ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/26882/25
провадження № 3/753/431/26
"29" січня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, маючої на утриманні неповнолітнього сина 2014 р., зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП (протокол серії ВАД №741495, ВАД №741496),
ОСОБА_1 01.12.2025 року, ухилилась від виконання батьківських обов'язків у відповідності до ст. 150 СК України щодо виховання свого сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме систематичне відвідування навчального закладу, недогляд за сином.
Крім того, ОСОБА_1 , 10.12.2025 року близько 10 год. 40 хв., перебуваючи за місцем свого проживання, ухилилась від виконання батьківських обов'язків у відповідності до ст. 150 СК України щодо виховання свого сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не забезпечивши належних умов для дитини.
Враховуючи той факт, що протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містяться у різних судових справах, однак надійшли до суду одночасно та стосуються однієї особи, вважаю за необхідне об'єднати дані матеріали та розглянути їх в одному провадженні.
До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за статтею 184 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за статтею 184 КУпАП не належить до цих випадків.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
При цьому справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті.
Крім того, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі із використанням власних технічних засобів, до суду не надходило.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме зі звернення Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації до Сектору ювенальної превенції Відділу превенції Дарницького УП ГУНП у м. Києві щодо проведення профілактично-роз'яснювальної роботи з ОСОБА_1 , у зв'язку із наявністю у її діях ознак неналежного виконання батьківських обов'язків, що виражається у відсутності належного контролю за навчанням дитини, внаслідок чого вона систематично пропускає навчання, а у разі відвідування закладу освіти - у неохайному вигляді, зокрема, 26.11.2025 року дитини з'явилась до школи без спідньої білизни.
Також класний керівник неодноразово намагалась зв'язатися з матір'ю за телефоном та встановити причини постійної відсутності дитини на навчанні, проте мати не відповідає на телефонні дзвінки.
У своєму поясненні ОСОБА_1 не заперечує, що недостатньо доглядає за своїм сином, що виражається у відсутності контролю з її боку щодо систематичного невідвідування сином закладу освіти. Щодо місця проживання підтверджує, що в помешканні присутній їдкий неприємний запах, пошкоджені меблі, квартира захаращена, має антисанітарні умови. Крім того, в квартирі мешкають також брудні тварини, що справляють свої природні потреби в приміщенні, яке зовсім не прибирається. Холодильник містить зіпсовані продукти харчування, у зв'язку із чим він має неприємний запах. Продукти, які необхідні для забезпечення належного харчування дитини - не виявлені.
Згідно з рапортом працівника поліції від 10.12.2025 року під час рейду було здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 . Під час спілкування з ОСОБА_1 , остання перебувала у стані алкогольного сп'яніння. З матір'ю було проведено роз'яснювально-профілактичну бесіду щодо неналежного виконання нею батьківських обов'язків, а також рекомендовано звернутись за допомогою до спеціальних центрів реабілітації.
Як видно х фотоматеріалів, долучених до справи, в квартирі брудно, неохайно, речі розкидані, стіни обдерті.
Крім того, 24.09.2025 року постановою Дарницького районного суду м. Києва, ОСОБА_1 було визнано винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень в дохід держави у зв'язку із неналежним виконанням нею батьківських обов'язків.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини вчиненого правопорушення, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.
На підставі ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення наклад ається у виді штрафу в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року, що становить 605,60 грн., оскільки правопорушення вчинено у 2025 році
Керуючись ст. ст. 184, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2250 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя