реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_4 висунула ОСОБА_7 вимогу про надання їй грошових коштів у сумі 4000 гривень за здійснення впливу на працівників територіального сервісного центру № 8045 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві з метою проведення реєстраційних дій щодо транспортного засобу поза встановленою процедурою.
Розуміючи незаконність вищезазначеної вимоги ОСОБА_4 , та усвідомлюючи що ОСОБА_4 має реальні можливості та необхідні зв'язки вплинути на посадових осіб територіального сервісного центру № 8045 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві, ОСОБА_7 , звернувся до ДВБ НП України з відповідною заявою, та був залучений у межах кримінального провадження до конфіденційного співробітництва, після чого повідомив ОСОБА_4 свою згоду щодо надання неправомірної вигоди в сумі 4 000 грн. за надану нею раніше обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення адміністратором територіального сервісного центру № 8045 (на правах відділу) РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві, з якими ОСОБА_4 мала тісні та довготривалі зв'язки та якими користувалася у власних злочинних та корисливих цілях, про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_8 в обхід загальноприйнятої процедури.
У подальшому, в межах кримінального провадження та під контролем правоохоронних органів, 21.02.2026 ОСОБА_7 прибув до територіального сервісного центру № 8045 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Усенка, 8, де зустрівся з ОСОБА_4 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе за здійснення впливу на прийняття рішення службовими особами територіального сервісного центру № 8045 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві, 21.02.2026 близько 13 год. 23 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні територіального сервісного центру № 8045 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Усенка, 8, за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 , піднявся на другий поверх вказаної установи та зайшов до службового кабінету адміністратора.
У зазначеному кабінеті на той момент перебували ОСОБА_4 та адміністратор територіального сервісного центру № 8045 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві, яка відповідно до своїх посадових обов'язків є службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Перебуваючи у вказаному службовому кабінеті та діючи відповідно до вказівок ОСОБА_4 , ОСОБА_7 у присутності ОСОБА_4 передав адміністратору свій паспорт громадянина України, після чого остання надала йому на підпис документи, необхідні для проведення адміністративної процедури перереєстрації транспортного засобу.
Надалі, близько 13 год. 29 хв., перебуваючи у тому ж службовому кабінеті адміністратора територіального сервісного центру № 8045 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві, ОСОБА_4 підійшла до ОСОБА_7 та передала йому у руки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, оформлене за результатами проведеної адміністративної процедури.
Під час передачі зазначеного документа ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, висловила вимогу ОСОБА_7 про необхідність передати їй грошові кошти у сумі 4100 (чотири тисячі сто) гривень як неправомірну вигоду за раніше обіцяний та виконаний нею вплив на службових осіб територіального сервісного центру № 8045 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві за проведення адміністративної процедури перереєстрації транспортного засобу поза загальноприйнятою процедурою.
У подальшому, 21.02.2026 близько 13 год. 30 хв., перебуваючи у приміщенні територіального сервісного центру № 8045 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Усенка, 8, ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 4 100 (чотири тисячі сто) гривень, чим довела свій злочинний умисел до кінця.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.
У подальшому, як установлено слідством, після вчинення раніше кримінального правопорушення, пов'язаного з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди за здійснення впливу на прийняття рішення службовими особами територіального сервісного центру МВС, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.03.2026, повторно сформувала злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме службовими особами територіального сервісного центру № 8045 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві.
Для цього вона налагодила відповідне спілкування з невстановленим посадовими особами територіального сервісного центру № 8045 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві, який розташований у м. Київ по вул. Павла Усенка, 8, з метою подальшого його афішування та використання у власних корисливих цілях.
Водночас досудовим розслідуванням установлено, що посада адміністратора територіального сервісного центру № 8045 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві відноситься до посад державної служби категорії «В».
Крім того, згідно із посадовою інструкцією, адміністратор територіального сервісного центру № 8045 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві виконує наступні посадові обов'язки: надає адміністративні послуги у межах компетенції МВС з дотриманням визначеного діючим законодавством порядку та консультації громадянам з питань надання послуг, віднесених до компетенції сервісних центрів МВС; персонально відповідає за ввічливе та коректне ставлення до громадян, недопущення неділових стосунків, порушень антикорупційного законодавства; здійснює надання адміністративних послуг з використанням системи керування електронної черги.
За дорученням безпосереднього керівника розглядає звернення і запити, заяви і скарги громадян, опрацьовує іншу службову документацію, а також звернення, запити громадян, правоохоронних та інших органів влади, підприємств, установ, організацій різних форм власності, адвокатів, нотаріусів щодо надання інформації з Єдиного державного реєстру МВС.
Забезпечує відповідно до законодавства в межах компетенції захист інформації з обмеженим доступом; зберігає в таємниці та нікому не повідомляє ввірені йому для роботи персональне ім?я користувача та пароль доступу до відповідних реєстрів та баз даних.
Водночас слідством установлено, що територіальні сервісні центри МВС входять до системи сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України та функціонують у структурі Головного сервісного центру МВС, діяльність якого регламентується Положенням про Головний сервісний центр МВС, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1393 від 07.11.2015 (у редакції наказу МВС від 26.11.2018 № 955).
Відповідно до зазначеного Положення Головний сервісний центр МВС та регіональні сервісні центри МВС забезпечують надання адміністративних послуг громадянам у сфері безпеки дорожнього руху та обліку транспортних засобів, організовують діяльність територіальних сервісних центрів, ведення відповідних державних реєстрів, оформлення та видачу документів, пов'язаних з реєстрацією транспортних засобів та їх обліком.
Згідно із посадовими обов'язками адміністратор територіального сервісного центру МВС:
- здійснює прийом громадян та надання адміністративних послуг, віднесених до компетенції сервісних центрів МВС;
- приймає та перевіряє документи, подані для проведення реєстрації, перереєстрації або зняття з обліку транспортних засобів;
- проводить перевірки поданих документів за відповідними інформаційними системами та державними реєстрами;
- формує та оформлює документи, необхідні для проведення адміністративних процедур у сфері обліку транспортних засобів;
- вносить відповідні відомості до Єдиного державного реєстру МВС;
- забезпечує оформлення та видачу свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та інших документів, що належать до компетенції сервісних центрів МВС;
- приймає рішення щодо надання або відмови у наданні відповідних адміністративних послуг.
Ураховуючи викладене, відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України, адміністратор територіального сервісного центр у № 8045 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві здійснює функції представника влади, постійно обіймає в органах державної влади посаду, пов'язану з виконанням організаційно - розпорядчих функцій та є службовою особою.
Як установлено в ході досудового розслідування, на виконання спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 повідомила громадянину ОСОБА_7 що має можливість здійснити вплив на прийняття рішення службовими особами територіального сервісного центру № 8045 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві щодо проведення адміністративної процедури перереєстрації транспортного засобу поза встановленою процедурою електронної черги, та висунула вимогу про передачу їй грошових коштів у сумі 4000 гривень як неправомірної вигоди за здійснення такого впливу.
Зокрема слідством установлено, що 03.03.2026 ОСОБА_7 мав намір придбати транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», 1995 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , у зв'язку з чим звернувся до ОСОБА_4 , яка займається сприянням у переоформленні транспортних засобів у територіальному сервісному центрі № 8045, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 8.
Під час спілкування ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_7 , що має можливість забезпечити проведення реєстраційних дій щодо зазначеного транспортного засобу поза встановленою процедурою електронної черги, використовуючи свої зв'язки із працівниками територіального сервісного центру, та висунула вимогу про передачу їй грошових коштів у сумі 4000 гривень як неправомірної вигоди за здійснення такого впливу.
Розуміючи незаконність зазначених вимог та усвідомлюючи, що ОСОБА_4 має реальні можливості та необхідні зв'язки для здійснення впливу на службових осіб територіального сервісного центру, ОСОБА_7 звернувся до працівників Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України із заявою про протиправні дії останньої.
У подальшому, в межах кримінального провадження та під контролем правоохоронних органів, 04.03.2026 ОСОБА_7 прибув до територіального сервісного центру № 8045 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Усенка, 8, де зустрівся з ОСОБА_4 .
У службовому кабінеті ОСОБА_4 організувала проведення адміністративної процедури перереєстрації транспортного засобу Volkswagen Passat, після чого ОСОБА_7 було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, оформлене на його ім'я.
Після завершення зазначеної процедури ОСОБА_4 , висловила вимогу ОСОБА_7 про необхідність передати їй грошові кошти у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень як неправомірну вигоду за раніше обіцяний та виконаний нею вплив на службових осіб територіального сервісного центру № 8045 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві за проведення адміністративної процедури перереєстрації транспортного засобу поза загальноприйнятою процедурою.
У подальшому, 04.03.2026 близько 12 год. 13 хв., перебуваючи поблизу приміщення територіального сервісного центру № 8045 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Усенка, 8, ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень, як неправомірну вигоду за раніше обіцяний та виконаний нею вплив на службових осіб територіального сервісного центру № 8045 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві за проведення адміністративної процедури перереєстрації транспортного засобу поза загальноприйнятою процедурою, чим довела свій злочинний умисел до кінця.
04.03.2025 об 12 год. 38 хв. після отримання грошових коштів ОСОБА_4 була затримана працівниками правоохоронних органів із вказаними грошовими коштами.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки їй було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, за який кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна;
- незаконно впливати на свідків, в тому числі на ОСОБА_7 шляхом його залякування, підкупу тощо, з метою зміни його показань, схилення до дачі неправдивих показань задля уникнення від кримінальної відповідальності;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зможе впливати на хід досудового розслідування, матиме можливість знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та знаходяться за місцем роботи останнього, матиме можливість приховати сліди вчиненого ним кримінального правопорушення та співучасників, у змові з якими вчиняв кримінальне правопорушення.
Вказані обставини, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваної під домашнім арештом, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що інші, більш м'які, запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Захисник підозрюваної щодо задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що підозра необґрунтована, ризики не доведені. Просив урахувати, що підозрювана має на утримані неповнолітню дитину, яка є особою з інвалідністю, тому просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрювана підтримала думку свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 04.03.2026 о 12 год. 38 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
04.03.2026 о 22 год. 26 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною першою статті 181 КПК України зазначено, що домашній арешт - це запобіжний захід, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.
Згідно зі статтею 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує частину п'яту статті 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, зібраними в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме:
- заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 23.01.2026;
- протоколами допитів свідка ОСОБА_7 ;
- протоколом обшуку в приміщенні територіального сервісного центру №8045 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві від 04.03.2026;
- протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 11.09.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя бере до уваги те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, інкримінованих їй стороною обвинувачення.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , характеризуючі дані про її особу, конкретні обставини справи, мету застосування даного запобіжного заходу, бере до уваги те, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають слідчому судді достатні підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможуть належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної (Khodorkovskiy v. russia (Ходорковський проти росії), § 136) та як наслідок буде порушено принцип пропорційності.
При цьому, варто зазначити, що слідчий суддя частково приймає доводи сторони захисту, серед іншого, щодо неможливості застосування до підозрюваної цілодобового домашнього арешту, оскільки в остання має на утримані неповнолітню дитину, яка є особою з інвалідністю, проте вказані обставини, на які посилається сторона захисту при розгляді клопотання, не можуть бути безумовними підставами для відмови у застосуванні запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених статтею 177 КПК України, проте дає підстави слідчому судді дійти висновку, що застосування до підозрюваної цілодобового домашнього арешту не викликано об'єктивною необхідність та ступенем доведених ризиків, а запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби здатний забезпечити її належну процесуальну поведінку та виконання обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, а відтак клопотання слід задовольнити частково.
Питання доведення винуватості підозрюваної у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації її дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом встановлення під час досудового розслідування та судового розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 2, 9, 177, 178, 181, 193, 194, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 21:00 до 07:00 наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та / або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме до 03.05.2026 включно.
Зобов'язати підозрювану ОСОБА_4 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні щодо обставин кримінального правопорушення, письмовий перелік яких зобов'язати слідчого/прокурора надати підозрюваній ОСОБА_4 під підпис;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнити підозрювану ОСОБА_4 з-під варти у залі суду.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_4 до виконання органу Національної поліції за її місцем проживання.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покладається на слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1