Дата документу 18.03.2026Справа № 554/2072/25
Провадження № 2-а/554/36/2026
18 березня 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:
головуючий суддя: Сініцин Е.М.
за участю секретаря: Кувіти М.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в залі суду, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
До Шевченківського районного суду міста Полтави надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.02.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову №53 від 08.02.2025 року, відповідно до якої: «29.11.2024 року не з'явився за повісткою № 1205321, повістку було направлено засобами поштового зв'язку КТ «Укрпошта» рекомендованим повідомленням, повістка повернулася з відміткою «Вручено за довіреністю», про поважну причину неявки повідомлено також не було. Своїм діянням ОСОБА_1 порушив підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, за що передбачена адміністративна відповідальність визначена ч.3 ст.210 КУпАП. Обставиною, що пом'якшує відповідальність гр.. ОСОБА_1 відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність відсутні. Враховуючи, що в Україні діє особливий період (воєнний стан), діяння гр. ОСОБА_1 підпадають під дію ч. 3 ст. 210 КУпАП».
Вважає Постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він жодних листів, повісток не отримував, він не знає хто міг за нього отримати «за Довіреністю» повістку, адже жодних Доручень не підписував, нікого не уповноважував на представлення своїх інтересів у відділеннях «Укрпошти».
Також, в оскаржуваній постанові не зазначено прізвище отримувача та дата отримання повістки, не вказано з якою метою викликався ОСОБА_1 до ПОМ ТЦК та СП, для оновлення даних, направлення на ВЛК, адже він оновив свої дані вчасно.
Отже, позивач не був обізнаний про те, що він повинен з'явитися 29.11.2024 року до ПОМ ТЦК та СП.
Крім того, він не був присутнім при розгляді адміністративної справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності по результатам якого була винесена постанова № 53 від 08.02.2025 року. Постанову отримав 13 лютого 2025 року.
Відповідно до відмітки у військовому квитку НОМЕР_1 , виданого Козельським військоматом в Полтавській області 16.11.2001 року, ОСОБА_1 не придатний до військової служби за призовом згідно проведеного ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 30.10.2012 року на підставі ст. 14б ІІІ розкладу хвороб наказ МОУ № 402 від 2002 року.
28.06.2024 року у застосунку «Резерв+» вчасно оновив свої облікові дані.
08.02.2025 року був доставлений до ПОМ ТЦК та СП, для уточнення даних, в той же день ОСОБА_1 пройшов ВЛК.
Стаття 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку (зокрема, за невстання вчасно на облік), а як вбачається ОСОБА_1 оновив свої дані за додатком «Резерв +» своєчасно.
Таким чином відповідач, не маючи взагалі ніяких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, притягнув ОСОБА_1 до відповідальності, не виконавши при цьому вимог ст. 251, 252 КУпАП, ст.69 КАСУ, де зазначається що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тобто, у даному випадку Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 своїми діями порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, він просить суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 №53 від 08.02.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, а провадження в адміністративній справі - закрити.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 11 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 17 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено дату судового засідання.
Позивач про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Відповідач, як юридична особа є користувачем ЕСІТС, був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду адміністративної справи, відзивів, заяви та клопотання до суду не надсилав.
В ч.6 та ч.7 ст.162 КАС України закріплено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Згідно вимог ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З Постанови №53 від 08.02.2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вбачається, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив правила військового обліку в особливий період, а саме: 29.11.2024 року не з'явився за повісткою № 1205321, повістку було направлено засобами поштового зв'язку КТ «Укрпошта» рекомендованим повідомленням, повістка повернулася з відміткою «Вручено за довіреністю», про поважну причину неявки повідомлено також не було. Своїм діянням ОСОБА_1 порушив підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, за що передбачена адміністративна відповідальність визначена ч. 3 ст. 210 КУпАП. Обставиною, що пом'якшує відповідальність гр.. ОСОБА_1 відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність відсутні. Враховуючи, що в Україні діє особливий період (воєнний стан), діяння гр. ОСОБА_1 підпадають під дію ч. 3 ст. 210 КУпАП - накласти штраф у сумі 17 000,00 гривень.
Згідно вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Рішенням Конституційного Суду України від 15 червня 2022 року № 4-р(II)/2022 закріплено, що аналіз норм КУпАП, що регулюють відносини з притягнення особи до адміністративної відповідальності, свідчить про те, що загалом ці норми мають розвивати, конкретизувати та деталізувати принципи Основного Закону України, зокрема принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, визначений частиною другою статті 61 Конституції України"; «в законодавчому внормуванні відносин із притягнення особи до адміністративної або кримінальної відповідальності обов'язково має бути дотриманий конституційний принцип індивідуалізації юридичної відповідальності"; принцип індивідуалізації юридичної відповідальності у процедурі притягнення особи до адміністративної відповідальності «має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов'язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність".
Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
У Постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 524/9827/16-а зазначено, що ненадання особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливості скористатися допомогою адвоката є порушенням прав такої особи, а також порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши оскаржувану постанову, суд приходить до наступних висновків.
Так, досліджуючи доводи позивача відносно підстав для скасування оскаржуваної постанови, суд приймає до уваги доводи позивача стосовно неотримання ним повістки та неповідомлення його про розгляд справи про адміністративне правопорушення, так як відповідачем, який мав вчинити визначені дії, та складати відповідні документи, зазначені доводи позивача не спростовано, не надано доказів направлення або вручення повістки, отримання її ОСОБА_1 у законній спосіб.
Позивачем надані докази не отримання повістки №1205321, копія військового квитка НОМЕР_1 , виданого Козельським військоматом в Полтавській області 16.11.2001 року, згідно особливих відміток якого ОСОБА_1 - не придатний до військової служби за призовом, згідно проведеного ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 30.10.2012 року на підставі ст. 14б ІІІ розкладу хвороб наказ МОУ № 402 від 2002 року, а також світлокопія витягу з Військово-облікового документа «Резерв +», де зафіксована відмітка - «Дані уточнено вчасно».
Надані позивачем докази підтверджують, що відповідачем при розгляді адміністративної справи, вказані обставини не були враховані, що є порушенням ст.278 КУпАП, в якій закріплено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Крім того, відповідачем не спростоване, що розгляд адміністративної справи відбувався за участю ОСОБА_1 , а саме 08 лютого 2025 року під час перебування позивача в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд вважає, що доводи позивача стосовно того, що Відповідачем винесено оскаржувану постанову без врахування обставин справи, без визначення вини особи, без будь-якої підготовки, оскільки його завчасно не було сповіщено про розгляд справи, не були об'єктивно досліджені докази, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому позовні вимоги про визнання постанови протиправною обґрунтовані і підлягають задоволенню.
На підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку, що Постанова №53 від 08.02.2025 року винесена з порушенням статей 268, 278 КУпАП, тому вона є протиправною та підлягає скасуванню.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки Постанова №53 від 08.02.2025 року скасована, то суд закриває провадження по адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, враховуючи доводи позивача, відсутність спростування позиції позивача з боку відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 7, 9, 38, 247, 283, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення -задовольнити.
Постанову №53 від 08.02.2025 року винесену начальником об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського окружного адміністративного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони по справі:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 , код в ЄДРПОУ - відсутній.
Суддя: Е.М. Сініцин.