Справа № 571/602/26
Провадження № 1-кс/571/74/2026
іменем України
25 березня 2026 року селище Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області у складі: слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №1202518119000269 від 21.11.2025 клопотання заступника начальника слідчого відділення відділення поліції №2 Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України,-
встановив:
25 березня 2026 року заступник начальника СВ ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 (далі - слідчий), за погодженням із прокурором Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 (далі - прокурор), звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Разом з тим, просить визначити суму застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів, що складає 266240 грн. з одночасним покладенням обов'язків у разі внесення застави:прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну; заборонити спілкуватись зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
У провадженні СВ відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження № 1202518119000269 від 21.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими на даний час не встановленими досудовим розслідуванням особами, у період з квітня 2025 року по 05 серпня 2025 року, організували незаконне переправлення через державний кордон України громадян України призовного віку: ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 та ОСОБА_9 .
В період із кінця липня 2025 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) по 05 серпня 2025 року невстановлена особа, в ході телефонних розмов та при особистій зустрічі роз'яснила ОСОБА_7 , що він може безперешкодно перетнути державний кордон України у період дії воєнного стану, в напрямку республіки Білорусь, заплативши 7500 доларів США. Повідомила, що вона забезпечить його переїзд з м. Харків до державного кордону України та усуне перешкоди шляхом об'їзду контрольно-пропускних пунктів, а також роз'яснила порядок дій після незаконного переправлення через державний кордон. При цьому, кошти за незаконне переправлення через державний кордон України, ОСОБА_7 повинен залишити своєму знайомому для подальшої передачі іншим співучасникам.
З метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, невстановлена досудовим розслідуванням особа особисто надала послуги по перевезенню ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на автомобілі марки «Lada Kalina», реєстраційний номер не встановлений, а також забезпечила їх безперешкодний проїзд містом та із м. Харків до м. Рівне на автомобілях марки «Volkswagen Transporter» та двох сідлових тягачах ТОВ «Нова пошта», реєстраційні номери яких не встановлені.
За вказівкою організатора, 05 серпня 2025 року близько 07.30 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , перебуваючи в м. Рівне, пересіли до автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційні номери НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_16 , де на той час перебував ОСОБА_8 , та який транспортував їх до лісового масиву неподалік с. Страшове, Сарненського району, Рівненської області, де вони чекали подальших вказівок.
Крім того, із кінця червня 2025 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) по 05 серпня 2025 року невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа, в ході телефонних розмов роз'яснила ОСОБА_8 , що він може безперешкодно перетнути державний кордон України у період дії воєнного стану, в напрямку Республіки Білорусь, заплативши 4000 доларів США. Повідомила, що вона забезпечить його переїзд з м. Рівне до державного кордону України та усуне перешкоди шляхом об'їзду контрольно-пропускних пунктів, а також роз'яснила порядок дій після незаконного переправлення через державний кордон. При цьому, за вказівкою невстановленої на даний час досудовим розслідуванням особи, ОСОБА_8 передав грошові кошти в сумі 4000 доларів США за незаконне переправлення через державний кордон України, невстановленій особі, що приїхала до місця його проживання в м. Харків по вулиці Новом'ясницькій на невстановленому транспортному засобі.
За вказівкою організатора, ОСОБА_8 на потягу прибув до м. Рівне, заселився до готелю, де перебував до 05 серпня 2025 року до приїзду автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційні номери НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_16 , в якому перебували ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , що транспортував їх до лісового масиву неподалік с. Страшове, Сарненського району, Рівненської області.
Також, в період із 04 серпня 2025 року по 05 серпня 2025 року невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа, в ході телефонних розмов роз'яснила ОСОБА_11 , що він може безперешкодно перетнути державний кордон України, заплативши 10 000 євро. При цьому, невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа повідомила, що вона забезпечить його переїзд з м. Біла Церква, Київської області до державного кордону України з Республікою Білорусь та усуне перешкоди шляхом об'їзду контрольно-пропускних пунктів, а також роз'яснила порядок дій після незаконного переправлення через державний кордон. При цьому, невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа погодилася, що кошти за незаконне переправлення через державний кордон України, ОСОБА_11 повинен залишити своєму знайомому для подальшої передачі іншим співучасникам.
З метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, невстановлена досудовим розслідуванням особа організувала перевезення ОСОБА_11 на автомобілі марки «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_17 , до м. Сарни, Рівненської області.
Також, із кінця липня 2025 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) по 05 серпня 2025 року невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа, в ході телефонних розмов роз'яснила ОСОБА_12 , що він може безперешкодно перетнути державний кордон України в напрямку Республіки Білорусь, заплативши 12000 доларів США. При цьому, повідомила, що забезпечить його переїзд з с. Новокостянтинівка, Братського району, Миколаївської області до державного кордону України та усуне перешкоди шляхом об'їзду контрольно-пропускних пунктів, а також роз'яснила порядок дій після незаконного переправлення через державний кордон. При цьому, за вказівкою невстановленої на даний час досудовим розслідуванням особи, 04 серпня 2025 року близько 14:00 години ОСОБА_12 передав грошові кошти в сумі 12000 доларів США за незаконне переправлення через державний кордон України, водію автомобіля марки «АUDI», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , який привіз його до м. Сарни, Рівненської області.
Крім того, із квітня 2025 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) по 05 серпня 2025 року невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа, в ході телефонних розмов роз'яснила ОСОБА_10 , що він може безперешкодно перетнути державний кордон України в напрямку Республіки Білорусь, заплативши 7000 доларів США. При цьому, невстановлена досудовим розслідуванням особа повідомила, що вона забезпечить його переїзд з м. Тернопіль до державного кордону України та усуне перешкоди шляхом об'їзду контрольно-пропускних пунктів, також роз'яснила порядок дій після незаконного переправлення через державний кордон. При цьому, за вказівкою невстановленої на даний час досудовим розслідуванням особи, 04 серпня 2025 року ОСОБА_10 переказав на невстановлений криптогаманець 7000 (сім тисяч) доларів США за незаконне переправлення через державний кордон України.
За вказівкою організатора, 04 серпня 2025 року ОСОБА_10 прибув до м. Тернопіль, де заселився до готелю та перебував до 05 серпня 2025 року, до приїзду автомобіля марки «АUDI», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 який в подальшому привіз його до м. Сарни, Рівненської області.
Згідно попередньо обумовленого плану, дії ОСОБА_4 полягали у наданні послуг з перевезення ОСОБА_12 від місця його проживання до м. Сарни, Сарненського району, Рівненської області та наданні послуг з перевезення ОСОБА_10 від м. Тернопіль до м. Сарни, Сарненського району, Рівненської області, усуненні перешкод шляхом об'їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані на напрямку руху.
В подальшому ОСОБА_14 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, 05 серпня 2025 року близько 07.00 год. прибув до м. Сарни, Рівненської області на автомобілі «SKODA SUPERB», реєстраційний номер НОМЕР_4 , забрав раніше підшуканих невстановленими особами громадян, а саме: ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та перевіз до лісового масиву неподалік с. Страшове, Сарненського району, Рівненської області.
ОСОБА_14 , перебував у вказаному лісовому масиві, куди прибули ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які пересіли у автомобіль марки «BMW X5», чорного кольору, реєстраційні номерні знаки не встановлені.
Діючи за раніше обумовленим злочинним планом, під керуванням ОСОБА_14 , вони продовжили рух вказаним транспортним засобом до одного із сіл, розташованих на прикордонній території, де на них чекав автомобіль «BMW X5», сірого кольору, реєстраційні номерні знаки не встановлені, під керуванням ОСОБА_13 .
Згідно попередньо обумовленого плану дії ОСОБА_14 полягали у наданні послуг з перевезення ОСОБА_18 із м. Рівне та ОСОБА_19 , ОСОБА_20 з м. Сарни до одного із сіл, розташованих на прикордонній території, та усунення перешкод шляхом об'їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані на напрямку руху.
Прибувши до невстановленого населеного пункту, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пересіли до вказаного автомобіля «BMW X5», сірого кольору, під керуванням ОСОБА_13 , який в об'їзд контрольно-пропускних пунктів доставив їх до місцевості неподалік с. Переходичі, Сарненського району, Рівненської області, де вони в супроводі невстановленої на даний час досудовим розслідуванням особи в пішому порядку рухалися до державного кордону України.
Дії ОСОБА_13 полягали у наданні послуг з перевезення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від одного із сіл, розташованих на прикордонній території, до місцевості неподалік с. Переходичі, Сарненського району, Рівненської області, що знаходиться біля державного кордону України з Республікою Білорусь, та усунення перешкод шляхом об'їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані на напрямку руху.
В подальшому в супроводі невстановленої досудовим розслідуванням особи, під час руху в пішому порядку ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в бік державного кордону України, 06.08.2025 близько 01 год. 00 хв. їх було виявлено працівниками Державної прикордонної служби.
Отже, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме сприянні порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
На підставі зібраних матеріалів, 25.03.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 України.
Підставою застосування запобіжного заходу, слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду: враховуючи тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_4 , а також можливість вільно пересуватись, останній шляхом використання знайомств матиме змогу незаконно перетнути кордон України з метою уникнення відповідальності та переховуватись.
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: на даний час не встановлено місце знаходження грошових коштів, які мають істотне значення, що дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 чи інші невстановлені особи, які спільно з останнім вчинили вказаний злочин, можуть їх знищити, сховати або спотворити. (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: оскільки ОСОБА_4 перебуваючи на волі, з метою ухилення від відповідальності за вчинення тяжкого злочину, може незаконно впливати на ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які можуть змінити свої показання. Ризик впливу на свідка існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого для проведення слідчих дій, що може позбавити орган досудового розслідування можливості забезпечити розслідування кримінального провадження та завершення провадження у розумні строки встановлені чинним КПК України, оскільки являється жителем іншої області. (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: ОСОБА_4 вчинив злочин пов'язаний із незаконним переправленням через Державний кордон України, маючи при цьому відповідні знайомства та злочинні зв'язки, й надалі може незаконно переправляти осіб до Республіки Білорусь. Слідством перевіряється його причетність до вчинення вказаних кримінальних правопорушень в рамках інших кримінальних проваджень, оскільки у відповідності до вимоги про судимість від 25.03.2026, ОСОБА_4 04.03.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, а отже перебуваючи на волі останній може продовжувати вчиняти аналогічні злочини (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, підтвердив про наявність ризиків, зазначених у клопотанні та стверджує, що саме застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 пояснив, що ним та підозрюваним не заперечується обґрунтованість підозри. Проте, вони не погоджуються із наявністю ризиків, наведених у клопотанні. Заперечують про наявність ризику переховування від слідства та суду, мотивуючи тим, що з моменту проведення першочергових слідчих дій у іншому кримінальному провадженні по переправлянні Новікова, та отримання у ньому підозри ОСОБА_4 з'являвся за кожним викликом слідчого, повідомив у ВЧ про подію, під час проведеного у нього обшуку у нього було вилучено транспортний засіб та майно, а тому вказана обставина вказує і на відсутність такого ризику, як ризик знищення речей, що мають істотне значення для кримінального провадження. Всі речі, які цікавили слідство у підозрюваного були вилучені.
Просить звернути увагу на те, що з моменту першої підозри вони мали можливість ознайомитися з матеріалами провадження, де вказуються адреси свідків, їх координати, засоби зв'язку, однак ОСОБА_4 не намагався вийти на свідків чи якимось іншим чином на них впливати, відтак відсутній ризик незаконного впливу на свідків. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 взагалі йому не відомі, він з ними ніколи не стикався.
Зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється за кількома епізодами сприяння незаконному перетину кордону, у серпні 2025 року та у жовтні 2025 року. По останньому епізоду підозру повідомили раніше. У цьому ж провадженні йдеться про епізод, який мав місце у серпні 2025 року, тобто до епізоду у жовтні 2025. Проте, з жовтня 2025 року та до цього часу ОСОБА_4 не вчиняв інших протиправних діянь та дій, спрямованих на сприяння незаконному переправлянню осіб через державний кордон у незаконний спосіб, не змінював своє місце проживання, належним чином виконує свої процесуальні обов'язки, що свідчить про відсутність ризиків перешкоджання іншим чином чи продовження вказаного злочину чи вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Просить суд врахувати, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, сім'ю, дружину з інвалідністю, неповнолітню дитину, позитивно характеризується, є військовослужбовцем та єдиним годувальником.
Заслухавши доводи прокурора та заперечення сторони захисту, вивчивши матеріали клопотання та дослідивши докази надані обома сторонами, суд прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що у провадженні СВ ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження № 1202518119000269 від 21.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме сприянні порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
25.03.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 України.
В межах даного кримінального провадження слідчий за погодженням з прокурором звернувся із клопотанням про застування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави та покладенням обов'язків.
Як на мету застосування запобіжного заходу, в клопотанні посилаються на положення ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідно до якої застосування запобіжного заходу здійснюється для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя погоджується із твердженням сторони обвинувачення про те, що на даному етапі досудового розслідування вимоги до «розумної підозри» передбачають наявність доказів, що об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах Murray v. the United Kingdom від 28.10.1994 та Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 ). Обгрунтованість підозри не заперечувалася і стороною захисту.
Допитавши підозрюваного щодо обставин злочину, у вчиненні якого він підозрюється, дослідивши матеріали клопотання, на переконання слідчого судді, доведеними слід вважати ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Разом, з тим, суд вважає недоведеним рмзик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки такі не були доведені прокурором.
На даний час не встановлено індивідуальні ознаки грошових коштів, які були отримані ОСОБА_4 , останній взагалі заперечив факт отрмання ним грошових коштів у сумі 12 000 доларів США, пояснивши, що отримав кошти за надання послуг таксі. Разом з тим, слідчим не з'ясовувалося їх місце зберігання, а тому, підстави вважати доведеним ризик знищення таких коштів чи їх спотворення відсутні.
У матеріалах клопотання відсутні докази того, що будь-хто зі свідків зверталися до слідчого із заявами щодо вчинення на тиску шляхом умовлянь чи погроз, переконання з метою зміни ними своїх показань, відсутні докази підтримання підозрюваним зв'язків чи спроб зв'язатися з свідками, що вказує на надуманість існування такого ризику. Окрім ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , інших осіб підозрюваний не знає.
Відсутні у матеріалах клопотання також і належні та допустимі докази у підтвердження існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинений злочин, оскільки з моменту останнього епізоду злочинної діяльності підозрюваного відомості про продовження ним протиправної поведінки відсутні. Згідно довідки про судимість, відомостей про схильність підозрюваного до вчинення злочинів не міститься.
Відповідно до ч. 2. ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ст.183 КПК України та роз'яснень, що містяться в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, який обирається лише за наявності підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим його процесуальних обов'язків та належної поведінки.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши доводи клопотання, встановлено, що ні в клопотанні, ні в судовому засіданні не було наведено обґрунтувань, підтверджених належним та допустимим доказами, на підставі яких було би можливим встановити неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до положень ст.181 КПК України до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі може бути застосовано домашній арешт. Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Отже, приймаючи до уваги вище викладене, тяжкість кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, обставини вчинення злочину та дані про особу підозрюваного, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає у обов'язку не відлучатися з місця постійного проживання протягом певного часу доби та покладенням на підозрюваного визначених законом обов'язків цілком забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме наяним ризикам.
На переконання суду, вказаний запобіжний захід є найбільш доцільним, достатнім та цілком виправданим з точки зору пропорційності обмеження прав підозрюваного з метою контролю за його поведінкою та забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків та запобігання ризикам.
Запобіжний захід застосовується до підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці.
З огляду на викладене у задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяці, у період доби з 22:00 години до 06:00 години наступної доби, тобто до 25 травня 2026 року, з покладенням на підозрюваного обов'язків:
- не відлучатися з місця постійного проживання: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора у період доби з 22:00 години до 06:00 години наступної доби;
- прибувати за викликом слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування із свідкоми ОСОБА_10 та ОСОБА_12 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну;
Строк дії ухвали до 25 травня 2026 року.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 про те, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, відносно нього може бути застосований більш суворіший запобіжний захід.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покладається на слідчого у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення..
Повний текст ухвали суду виготовлено 26.03.2026.
Слідчий суддя: