Справа № 357/2812/26
3/357/1499/26
26.03.2026 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 126 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 07 лютого 2026 року о 08 годині 24 хвилин, ОСОБА_1 , в Київській області, м. Біла Церква по бульвару Олександрійський, 94, керував транспортним засобом «Renault Megane Scenic», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, постанова ВП №32294138 від 22.10.2020 року, державним виконавцем, чим порушив п.2.1 а Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засідання вину не визнав, пояснив, що про те, що він тимчасово обмежений в праві керування транспортними засобами він дізнався від працівників поліції, які його зупинили 07.02.2026 року. Після чого він звернувся до виконавчої служби з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. 20.03.2026 року постановою ВП № 32294138 було скасовано постанову про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Зазначив, що аліменти на утримання сина він сплачував, але не повній сумі. Його неодноразово зупиняли працівники поліції, перевіряли документи і ніхто не повідомляв, що він обмежений в праві керування транспортними засобами.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що він постановою відділу ДВС тимчасово обмежений в праві керування транспортними засобами, нащо останній повідомив, що йому про це не відомо, що державний виконавець його не викликав, що він сплачує аліменти. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП з яким останнього в подальшому було ознайомлено.
В судовому засіданні досліджено надану ОСОБА_1 постанову про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 20.03.2026 року.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши копію постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП, копію постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 22.10.2020 року ВП № 32294138, копію постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП, розписку ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_1 , рапорт працівники поліції, постанову про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 20.03.2026 року, суд дійшов наступного висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП з наступних підстав.
Згідно вимог ч. 1 ст. 245, ст. 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Обов'язковою ознакою правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП є умисел на вчинення вказаного правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Отже, ОСОБА_1 мав усвідомлювати протиправний характер своєї дії, передбачити шкідливі наслідки і бажати їх настання, а досліджені матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 було відомо про наявність тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Як вбачається з переглянутого в судовому засіданні відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції ОСОБА_1 повідомляв працівникам поліції, що йому не було відомо, що відносно нього встановлено тимчасове обмеження в праві керування транспортними засобами.
З наданої копії постанови про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 20.03.2026 року убачається, що заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
Таким чином, в матеріалах провадження відсутні будь-які докази про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 126, 247, 283, 284, 288, 289 ст. КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО