Справа № 357/4449/26
1-кс/357/631/26
25 березня 2026 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 8 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111030000464 від 18.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
20.03.2026 (здано до відділення поштового зв'язку - 19.03.2026) до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111030000464 від 18.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Встановлені досудовим розслідуванням фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення згідно з поданим клопотанням:
18.03.2026, близько 08 год. 26 хв., за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Зенітного полку, поблизу будинку № 47, ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом марки Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_1 , виїжджала з прилеглої території на головну дорогу та не надала перевагу в русі мотоциклу KOVI Аdvance FR, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого відбулось зіткнення.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди, водій ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, попередній діагноз: ЗЧМТ, СГМ ? гостра реакція на стрес, симптоматична гіпертензія та госпіталізована до КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2», а неповнолітній ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, СГМ?, забійні садни нижніх кінцівок, забій лівого колінного суглобу, перелом променевої правої кисті та госпіталізований до КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня №2 м.Біла Церква».
18.03.2026 відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111030000464.
18.03.2026 слідчим, під час огляду місця події за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Зенітного полку поблизу будинку № 47, вилучено мотоцикл марки KOVI Advance FR, номерний знак НОМЕР_3 , на якому були зафіксовані механічні пошкодження, які могли виникнути внаслідок даної ДТП.
З метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення і відчуження, у відповідності до ст. 170 КПК України, в органу досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту на мотоцикл марки KOVI Advance FR, номерний знак НОМЕР_3 . Водночас, у кримінальному провадженні необхідно провести інженерно-технічну та слідчий експеримент.
Відомості про участь сторін при розгляді клопотання та фіксування судового процесу:
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримала у повному обсязі.
Представник власника тимчасово вилученого майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, проти задоволення клопотання в частині накладення арешту шляхом заборони розпорядження майном не заперечував, водночас, заперечує проти зберігання мотоцикла на штрафмайданчику та просив повернути мотоцикл власнику на відповідальне зберігання.
Враховуючи положення ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання за відсутності сторін кримінального провадження, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду вказаного клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Правове обґрунтування рішення.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Перевіривши надані матеріали клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного.
Внесене прокурором клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, потреби досудового розслідування у їх застосуванні, можливості досягнення мети кримінального провадження лише за умови їх застосування, а також якщо таке втручання не є співмірним.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Пункт 1 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачає, що тимчасово вилученим може бути майно, якщо воно використане як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегло на собі його сліди
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому законом порядку, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається за наявності достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять відомості, що можуть бути використані як доказ.
За змістом ст. 173 КПК України особа, яка подала клопотання, повинна довести необхідність такого арешту, а слідчий суддя враховує правову підставу, можливість використання майна як доказу, а також розумність і співмірність обмеження права власності.
Слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026111030000464 від 18.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
18.03.2026 під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди вилучено мотоцикл марки KOVI Advance FR, номерний знак НОМЕР_3 , який постановою слідчого визнано речовим доказом.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона використання майна або розпорядження ним може бути застосована лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до втрати, пошкодження або інших наслідків, що перешкоджатимуть кримінальному провадженню.
Слідчий суддя встановив, що вилучений транспортний засіб є речовим доказом, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використаний для проведення експертних досліджень.
За таких обставин клопотання в частині накладення арешту є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню шляхом заборони розпорядження майном.
Водночас зі змісту клопотання вбачається, що прокурор просить застосувати арешт шляхом заборони розпорядження майном, а також визначити місце його зберігання.
Питання про заборону користування майном прокурором не порушувалось.
Доводи прокурора про те, що заборона розпорядження фактично виключає можливість користування майном, є помилковими, оскільки ч.1 ст.170 КПК України передбачає ці обмеження як самостійні.
Наведене прокурором обґрунтування стосується необхідності збереження речового доказу, однак не містить доводів щодо необхідності обмеження права користування майном.
Посилання на необхідність проведення експертизи та слідчого експерименту саме по собі не свідчить про неможливість забезпечення збереження майна шляхом заборони розпорядження ним.
Твердження прокурора про неможливість проведення слідчих дій у разі повернення майна є припущенням та не підтверджене належними доказами.
За таких обставин слідчий суддя не вправі виходити за межі заявленого клопотання та застосовувати ширший обсяг обмежень.
З огляду на відсутність заборони користування майном відсутні підстави для визначення місця його зберігання.
У зв'язку з цим вимога клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.
А відтак, враховуючи відсутність обмеження права користування та підстав для утримання майна на спеціальному майданчику, транспортний засіб підлягає поверненню законному власнику.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала виконується негайно.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12026111030000464 від 18.03.2026 - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 18.03.2026 під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Зенітного полку, буд. 47, а саме на мотоцикл марки KOVI Advance FR, номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 .
Арештом визначити заборону розпорядження зазначеним майном.
У задоволенні клопотання прокурора в частині визначення місця зберігання майна на спеціальному майданчику - відмовити.
Мотоцикл марки KOVI Advance FR, номерний знак НОМЕР_3 , повернути власнику - ОСОБА_6 .
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю або частково за клопотанням заінтересованих осіб.
Копію ухвали негайно вручити прокурору та власнику майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київський апеляційний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні - з дня отримання її копії.
Слідчий суддя: ОСОБА_1