20.03.2026 Справа № 756/786/26
Справа № 756/786/26
Провадження № 1-кп/756/1109/26
20 березня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
захисника ОСОБА_11 ,
обвинуваченого ОСОБА_12 ,
захисника ОСОБА_13 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, громадянина України, уродженця м. Києва, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,
запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця за національністю, громадянина України, з базовою вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину (зі слів), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,
запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно обвинуваченого
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця за національністю, громадянина України, уродженця м. Києва, із середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України,
запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно обвинуваченого
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , українця за національністю, громадянина України, уродженця м. Києва, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України,
та клопотання захисників ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про заміну запобіжного заходу,
У провадження Оболонського районного суду міста Києва надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України.
У судовому засіданні прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 подані письмові клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Подані клопотання прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачені обгрунтовано підозрюються у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також існують ризики, передбачені пунктами 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_5 та ОСОБА_8 і виправдовують подальше застосування до ОСОБА_10 та ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подані клопотання, просивши продовжити ОСОБА_5 та ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовжити ОСОБА_10 та ОСОБА_12 строк дії запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту.
Потерпілий у судовому засіданні зазначив, що на його думку наразі відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'яких для ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , при цьому щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_12 поклався на розсуд суду.
Захисники ОСОБА_5 - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, подавши клопотання про зміну йому запобіжного заходу, в якому просили обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію захисників, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, подавши клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав позицію захисника та просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора. ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримав захисника.
Захисник ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_13 у судовому засіданні просив змінити ОСОБА_12 запобіжний захід на особисте зобов'язання, дозволити пересуватися по Київській та Чернігівській областях у зв'язку із роботою.
ОСОБА_12 у судовому засіданні підтримав захисника.
Вислухавши позиції учасників судового провадження, суд встановив наступне.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Суд вважає доведеними вказані у клопотанні ризики з огляду на наступне.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості обвинувачених переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останні з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого їм кримінального правопорушення, можуть вдатися до відповідних дій.
Під час оцінки ризику впливу на свідків суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України показання свідків є процесуальними джерелами доказів та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні. Встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України).
Отже, ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи те, що особи потерпілого та свідків відомі обвинуваченим, а отже вони як самостійно, так й через інших осіб можуть впливати на них, з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань (висновків) чи відмови від дачі показань на свою користь, що може негативно вплинути на перебіг кримінального провадження.
Оцінюючи наявність ризиків, передбачених пунктами 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує спосіб та обставини вчинення інкримінованого обвинуваченим злочину, викладені в обвинувальному акті, а також характеристики обвинувачених, що на переконання суду доводить наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення та ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо доводів захисників, вказаних у клопотанні про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 та у клопотанні про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 та заявлених у судовому засіданні про відсутність зазначених ризиків, суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути. Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим, у разі визнання їх винуватими у вчиненні злочину в якому вони обвинувачується, з огляду на вірогідність переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, спростовують доводи захисту про можливість застосування до ОСОБА_5 та ОСОБА_8 більш м'якого, не пов'язаного з триманням під вартою запобіжного заходу, а також виправдовують подальше застосування до ОСОБА_10 та ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
При цьому, суд враховує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права останнього, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Вирішуючи дане питання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом лише при обранні запобіжного заходу і відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості. (Рішення Європейського Суду "Марченко проти України" від 10.02.2011 р.)
Під суспільним інтересом в даному конкретному випадку суд розуміє обставини даної конкретної справи, її наслідки та перебіг.
З огляду на те, що строк тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_8 та строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_12 спливає 26.03.2026, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченим злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також матеріали, які характеризують обвинувачених, вік та стан їх здоров'я, сімейний стан, соціальні зв'язки, майновий стан, їх репутацію з урахуванням того, що за цей строк розглянути справу не вбачається можливим, при цьому прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином суд дійшов висновку про можливість продовження ОСОБА_5 та ОСОБА_8 строку тримання під вартою, а ОСОБА_10 та ОСОБА_12 строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби та про відсутність правових підстав для задоволення клопотання захисників ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також клопотання захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу.
При цьому, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність не визначати розмір застави кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні умисного злочину із погрозою застосування насильства.
Щодо заявленого клопотання про надання дозволу пересуватися по Київській та Чернігівській областях, суд зазначає, що ОСОБА_12 встановлено обов'язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає (м. Київ) без дозволу суду, а тому в разі необхідності обвинувачений може звернутися до суду з метою отримання дозволу на виїзд за межі міста Києва.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 177, 183, 194, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та у виді домашнього арешту ОСОБА_10 , ОСОБА_12 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 днів з моменту постановлення ухвали, тобто до 18.05.2026 включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 днів з моменту постановлення ухвали, тобто до 18.05.2026 включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 20.05.2026 включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не залишати приміщення квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням отримання екстреної медичної допомоги, а також за виключенням періоду часу прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги у м. Києві;
- з'являтися за першою вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає (м. Київ) без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 20.05.2026 включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не залишати приміщення квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням отримання екстреної медичної допомоги, а також за виключенням періоду часу прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги у м. Києві;
- з'являтися за першою вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає (м. Київ) без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Роз'яснити ОСОБА_12 право на звернення до суду з метою отримання дозволу на виїзд за межі міста Києва.
У задоволенні клопотання захисників ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про заміну запобіжного заходу - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про заміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення.
На ухвалу в частині продовження запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя
Повний текст ухвали оголошено о 12 год. 50 хв. 25.03.2026.