Справа №:755/3256/26
Провадження №: 1-кс/755/1285/26
"25" березня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у в м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040000543 від 03.03.2026 року, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Улан-Уде рф, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Слідчий Дніпровського УП ГУНП у в м. Києві звернувся до суду з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що у невстановлений час та місці у ОСОБА_4 на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, а саме автомобіля марки «Chrysler 200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2014 року випуску, білого кольору, що належить ОСОБА_7 , який був припаркований біля будинку за адресою: м. Київ, вул. Новаторів, 22-А.
Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел, у невстановлену дату та час, заздалегідь підготував знаряддя вчинення вказаного злочину, а саме ганчірки та горючу речовину.
У подальшому, ОСОБА_4 прийшов до будинку за адресою: м. Київ, вул. Новаторів, 22-А, де близько 15 години 50 хвилин, достовірно знаючи місце розташування вказаного автомобіля, після чого, продовжуючи реалізовувати свій умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, обравши метод підпалу, як спосіб пошкодження чужого майна, що є загально небезпечним способом, а також усвідомлюючи, що своїми діями внаслідок спричиненої ним пожежі та, як наслідок, не контрольованої дії вогню, може створити реальну небезпеку для життя та здоров'я інших осіб, за допомогою завчасно підготовленої ганчірки з горючою рідиною, використавши стороннє джерело запалювання, запалив ганчірку та поклав її на передню частину автомобіля, чим вчинив умисний підпал, внаслідок чого вказаний автомобіль було пошкоджено.
Крім того, вказані дії ОСОБА_4 призвели до загорання двох автомобілів, а саме автомобіля марки «Nissan» моделі «Note», д.н.з. НОМЕР_3 , бежевого кольору, 2010 року випуску, з ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_8 та автомобіля «Volkswagen» моделі «Touran», д.н.з. НОМЕР_5 , сірого кольору, 2006 року випуску, з ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_9 , які були припарковані поруч.
Після чого, ОСОБА_4 , виконавши всі дії, які він вважав необхідними, що направлені на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, залишивши вказані автомобілі горіти, чим завдав власникам автомобілів матеріальної шкоди.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тобто в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу.
03.03.2026 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
04.03.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: рапортом про затримання від 03.03.2026, протоколом прийняття заяви у ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 03.03.2026, протоколом огляду місця події від 03.03.2026, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 03.03.2026, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 03.03.2026, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 03.03.2026, протоколом огляду мобільного телефону потерпілої ОСОБА_7 від 03.03.2026, актом про пожежу від 03.03.2026, протоколами допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 03.03.2026, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.03.2026, протоколом обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 від 03.03.2026, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 04.03.2026, речовими доказами та іншими доказами в їх сукупності.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05.03.2026 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, до 01 квітня 2026 року включно, проте на даний час неможливо завершити досудове розслідування та прийняти обґрунтоване рішення по кримінальному провадженню, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, виконати які в місячний строк не виявилося можливим, у зв'язку з тривалістю проведення експертних досліджень, слідчих (процесуальних) дій та великою їх кількістю, а також складності кримінального провадження.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та зазначив про обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, захисника, який заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, посилаючись на необґрунтованість ризиків, зазначених прокурором, та підозрюваного, який підтримав думку свого захисника, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Тож, слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення, що підтвердив і сам підозрюваний.
Між тим, у судовому засіданні суду не було надано достатніх доказів, які б свідчили про відсутність ризиків, встановлених стороною обвинувачення, однак, як у самому клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів на даний час не може бути застосовано відносно ОСОБА_4 для виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім цього, в судовому засіданні підозрюваний підтвердив, що постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, враховуючи особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, а також те, що з часом обсяг ризиків щодо підозрюваного зменшується, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 може бути застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Отже, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-179, 193, 194, 206 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у в м. Києві ОСОБА_3 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження).
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти в залі суду.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Встановити строк тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом у межах строку досудового розслідування, а саме до 03 травня 2026 року, включно.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- цілодобово не залишати місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора, або суду (в залежності від стадії кримінального провадження), крім випадків необхідності явки для проведення слідчих та процесуальних дій, необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття та бомбосховищ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (в залежності від стадії кримінального провадження);
- утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Органу внутрішніх справ негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
Слідчий суддя: