20.03.2026 Справа № 756/4135/26
Справа пр. № 3/756/1611/26
ун. № 756/4135/26
20 березня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі судді Андрейчука Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 1732 КУпАП, матеріали якої надійшли з Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Гірське Попаснянського району Луганської області, місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , фізична особа - підприємець, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , -
12 березня 2026 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 521101, складений 21 лютого 2026 року інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку № 1 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Троцьким Д.С. стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 близько 00 год 30 хв 21 лютого 2026 року за адресою: АДРЕСА_2 вчинила відносно свого чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру, які полягали в образах нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю.
ОСОБА_2 в судовому засіданні вину не визнала. Зазначила, що не вчиняла стосовно свого чоловіка домашнє насильство психологічного чи фізичного характеру, між ними виник побутовий конфлікт, у ході якого викликали працівників поліції
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ч. 1 ст. 1732 КУпАП дії особи можуть бути кваліфіковані за цією статтею у випадку вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Протиправні дії за цієї статтею можуть мати характер фізичного, економічного чи психологічного насильства. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 1732 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Водночас конфлікт - це такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Тобто, факт вчинення конфлікту навіть між особами, визначеними Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", сам по собі не може свідчити про факт скоєння домашнього насильства.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
З наявних у справі даних їх сукупності вбачається, що між подружжям
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 трапився саме конфлікт на побутовому підґрунті, який не містить ознак домашнього насильства у розумінні положень Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Отже, відсутні підстави для висновку, що у ОСОБА_1 був наявний умисел на заподіяння шкоди фізичному чи психічному здоров'ю потерпілому. Сама по собі емоційна розмова і з'ясування стосунків між учасниками конфлікту, які є подружжям та проживають разом, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (ч. 1 ст. 256 КУпАП).
Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних та допустимих доказів.
Отже, особа, яка склала протокол ч. 1 ст. 1732 КУпАП, повинна ретельно з'ясувати обставини події (конфлікту) у обох учасників, відшукати можливих свідків події та у сукупності зі з'ясованими обставинами та здобутими доказами на їх підтвердження, визначитися, чи дії особи завдали шкоди психічному здоров'ю, чи могли завдати таку шкоду, а також чи такі дії чинили психологічне або фізичне насильство.
У рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України зазначив, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У п. 39 постанови від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а Верховний Суд вказав на те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в інкримінованому їй адміністративному проступку, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом".
У справі, яка розглядається, відсутні належні та допустимі докази, які б об'єктивно та поза розумним сумнівом доводили факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, а саме: домашнього насильства, тобто умисного вчинення нею діянь психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілому ОСОБА_2 . Отже, це виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на те, що у ході розгляду справи судом не встановлено всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу цього правопорушення, провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 1732 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК