Номер провадження 3/754/877/26
Справа №754/2998/26
Іменем України
26 березня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Тарасенко Н.В., розглянувши матеріали, що надійшли з ГУ ДПС у м. Києві ДПС України, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи генеральним директором ТОВ «АВТОЛАЙМ» (код ЄДРПОУ 36186566), за адресою: м.Київ, вул. Миколи Закревського, 22, вчинив порушення ведення податкового обліку, а саме порушення п.198.5 ст. 198, п. 199.1 ст. 199, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд 21 Декларації) за вересень 2025 року на суму 339 977,0 грн.; занижено податок на додану вартість на загальну суму 51 345,8 грн., в т.ч. по періодах: серпень 2025 року у сумі 3 973,0 грн., вересень 2025 року у сумі 47 375,0 грн., чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Судом визнано за можливе проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи те, що відповідно до положень ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до норм ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, повністю підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 10 лютого 2026 року, актом «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВТОЛАЙМ» від 10.02.2026 №8468/Ж5/26-15-07-03-01-22/36186566, проведеної на підставі наказу ГУ ДПС у м.Києві від 20 січня 2026 року №37-п, розпочатої 14 січня 2026 року та завершеної 03 лютого 2026 року, який містить підпис ОСОБА_1 .
Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у виді мінімального штрафу, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню ним правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284, 294 КУпАП,
Накласти на ОСОБА_1 за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.163-1 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн. (вісімдесят п'ять грн.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п'ять грн. шістдесят коп.).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя