Номер провадження 2/754/1041/26
Справа №754/19449/25
Іменем України
17 березня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Саламон О.Б.
з участю секретаря Михайленко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по послугам з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, -
Позиції учасників справи.
Позивач КП«Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідачі є споживачем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 , які надає позивач. Відповідачі не здійснюють оплату за спожиті послуги, а відтак за період з 01.10.2020 по 01.03.2025 наявні заборгованість за послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в загальному розмірі 14 104,05 грн., також позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 3 922,08 грн. та 3 % річних в розмірі 1 158,46 грн. У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду та просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у зазначеному вище розмірі, а також витрати по сплаті судового збору.
21.01.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Відповідач ОСОБА_2 скористався правом на подачу відзиву через свого представника - адвоката Галкіну Я.Г., відповідно до якого не погоджуються із заявленими вимогами. Вказує на те, що відповідач ОСОБА_2 дійсно зареєстрований за адресою по АДРЕСА_2 , проте з 2005 року не проживає за адресою реєстрації, не є власником квартири та з 2005 року в ній не проживає, комунальними послугами не користується. про що свідчать відповідні акти та довідки. Відповідач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, сам факт реєстрації місця проживання не створює обов'язку оплачувати комунальні послуги, якщо особа не є власником/співвласником чи фактичним користувачем житла, а відтак позовні вимоги сторона відповідача вважає необгрунтованими.
10.02.2026 від позивача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до суду надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач вказує на те, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, від 16 вересня 2020 року у справі № 755/10683/17, від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц). Разом із тим, як зазначив позивач, послуга з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій є не комунальною, а є житловою послугою відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на яку дія п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не поширюється. Послуга з утримання будинків, споруд та прибудинкової території згідно Закону України «Про житлову комунальні послуги», вважається саме житловою послугою. Також, відповідно до п.2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком, що означає надання даної послуги будинку, а не конкретній особі, що відрізняє житлову послугу від комунальної послуги. Сума щомісячного нарахування розраховується за формулою площа квартири помножена на тариф за 1 кв.м, тобто 273,98 грн. = 51,50 кв.м х 5,32 грн/кв.м без урахування коригувань та перерахунків. Відтак, дана житлова послуга надається та нараховується не відповідно до форми власності на квартиру та від кількості проживаючих чи зареєстрованих осіб, а тому просять задовольнити позовні вимоги.
Процесуальні дії та рішення суду.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. від 24 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, до суда подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Галкіна Я.Г. в судове засідання не з'явились, до суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання.
Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оскільки відповідачі про розгляд справи повідомлялись належним чином, відзив на позовну заяву не подали та не повідомили причини його неподання, а також те, що від сторони позивача не надходило заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного висновку.
Фактичні обставини справи. Позиція суду та оцінки аргументів сторін.
Судом встановлено наступні правовідносини.
Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно з п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Згідно з рішенням Київської міської ради «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» № 270/270 від 09.10.2014 року було створено КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» з метою надання у Деснянському районі м. Києва послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.
Відповідно до переліку майна, зазначеного в Додатку № 1 до розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 30.01.2015 року № 48, будинок АДРЕСА_4 віднесено до сфери управління Деснянської районної в м. Києві та закріплюється на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва».
На підставі п. 31 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та зважаючи на те, що співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 не визначилися з формою управління, КП «Керуюча компанія» продовжує надавати послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за ціною, яка тотожна тарифу, затвердженому розпорядженням КМДА № 668.
КП «Керуюча компанія» розроблено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є договором приєднання. Вказаний договір було опубліковано в офіційному друкованому засобі масової інформації Київської міської ради газеті «Хрещатик» № 99 (4695) від 14.07.2015.
Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Договору, опублікованого в газеті «Хрещатик», розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячно системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються в безготівковій формі.
Тарифи та структура тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджені розпорядженням виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» № 668 від 06.06.2017.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_5 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади м. Києва від 30.10.2025 року.
У відповідності до ордеру № 3637, виданого виконавчим комітетом Дніпровської районної ради народних депутатів вбачається, що право на зайняття службового приміщення отримала ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Щодо позовних вимог заявлених до ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З прохальної частини позовної заяви вбачається про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованості за послуги з утримання бідинків та прибудинкових споруд.
Суд дійшов висновку про відсутність належних доказів звернення КП до суду з вимогами до відповідача ОСОБА_2 оскільки матеріали справи не містять доказів тому, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом про непроживання від 09.01.2026 Актом про непроживання від 20.01.2026, виданого начальником Житлово-експлуатаційної дільниці № 310, а відтак не є споживачем наданих КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» послуг.
Також ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданим Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 . В перід з 15.05.2023 по 13.07.2023, з 28.07.2023 по 03.08.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою адресою рф проти України, про що свідчить відповідна довідка видана 01.03.2025 Військовою частиною НОМЕР_3 .
Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 13.07.2023 за № 1077, виданою командиром військової частини НОМЕР_4 полковником ОСОБА_6 , підтверджується отримання солдатом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поранення під час виконання ним бойового завдання при захисті Батьківщини.
Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом.
Як вбачається зі змісту ст.ст. 51, 175 ЦПК України на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов'язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України роз'яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.
Таким чином суд, як державний орган, на який покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов'язаний визначити суб'єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
Отже, визначення відповідача, предмета спору та підстав позову є правом позивача.
Разом з тим установлення належності відповідача й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Такого висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи. Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред'явити позов до належного відповідача.
Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи з вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у частині задоволенні позовних вимог заявлених до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» послуги.
Водночас, суд вважає доведеними правомірність заявлених вимог до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки в процесі розгляду справи не спростовано факту, що відповідачі є споживачами наданих послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» № 668 від 06.06.2017 послуга з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій включає в себе, зокрема: прибирання прибудинкової території; прибирання сходових кліток; вивезення побутових відходів; прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі; технічне обслуговування ліфтів; обслуговування систем диспетчеризації; технічне обслуговування внутрішньо-будинкових систем: гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення, зливової каналізації; дератизація, дезінсекція; обслуговування димових та вентиляційних каналів; технічне обслуговування та поточний ремонт мереж електропостачання та електрообладнання, необхідних для електрозабезпечення технічних цілей будинку (освітлення місць загального користування, електропостачання ліфтів, підкачування води), систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньо-будинкових інженерних систем у разі їх наявності; поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньо-будинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків); поливання дворів, клумб і газонів; прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами; експлуатація номерних знаків на будинках; освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води; енергопостачання ліфтів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
Частиною 4 ст.319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує.
Відповідно до положення ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч.3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно з п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Відповідно до ч.3 ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.
Із аналізу наведених норм вбачається, що усі повнолітні, дієздатні особи, які проживають квартирі та користуються житлово-комунальними послугами зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
За приписами ст.ст. 526, 525, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Встановлено, що відповідачі з 01.10.2020 по 01.10.2025 отримували послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 , жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг від відповідачів не надходило.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи на те, що відповідачі не виконували належним чином зобов'язання щодо оплати спожитих комунальних послуг, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 01.10.2020 по 01.10.2025 в розмірі 14 104,05 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦПК україни боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 ЦК України суд вважає можливим стягнути з відповідачів на користь позивача за неналежну сплату грошових коштів на утримання кв. АДРЕСА_6 суму інфляційних нарахувань у розмірі 4 950,76 грн. та 3% річних у розмірі 1 370,08 грн.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до відповідачів підлягають задоволенню в загальному розмірі 27 321,43 грн., а саме в частині стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь позивача заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в розмірі 14 104,05 грн., інфляційних втрат в розмірі 3 922,08 грн., 3 % річних в розмірі 1 158,46 грн.
Щодо судових витрат.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 551, 536, 559 610,625 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по послугам з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій- задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» заборгованість в розмірі 14 104,05 грн., інфляційних втрат в розмірі 3 922,08 грн., 3 % річних в розмірі 1 158,46 грн., та судовий збір по 1 514 грн. з кожного.
У задоволенні вимог позову до ОСОБА_2 - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» - код ЄДРПОУ 39605452, м. Київ, вул. Закревського, 15.
Відповідач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомо, АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 26.03.2026.
Суддя Саламон О.Б.