Справа № 548/636/26
Провадження №1-кп/548/154/26
/повний текст/
24 березня 2026 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026175590000040 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Садове, Хорольського району, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, студента 4 курсу ВСП «ХАФК ПДАУ», працюючого кочегаром у ВСП «ХАФК ПДАУ», не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , на утриманні немає неповнолітніх осіб та осіб похилого віку, не інвалід, не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Суд визнав доведеним,те, що у жовтні 2025 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_3 , прогулюючись поблизу лісосмуги неподалік с. Вишневе, Хорольської територіальної громади, Лубенського району Полтавської області, помітив рослину коноплі, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що конопля є нарковмісною рослиною, умисно зірвав знайдену рослину, після чого переніс до свого місця проживанняза адресою: АДРЕСА_2 , де вказану рослину коноплі висушив, в подальшому подрібнив помістив до пластикова контейнера та зберігав для власного вживання без мети збуту
У подальшому, 16.03.2026 близько 19.30 год ОСОБА_3 з метою подальшого вживання вказаної наркотичної речовини, без мети збуту поділив її для зручності та поклав частину до прозорого полімерного згортку, а решту залишив у пластиковому контейнері та попрямував до котельні ВСП «ХАФК ПДАУ», що поблизу гуртожитка за адресою м. Хорол вул. Небесної Сотні, 73В, де і був зупинений працівниками поліції для перевірки документів.
Після цього, 16.03.2026 в період часу з 20 год. 10 хв. по 20 год. 45 хв. працівниками поліції в ході проведення огляду у ОСОБА_3 виявлено та вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта №CE-19/117-26/5016-НЗПРАП від 18.03.2026 є канабісом, канабіс - наркотичний засіб, обіг якого обмежено, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 5,594 г та 28,201г.
Таким чином загальна маса канабісу, яку незаконно придбав та зберігав ОСОБА_3 становить 33,795 г , що відповідно до наказу МОЗ № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», перевищує невеликі розміри.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, ОСОБА_3 вичнив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, підтвердив факт вчинення кримінального правопорушення за вищевикладених обставин. Щиро кається. Засуджує свою протиправну поведінку.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.
Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та йому роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК Українивизнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
В силу ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані,отримані упередбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 повинен нести відповідальність за ч.1 ст. 309 КК України.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, ОСОБА_3 вичнив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.
Призначаючи покарання за вчинене, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_3 (раніше не судимий), обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить визнання винуватості за вчинене суспільно небезпечне діяння, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття; обставин, які обтяжують його покарання, в судовому засіданні не встановлено.
Згідно положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті надати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003, за №7 «Про судову практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
З урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , наявності обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого у виді щирого каяття, відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді пробаційного наглядустроком на 1(один)рік із застосуванням, відповідно до ст. 59-1 ч. 2 КК України . Таке покарання перебуватиме у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, зможе забезпечити досягнення передбаченої законом мети, справити достатній виправний вплив на обвинуваченого та стримати від можливого вчинення нових кримінальних правопорушень.
Призначене покарання у виді пробаційного наглядустроком на 1(один )рік із застосуванням, відповідно дост. 59-1 ч. 2 КК України, на переконання суду, надасть обвинуваченому змогу довести своє виправлення, стати корисним для суспільства, а також справить на нього належний виховний вплив щодо недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень в подальшому.
Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення експертизи.
Долю речових доказів вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 176-179, 369 371, 373 376, 394, 395 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на1 (один) рік із застосуванням, відповідно до ст. 59-1 ч. 2 КК України, наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства та покладенням таких обов'язків:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою .
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що за ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду передбачена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувати.
Речові докази:
- запаяний полімерний пакет з канабісом масою 5,594г ; полімерна ємність з жовтою кришкою в середині якої канабіс масою 28,201 г., які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Садове, Хорольського району, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, студента 4 курсу ВСП «ХАФК ПДАУ», працюючого кочегаром у ВСП «ХАФК ПДАУ», не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 на користь держави 3565 грн. 60 коп. грн за проведення судової експертизи. Разхунок :Код бюджетної класифікації 24060300 «Інші надходження»,Отримувач: Хорольська міська ТГ ГУК у Полт.обл/тг м.Хорол/ 24060300, Розрахунковий рахунок: UA848999980313040115000016702, Код ЄДРПОУ 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку через Хорольський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст вироку негайно після проголошення вступної та резолютивної частини згідно ч.15 ст.615 КПК України вручити обвинуваченій, прокурору.
ГоловуючийОСОБА_1