Сарненський районний суд
Рівненської області _________________________________________________
Справа № 572/7152/25
Провадження № 1-кп/572/309/26
26 березня 2026 року
Сарненський районний суд Рівненської області - головуючий суддя ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025181200000662 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,, громадянина України, військовослужбовця за мобілізацією (механік-водій), неодруженого, раніше не судимого , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 чт. 296 КК України,
ОСОБА_4 06 листопада 2025 року приблизно о 16 год. 25 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в громадському місці, а саме по вул. Костопільська, в м. Сарни Рівненської області, зокрема поблизу магазину «Крамниця» Стрільського РайСТ, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, помітив раніше незнайомого йому неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки та моралі в суспільстві, безпричинно, із хуліганських спонукань, зневажливо ставлячись до громадського порядку, ігноруючи існуючі в суспільстві загальноприйняті правила поведінки, моральності та добропристойності, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась у безпідставному нанесенні тілесних ушкоджень, наніс один удар предметом, що спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, зокрема лезом розкладного ножа в область лівої частини живота неповнолітнього ОСОБА_5 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді багряного, щільного, малорухомого рубця в межах лівого фланку переднє-бічної черевної стінки зліва, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 ч. 4 ст. 296 КК України, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням іншого предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, детально підтвердив фактичні обставини справи. Своїми поясненнями підтвердив встановлені обставини вчинення. У вчиненому щиро розкаявся. Відтак, у суду відсутні сумніви щодо добровільності й істинності позиції обвинуваченого.
Потерпілий та його законний представник подали до суду письмові заяви щодо проведення засідання у їх відсутність, претензій до обвинуваченого не мають, при призначенні покарання поклались на розсуд суду.
Суд, з'ясувавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника щодо визначення обсягу доказів, які підлягають дослідженню та порядок їх дослідження, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорювались. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумніву в добровільності їх позицій, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному суді.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_4 своїми діями вчинив хуліганство, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 296 КК України, тобто умисні дії, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинені із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, мачете.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 66 КК України: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання покарання ОСОБА_4 , відповідності до ст. 67 КК України: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Санкція ч.4 ст.296 Кримінального кодексу України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
При вирішенні питання призначення ОСОБА_4 виду та міри покарання, суд враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення, пом'якшуючі та обтяжуючі обставин, особу обвинуваченого, та вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень, слід призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 4 ст. 296 КК України.
Суд, у відповідності до ст.75 КК України приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, який на диспансерному нагляді у нарколога та психіатра не перебуває, визнав вину, щиро розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на утриманні особи відсутні, позитивну характеристику за місцем проживання, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства, прийнявши рішення про його звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, що буде достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Крім того, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого обов'язки у відповідності до п.. 1,2 ч.1 ст.76 КК України.
Підстави для обрання запобіжного заходу відсутні..
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
На підставі викладеного та керуючись ст.374,376,395 КПК України, 75-76 КК України суд, -
Оверчука визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України,
Звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили, а саме:
- ніж, поміщений до картонної коробки з биркою, пояснювальними написами та підписами понятих, футболку зі слідами РБК поміщену до паперового пакету НПУ СУ з відтиском печатки №205 - знищити.
Вирок суду набирає законний сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційною інстанцією.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд Рівненської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Суддя