Номер провадження 2/754/232/26
Справа №754/12152/25
Іменем України
24 березня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В.О.,
секретаря судового засідання - Каба А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ТОВ «Іннова Фінанс» через систему «Електронний суд» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.02.2024 ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання грошових коштів у позику № 2965920224. Позикодавець свої зобов'язання відповідно до умов договору позики виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2000,00 грн., шляхом перерахуванням в безготівковій формі на картковий рахунок відповідача на споживчі потреби на строк 30 днів, стандартна процента ставка -2,5%. Позичальник свої зобов'язання відповідно до умов договору позики належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 15710,00 грн, з яких: 2000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13710,00 грн. - заборгованість за процентами. У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01.08.2025 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано від АТ «Універсал Банк» інформацію чи належить платіжна картка за № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 , в частині видачу кредитних коштів.
18.08.2025 на адресу суду через електронну пошту від АТ «Універсал Банк» надійшли витребувані судом докази.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. З прохальної частини позовної заяви вбачається, що представник позивача просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі Відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності Відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 07.02.2024 ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 уклали Договір надання грошових коштів у позику № 2965920224, який підписаний ним електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору, за цим Договором позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику у розмірі 2000,00 грн. шляхом їх безготівкового перерахунку на рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.1.3., п.1.5. та/або 1.6. цього договору, його додатків. Тип позики - Кредит. Мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльності, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Процентна ставка - фіксована. Дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми Лояльності ТОВ «Іннова Фінанс» - 0,5 % на день (182,5 % річних). Процентна ставка Позаакційна (базова) - 2,5% на день (912,5 % річних).
Згідно з п. 1.2. строк позики (строк дії Договору) становить 30 днів. Відповідно до п. 1.3. орієнтовний строк повернення позики - на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково. Дата надання позики 07.02.2024. Дата повернення позики 08.03.2024. Повернення позики та процентів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий (картковий) рахунок позикодавця або через особистий кабінет на сайті позикодавця або шляхом внесення грошових коштів у терміналах самообслуговування партнерів. Моментом зарахування оплати позики та процентів є момент (дата) зарахування коштів на банківський рахунок позикодавця або отримання відповіді від партнера позикодавця про зарахування коштів.
За порушення Позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Позикодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу. Даний пункт не застосовується у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування.
Згідно п. 1.8. вказаного Договору, позичальник зобов'язаний повернути Товариству Позику, нараховані проценти згідно умов Договору не пізніше строку вказаного в п.1.2. та/або п.1.3. Договору.
Відповідно до п. 1.9. зазначеного Договору, розрахунок сукупної вартості Позики за Дисконтною (зниженою) процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього Договору, зазначені в Графіку розрахунків (таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику), який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору).
Згідно п. 1.10. вказаного Договір підписується електронним підписом Позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов Позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням - пропозицією укласти Договір. На вказану Позичальником електронну пошту або смс повідомленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання Договору, що згенеровані під час проходження Позичальником процедури укладення Договору. Позичальник, приймаючи пропозицію Позикодавця укласти Договір, підписує в інформаціно-комунікаціні системі електронне повідомлення - пропозицію укласти Договір та сам Договір одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки «підписати». Сформовані таким чином електронні підписи Позичальника та Позикодавця накладені на Договір. Після підписання такими електронними підписами Договору його умови вважаються прийнятими, а Договір є укладеним.
Відповідно до п. 4.1. зазначеного Договору, позичальник має право продовжити строк користування позикою.
Згідно п. 5.5. вказаного Договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором у вигляді унікального буквено-цифрової комбінації відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму силу як і власноручний підпис..
Перерахування Позичальнику кредитних коштів у розмірі 2000,00 грн. в рамках виконання умов Договору позики, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної відповідачем під час укладання Договору, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів, виданою ТОВ ФК «Контрактовий Дім».
Зазначені реквізити банківської карти вказані у анкеті клієнта відповідають банківським реквізитам карти відповідача, вказаними у Договорі № 2965920224 від 07.02.2024.
Згідно матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за вказаним договором у строки, передбачені цим договором, щодо повернення суми позики та проценти за користування позикою не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом. З долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що відповідачем не виконано зобов'язання, визначене договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач має заборгованість перед товариством за договором надання грошових коштів у позику № 2965920224 від 07.02.2024 у розмірі 15710,00 грн., з яких: 2000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13710,00 грн. - заборгованість за процентами.
Доказів повернення відповідачем позивачу ТОВ «Іннова Фінанс» отриманої у позику за вказаним договором суми матеріали справи не містять.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10цс18) зазначено, що «відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначається, що:
- проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу) (пункт 81);
- припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91);
- на період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (пункт 97);
- при цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність (пункт 106);
- можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128).
Згідно наданого позивачем розрахунку, нарахування процентів здійснено за період з 07.02.2024 по 04.07.2025, в той час як строк дії договору позики становить до 08.03.2024.
Відтак суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення процентів за період з 08.03.2024 по 04.07.2025, після закінчення строку дії договору позики стягненню не підлягають.
За умовами договору позики кредитні кошти надавалися на 30 днів. Отже, ТОВ «Іннова Фінанс» мало право на стягнення процентів за користування позикою за період 07.02.2024 до 08.03.2024 у розмірі 1500,00 грн. з розрахунку 2,5% від суми позики за кожен день користування позикою (п.1.1.5 договору).
Саме у такому розмірі відсотки підлягають стягненню з відповідача.
Посилання позивача у вигляді розрахунків відсотків понад строк 30 днів, з урахуванням пролонгації договору, не знайшли свого доведення в матеріалах справи.
У позовній заяві, обґрунтовуючи вимоги про стягнення процентів, які нараховувалися впродовж строку понад 30 днів, позивач посилався саме на Правила.
Втім, такі Правила відповідач не підписував, у якій редакції такі Правила розміщувалися на сайті в день надання кредиту, встановити неможливо. Відтак, підстав вважати, що умова про пролонгацію була погоджена з відповідачем немає.
Зміна строку виконання зобов'язання, зокрема продовження дії договору, є зміною істотної умови договору і потребує підтвердження волевиявлення обох сторін. У сфері споживчого кредитування закон висуває особливі вимоги до прозорості, зрозумілості та доказовості таких змі н.Позивач посилається на «автоматичну пролонгацію» та внутрішні правила кредитодавця, однак такі посилання не можуть вважатися доказами погодження відповідачем нових умов. Для встановлення факту пролонгації необхідні технічні й документальні підтвердження активних дій позичальника: лог-файли входу до кабінету, фіксація натискання відповідних кнопок, підтвердження внесення платежу саме як плати за пролонгацію, а також підтвердження, що позичальнику була доступна саме та редакція правил, яка застосована позиваче м.Надання загального посилання на сайт не доводить, що відповідач ознайомився з конкретною редакцією правил і погодився саме з такими умовами продовження договору. В умовах відсутності технічних доказів волевиявлення позичальника застосування механізму «автоматичного продовження» є необґрунтованим і не може впливати на строк дії договору. Таким чином, строк договору закінчився у первісно визначену дату, а всі подальші нарахування відсотків є безпідставними.
Таким чином, розмір відсотків за договором позики за період з 07.02.2024 по 08.03.2024 становить - 1500,00 грн., який підлягає стягненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 468,58 грн. (3500,00 грн.*2422,40 грн./18132,40 грн.)
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 128, 131, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 275, 279, 280- 289, 352, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2965920224 від 07.02.2024 у розмірі 3500,00 грн., судовий збір в розмірі 467,58 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено - 25.03.2026.
Суддя В.О.Сенюта