Іменем України
294/1993/25
1-кп/290/206/26
26.03.26
26 березня 2026 рокуселище Романів
Романівський районний суд Житомирської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025060630000194 від 02 вересня 2025 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Дубище Чуднівського району Житомирської області, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , фактично перебуває в СІЗО ДУ «Житомирська "Установа виконання покарань № 8», м. Житомир, просп. Незалежності, 172, громадянин України, українець, з середньо-спеціальною освітою, не працює, неодружений, на утриманні має малолітнього сина (2 роки), раніше судимий: вироком Романівського районного суду Житомирської області від 25.03.2024 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,
за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт. Чуднів Чуднівського району Житомирської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , громадянин України, українець, з повною середньою освітою, не працює, одружений, має на утриманні двох дітей (14 та 8 років), раніше не судимий
за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України, -
з участю учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7
потерпілих: ОСОБА_8 , ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_10
обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_11
У серпні 2025 року, в точно невстановлену дату та час, перебуваючи в м. Києві, ОСОБА_4 вступив в злочинну змову з ОСОБА_5 , спрямовану на заволодіння майном ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 02.09.2025, близько 12 год. 00 хв, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 пішки прийшли до житлового будинку АДРЕСА_4 , в якому проживають ОСОБА_9 та її чоловік ОСОБА_8 .
Після відкриття вхідних дверей, які були не замкнені, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, незаконно проникли до житлового будинку та намагалися зламати сейф, який перебував в одній із житлових кімнат, всередині якого знаходилися грошові кошти, однак їх дії були викриті ОСОБА_8 , який в цей час повернувся до будинку. В цей час та місці, без розриву у часі, ОСОБА_5 , діючи узгоджено із ОСОБА_4 , з метою заволодіння майном ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що їхні злочинні дії викриті, намагаючись заволодіти майном ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , з метою подолання волі ОСОБА_8 до опору, наніс один удар кулаком йому в обличчя, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді гематоми нижньої повіки правого ока, синця носа, крововиливу у слизову верхньої та нижньої губ, садна верхньої губи, що відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я, а також тілесні ушкодження у вигляді рани верхньої губи праворуч, що відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, від чого ОСОБА_8 втратив рівновагу та впав на підлогу, у результаті чого втративши свідомість. Після чого, ОСОБА_4 , за допомогою мотузки зв'язав руки потерпілого за спиною, тим самим подолавши опір до спротиву останнього.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння майном ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , перебуваючи у будинку, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 з метою заволодіння грошовими коштами, за допомогою розвідного ключа, якого заздалегідь підготував та взяв з собою ОСОБА_4 , та рожкового ключа, якого відшукали у ванній кімнаті вказаного житлового будинку, деформували металеві двері сейфа, після чого незаконно заволоділи грошовими коштами потерпілих в сумі 7000 доларів США, що станом на 02.09.2025 за офіційним курсом НБУ становить 289 605,4 грн, 4500 Євро, що станом на 02.09.2025 за офіційним курсом НБУ становить 218 103,75 грн та 220 000 грн, що в загальному становить 727 709,15 грн та камерою відеоспостереження торгівельної марки «Imou» модель «IPC-F42P» вартістю 1320,00 грн.
Заволодівши в такий спосіб грошовими коштами та камерою відеоспостереження потерпілих на загальну суму 729029,15 грн, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишили домоволодіння та розпорядились викраденим майном на власний розсуд.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 , які виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, (розбій) вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 , які виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, (розбій) вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України
Допит обвинувачених.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину не визнав, від надання показань не відмовився. В подальшому змінив свою позицію, щодо визнання вини та визнав її частково, надав суду такі показання. Він разом з ОСОБА_5 працювали на будівництві у Києві. Орієнтовно за місяць до моменту коли був учинений злочин, ОСОБА_5 знаючи, що він є племінником ОСОБА_9 почав вивідувати у нього інформацію про грошові кошти, що зберігалися у його тітки, які вона отримала після смерті свого сина, що загинув на війні. Згодом ОСОБА_5 почав його схиляти до вчинення крадіжки, на що він погодився. Також, обвинувачений стверджує, що розподілу ролей у вчиненні злочину не було, за його словами все відбувалося спонтанно. Повідомив, що ОСОБА_5 мав відкрити сейф, після чого він мав деякий час заховати гроші та потім їх поділити порівну.
Обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово підкреслював, що не мав на меті вчинювати розбій, а планував вчинити таємне викрадення чужого майна.
Показав, що обставини справи були такими: 02 вересня 2025 року реалізуючи свій задум на крадіжку ОСОБА_5 та ОСОБА_4 прибули до житлового будинку по АДРЕСА_4 , щоб перевірити чи будинку потерпілих нікого немає вони заховалися у покинутому будинку поряд з будинком потерпілих та деякий час спостерігали. Коли пересвідчились, що у будинку немає потерпілих вийшли зі свого сховку та зайшли до будинку відкривши вхідні двері, які не були замкнені. У будинку нікого не було, потім вони зайшли до кімнати де знаходився сейф і ОСОБА_5 почав відкривати сейф. ОСОБА_5 ключем відігнув металеві двері сейфа, а ОСОБА_4 дістав рукою гроші та поклав їх собі в кишеню. Коли вони збиралися виходити, ОСОБА_5 йшов першим, а ОСОБА_4 трохи затримався у кімнаті, коли він наздогнав ОСОБА_5 побачив, що потерпілий ОСОБА_8 лежить на підлозі без свідомості зі зв'язаними руками. Обвинувачений звернув увагу суду, що потерпілого він не бив та не зв'язував, це все робив ОСОБА_5 .
Перед тим як покинути будинок потерпілих, ОСОБА_4 помітив відеокамеру, яка знімала зону навколо сейфу, прагнучи не бути викритим він її забрав, щоб потім знищити.
Після чого вони покинули місце злочину, обвинувачені переодягнулися у завчасно підготовлений одяг з метою, щоб не бути впізнаними випадковими свідками. Пішки вони пішли до посадки де позбулися одягу, у якому вчиняли злочин. Також по дорозі розбили та викинули відеокамеру.
Потім всі гроші забрав ОСОБА_5 , щоб заховати, а потім поділити. Проте, цим планам не судилось збутися, оскільки він був затриманий працівниками поліції 04 вересня 2025 року.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав. З ОСОБА_4 вони зустрічалися у Чуднові де він неодноразово просив взяти його на роботу у Києві де він працював, на що ОСОБА_5 погодився і ОСОБА_4 почав працювати зі ним на будівництві. За місяць до вчинення злочину ОСОБА_4 запропонував йому здійснити викрадення коштів, які знаходяться у будинку його тітки. Ці кошти за словами ОСОБА_4 були отриманні його тіткою після продажу свого господарства, і там має бути десь 3000 доларів США. Про те, що ці гроші родина потерпілих отримала за загибель на війні їх сина він не знав.
Під час підготовки до вчинення злочину вони обговорювали де будемо ховатися та спостерігати за будинком потерпілим, як будемо заходити в будинок та приховувати сліди злочину.
2 вересня 2025 року ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_5 та сказав, щоб він приїздив до нього до дому та взяв з собою одяг. Він взяв з собою темні штани та синю кофту, взуття надав ОСОБА_4 . Коли ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_4 той також взяв з собою змінний одяг і вони пішли пішки до будинку потерпілих. По дорозі переодягнулися у посадці та продовжили рух, дорогу до будинку показував ОСОБА_4 , коли прийшли на місце, зайшли у покинутий будинок з якого було добре видно будинок потерпілих. Орієнтовно перебували три години у цьому будинку, чекали поки господар піде з будинку. Коли ОСОБА_8 пішов з будинку, ОСОБА_4 сказав, що можна йти, оскільки у будинку вже нікого немає. Вони зайшли до будинку через вхідні двері, які були відчинені, зайшли до кімнати де стояв сейф та почали його ламати. Обвинувачений ОСОБА_4 добре орієнтувався у будинку тому, вони швидко знайшли сейф.
Ламали сейф гайковим ключем, ОСОБА_5 відгинав двері сейфа, оскільки йому це не вдавалось, тоді вони разом відігнули край металевих дверей сейфа, у цей час до будинку зайшов потерпілий, ОСОБА_4 сказав тікати. ОСОБА_5 почав тікати з будинку, проте зіткнувся з потерпілим ОСОБА_12 , який намагався стягнути з нього балаклаву, злякався та вдарив його правою рукою в обличчя. Після чого він хотів залишити будинок, проте, ОСОБА_4 зупинив його словами, «Стій, немає вже чого втрачати, давай заберемо гроші», ОСОБА_4 зв'язав ОСОБА_12 , який був без свідомості й вони повернулися до кімнати, щоб забрати кошти.
ОСОБА_4 приніс ще один гайковий ключ і вони відкрили сейф, потім ОСОБА_4 зміг просунути туди руку та дістати кошти, скільки їх було ОСОБА_5 не пам'ятає, лише згадав, що там були долари, євро та гривні різного номіналу.
Всі гроші були, що вони дістали були у ОСОБА_4 , як тільки всі гроші забрати вони покинули місце злочину та побігли тим, же шляхом, яким і прийшли. Дісталися до посадки де залишили одяг переодягнулися, одяг у якому були під час вчинення злочину, склали у пакет та заховали на дереві у цій посадці. Також, подорозі вони розбили та викинули відеокамеру, яку забрали з місця вчинення.
Після чого вони поїхали додому, де для забезпечення алібі сіли до автомобіля ОСОБА_4 та поїхали за болгаркою, наче вони робили ремонт у ОСОБА_4 у цей час, під час поїздки ОСОБА_4 поділив гроші навпіл, яку суму отримав ОСОБА_5 не може повідомити.
Також, обвинувачений підкреслив, що домовленість була саме на крадіжку, а не на розбій. Удар він завдав потерпілому, щоб не бути викритим.
Щиро кається у вчиненому, приніс публічні вибачення потерпілим, зобов'язався відшкодувати шкоду не покриту після повернення коштів потерпілим Просить суворо не карати.
Вина обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення доведена безпосередньо дослідженими під час судового розгляду отриманими в законному порядку допустимими доказами.
Допитана в судовому засіданні потерпіла показала, що ОСОБА_4 є її рідним племінником, добре знає, часто бував у них дома. ОСОБА_5 також, знає оскільки він проживає у с. Дубище, звідки вона родом. Показала, що вона, за рік до злочину позичила ОСОБА_4 7000 доларів на купівлю хати, у селі після, того, як у нього народився син. Він добре знав, де у неї зберігаються кошти та орієнтовно розумів, що гроші у домі є, вона продала все господарство та отримала виплати за загиблого сина. Також заявила, що підозрювала ОСОБА_4 у крадіжці коштів, яка відбулася раніше, проте, не зверталась до поліції, після того, як зникли 7000 доларів, була встановлена камера та замінено ключ у сейфі.
Щодо обставин справи, повідомила, що 2 вересня 2025 року зранку вона пішла на роботу її чоловік ОСОБА_8 залишився дома, у вечері коли вона повернулася додому, виявила у будинку свого чоловіка, який лежав на підлозі зі зв'язаними руками та був у крові, вона викликала швидку допомогу та поліції, якій повідомила, що підозрює у вчиненому ОСОБА_4 .
Просить суворо покарати обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , вибачень від ОСОБА_5 не прийняла, ні моральної, ні матеріальної шкоди їй ніхто не відшкодував. Щодо міри покарання підтримала позицію прокурора.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 показав, що знає ОСОБА_5 тому, що, вони працювали разом на монтажі станції сонячних батарей, ОСОБА_4 є племінником його дружини, часто бував у них в домі допомагав по господарству. Щодо обставин події повідомив таке, 2 вересня 2025 року він зранку зачинив двері будинку, та пішов працювати на город. Ключі він залишив на криниці. Близько 11 години він захотів пити й повернувся додому, коли він підійшов до будинку то побачив, що у дверях був ключ, що насторожило його. Він зайшов до будинку де зіткнувся з особою у балаклаві, намагаючись зупинити цю особу, ОСОБА_8 намагався зняти балаклаву з особи, після чого отримав удар кулаком в обличчя від чого він впав на підлогу та втратив свідомість. Коли прийшов до тями не пам'ятає, отямившись зрозумів, що він зв'язаний і у крові, почав звати на допомогу, та розв'язатися, проте у нього цього не вийшло. Лише орієнтовно о 18 години повернулась дружина - ОСОБА_9 , яка його і розв'язала.
Свідок ОСОБА_13 показала, що знає ОСОБА_4 , оскільки вони односельці, ОСОБА_5 раніше вона не бачила і не знайома з ним. Знає про факт злочину, та була свідком того, що у вересня 2025 року після 8 години разом з дочкою ОСОБА_14 їхали з села Дубище до Житомира, та побачили що ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 йдуть пішки у сторону села Дубище. Також, повідомила, що на досудовому слідстві приймала участь у слідчій дії впізнання особи, де впізнала обвинуваченого.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що був понятим при проведенні слідчої дії слідчого експерименту, розповів про порядок проведення слідчого експерименту, вказав, що жодного тиску на ОСОБА_5 не було, пояснення він надавав добровільно.
Свідок ОСОБА_16 показав, що був понятим під час слідчої дії обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 приїхавши у село назву, якого він не пам'ятає, працівники поліції за участі співмешканки ОСОБА_4 здійснювали пошук грошових коштів, які були віднайдені працівниками поліції під собачою будкою завернутими у поліетиленовому пакеті. ОСОБА_17 після знаходження коштів не могла пояснити походження цих коштів.
Документи докази
02 вересня 2025 року внесено відомості до ЄРДР по факту розбійного нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а саме, грошовими коштами потерпілих в сумі 7000 доларів США, що станом на 02.09.2025 за офіційним курсом НБУ становить 289 605,4 грн, 4500 Євро, що станом на 02.09.2025 за офіційним курсом НБУ становить 218 103,75 грн та 220 000 грн, що в загальному становить 727 709,15 грн та камерою відеоспостереження торгівельної марки «Imou» модель «IPC-F42P» вартістю 1320,00 грн (т.1 а.с. 148-149).
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 02.09.2025 від ОСОБА_8 , про те, що 02.09.2025 близько 11 години в житловому будинку, що по АДРЕСА_4 , невідома особа чоловічої статі вчинила розбійний напад та викрала з сейфа грошові кошти в сумі 7000 доларів, 4500 Євро та близько 200000 грн (т.1 а.с.150).
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 02.09.2025 від ОСОБА_9 , про те, що 02.09.2025 у період часу з 11 до 12 години невстановлені особи шляхом відшукування ключа до вхідних дверей будинку, що по АДРЕСА_4 , проникли всередину та застосували фізичне насильство, вчинила розбійний напад на чоловіка заявниці ОСОБА_8 , заподіявши йому тілесні ушкодження, а також відкрито заволоділи їхніми грошовими коштами, в сумі 7000 доларів, 4500 Євро та близько 200000 грн, які знаходились у сейфі та камеру відео спостереження (т.1 а.с. 151).
Протоколом огляду місця події від 02.09.2025, з участю понятих ОСОБА_18 , ОСОБА_18 , інспектора - кінолога ОСОБА_19 , спеціаліста криміналіста ОСОБА_20 , власників майна встановлено місце вчинення злочину та вилучено шнурівку від взуття, руків'я від гайкового ключа, гайковий ключ, електричний подовжувач (т.1 а.с. 155-172).
Актом про застосування службового собаки від 02.09.2025, встановлено, від ключа яким ламали сейф собака пішла по городу будинку, вийшла на поле, звернула в ліво, пройшла близько 20 м, потім звернула в право (вздовж кущів) пройшла, ще 20 м вийшла на ґрунтову дорогу, звернула вправо пройшла ще 100 м вздовж будинку № 5 та парковки авто з права, пройшла, ще 20 м, та повернула вправо, у поле і пройшла по польовій дорозі близько 1 км до лісосмуги де втратила запахову інформацію (т.1 а.с. 173).
Протоколом огляду місця події від 03.09.2025 проведеного за участі понятих капітаном поліції Слідзевським, встановлено, що ділянка місцевості яка знаходиться поблизу автодороги с. Дубище - с. Дриглів, координати місцезнаходження НОМЕР_4 та НОМЕР_5 де було виявлені: предмет сірого кольору виготовлений з пластмаси, який є корпусом камери відеоспостереження, у корпусі цієї камери виявлено карту пам'яті з маркуванням «Сanvas Seled Plus» Microcd 128GB. (т.1 а.с. 178-189)
Протоколом огляду місця події від 03.09.2025 проведеного за участі понятих старшим лейтенантом поліції ОСОБА_21 встановлено, що огляд проводився на ділянці місцевості між населеними пунктами с. Дідківці, с. Дубище, координати НОМЕР_2. У ході огляду в лісопосадці виявлений зарядний пристрій в корпусі білого кольору з написом jiuzhu adaptor. (т. 1 а.с. 190-195).
Протоколом огляду місця події від 04.09.2025 року складеним старшим лейтенантом поліції ОСОБА_21 за участі понятих, та обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що оглянуто ділянку місцевості, яка розташована між населеними пунктами с. Дідківці, с. Дубище, координати НОМЕР_3. ОСОБА_5 вказав на зазначену ділянку місцевості та пояснив, що 02.09.2025 після вчинення злочину в с. Дубище він з ОСОБА_22 залишили в цьому місці свої особисті речі та вказав рукою на стовбур дерева. В ході огляду цього дерева виявлено пакет чорного кольору, у якому виявлено чоловічі підштаники сірого кольору, дві шкарпетки, спортивна кофта чорного кольору з написом Le cop sportid, спортивні штани чорного кольору з написом Enima, спортивну кофту чорного кольору з вставками синього кольору, футболку чорного кольору із зображенням гарбуза. Крім того, на відстані близько 20 метрів праворуч в лісопосадці виявлено чоловіче взуття, а саме чоловічий кросівок чорного кольору з помаранчевими вставками, неподалік виявлений черевик типу берца світлого кольору (лівий), потів знайдені й правий кросівок та черевик. Всі речі поміщенні до спецпакетів у якості речових доказів. Відеозапис зазначеної слідчої дії безпосередньо досліджений судом у судовому засіданні 06.02.2026(т.1 а.с. 196-211).
Протоколом огляду місця події від 04.09.2025 складеного заступником начальника СВ ВП № 2 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_23 за участю понятих та обвинуваченого, власника майна ОСОБА_5 встановлено, що обвинувачений добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки «Xiaomi» Redmi 10C вказаний телефон поміщений у спецпакет, як речовий доказ. (т.1 а.с. 213-219).
Протоколом огляду предмета від 04.09.2025 складеного заступником начальника СВ ВП № 2 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_23 за участю понятих та обвинуваченого, власника майна ОСОБА_5 , оглянуто мобільний телефон Xiaomi» Redmi 10C, належний обвинуваченому, у галереї телефону знайдені та зафіксовані у протоколі фотознімки ОСОБА_5 у різному одязі у тому числі у чорному спортивному костюмі з синьою вставкою та замком блискавкою (т. 1 а.с. 220-228).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.09.2025 свідок ОСОБА_13 вказала, що може впізнати особу чоловічої статі, який 02.09.2025 о 08:30 йшов разом з ОСОБА_4 в напрямку с. Дубище, по автодорозі свідок вказала на фото особи під № 2. Під № 2 розташовано фото ОСОБА_5 (т.1 а.с. 224-226).
Протоколом огляду місця події від 04.09.2025 складеним старшим слідчим ОСОБА_24 за участі понятих та потерпілої ОСОБА_9 встановлено, огляд проводився у житловому будинку за адресою АДРЕСА_4 , будинок потерпілих, де потерпіла добровільно видала мухобійку, потерпіла повідомила, що ця мухобійка могла бути використана, як знаряддя вчинення злочину (т.1 а.с. 227-229).
Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.09.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного капітаном поліції ОСОБА_25 . Під час затримання в присутності понятих відбувся особистий обшук ОСОБА_26 під час якого вилученого нічого не було (т.1 а.с. 231-236).
Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.09.2025 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 складеного капітаном поліції ОСОБА_27 . Під час затримання в присутності понятих відбувся особистий обшук ОСОБА_5 під час якого вилучено мобільний телефон в корпусі чорного кольору марки «Samsung» А05С» з сім картою, футболку сірого кольору та шорти чорного кольору (т.1 а.с. 238-243).
Протоколом обшуку від 18.09.2025 складеним майором поліції ОСОБА_28 , у присутності понятих та потерпілої ОСОБА_9 , співмешканці ОСОБА_4 . ОСОБА_29 встановлено, що під час обшуку території домогосподарства за адресою АДРЕСА_2 знаходиться кустарна дерев'яна буда для утримання домашньої собаки, яка огороджена парканом. Під час обстеження вказаної ділянки, під будою, у шарі ґрунту, виявлено поліетиленовий пакет прозорого кольору із вмістом грошових купюр у національній та іноземній валюті. Проведено підрахунок виявлених коштів, яким встановлено, що наявні: долари США - 40 шт. купюрами номіналом 100 доларів; євро - 24 шт. купюрами номіналом 100 євро; 54 шт. - купюрами номіналом 50 євро, 2 шт. купюрами номіналом. 200 євро; 7 шт. купюрами номіналом 20 євро; 1 шт. купюрами номіналом 10 євро. Гривні -122 шт. купюрами номіналом по 500 грн; 74 шт. купюрами номіналом 1000 грн. Таким чином виявлено 4000 доларів США, 5650 Євро, 135000 гривень (т.2 а.с. 9-20).
Протоколом огляду предмета від 04.09.2025 року складений старшим слідчим ОСОБА_28 у присутності потерпілої ОСОБА_9 встановлено, що під час розпаковування спецпакета що у ньому знаходиться карта пам'яті формату MicroSD торговельної марки Kingston модель CANVAS Select Plus країна-виробник Тайвань, об'єм пам'яті 128 GB, серійний номер 31690- 023.A00LF.
В ході перегляду за допомогою службового комп'ютера карти пам'яті встановлено, що на ній знаходяться кольорові відеозаписи з камери відеоспостереження з функцією аудіозапису, установленої в житловій кімнаті будинку схожої на кімнату залу, в якій наявні відповідні меблі та у протилежному куту відносно камери наявний сейф невеликих розмірів, що стоїть на підлозі. На стіні під диваном наявні фотопортрети особи чоловічої статі молодого віку у військовій формі. Відеозаписи розміщені у папках з файлами типу DAV Video File (VLC), які датовані в період часу з 23.11.2024 по 02.09.2025.
Під час перегляду папки під назвою:2025-09-02/001/dav/12/12.23.48-12.26.11{M}{0@0}{0} встановлено, що у ній наявний відеозапис датований 02.09.2025, розмір файлу 17 815КБ.
В ході перегляду даного відеозапису встановлено, що він має протяжність 2 хв. 23 сек., на записі наявна дата 02.09.2025, початок запису 12 год. 23 хв. 48 сек. Запис розпочинається з того моменту, коли у кімнату через міжкімнатні двері заходить дві особи чоловічої статі, а саме: одна особа середньої тілобудови середнього зросту, на голові та обличчі наявна маска-балаклава темного кольору, на тулубі наявна кофта спортивного типу темного кольору, на верхній частині якої наявна вставка світло-синього кольору, спортивні штани темного кольору, взуття спортивного типу темного кольору; інша особа худорлявої тілобудови середнього зросту, на голові та обличчі наявна маска-балаклава темного кольору, на тулубі наявна кофта спортивного типу з капюшоном темного кольору без вставок іншого кольору, спортивні штани темного кольору, взуття типу кросівок-берців світло-сіро-коричневого кольору. Вказані особи відразу підходять до сейфа, що стоїть у ближньому куту на підлозі та розпочинають вживати заходи направлені на відкриття дверей сейфа за допомогою предмету схожого на гайковий ключ світлого кольору. О 12:24:08 особа худорлявої тілобудови виходить з даної кімнати та іншої кімнати та повертається о 12:24:42 та продовжує допомагати своєму спільнику зламувати сейф. О 12:25:29 особа худорлявої тілобудови підходить до дивану та бере до рук подушку, в якій намагається знайти в ній ключі до сейфа, однак це нічого не дає та дана особа знову вибігає до іншої кімнати та на даному етапі відео завершується о 12:26:10. На даному відеозаписі наявні голоси вищевказаних осіб, зміст розмови яких не розпізнається. Під час перегляду папки під назвою: 2025-09-02/001 /dav./12/12.26.11-12.27.11{М0@0}{0} встановлено, що у ній наявний відеозапис датований 02.09.2025, розмір файлу 21 264КБ.
В ході перегляду даного відеозапису встановлено, що він має протяжність 2 хв. 24 сек., на записі наявна дата 02.09.2025, початок запису 12 год. 26 хв. 11 сек. На даному записі знаходиться дві особи чоловічої статі, які відповідають тим самим особам, які відображені на попередньому записі. Запис розпочинається з того моменту, коли у кімнату через міжкімнатні двері забігає особа з худорлявою тілобудовою, яка направляється до сейфа, де перебуває особа середньої тілобудови, яка зламує двері сейф. На записі видно, як вказані дві особи декілька раз виходять по черзі з кімнати до іншої кімнати та повертаються знову до сейфа та продовжують злам дверей сейфа. О 12:26:38 вказані особи удвох виходять з кімнати до іншої кімнати та повертаються до сейфа. О 12:28:21 особа худорлявої тілобудови наближається до камери відеоспостереження та вчиняє дії щодо її вимкнення та о 12:28:34 запис завершується. На даному відеозаписі наявні голоси вищевказаних осіб, зміст розмови яких не розпізнається. Присутня під час огляду потерпіла повідомила, що під час перегляду вищевказаних відеозаписів вона впізнає особу худорлявої тілобудови, яка, на її переконання схожа на племінника ОСОБА_4 та впізнає вона останню за фізичною статурою і тілобудовою та за манерою руху (ходьби). Під час огляду відеозаписів здійснено скріншоти ключових моментів та виготовлено таблицю зображень до протоколу огляду предмета.
Зазначені відеофайли дослідженні судом безпосередньо у судовому засіданні і зазначені у протоколі обставини відповідаю дійсності. (т.2 а.с. 24-38)
Згідно з довідкою УОТЗ від 07.10.2025 мобільні телефони, якими користувалися обвинувачені фіксувалися в зоні дії базових станцій, які обслуговують місце вчинення кримінального правопорушення (т.2 а.с. 48-50).
Під час проведення слідчого експерименту 04.09.2025 ОСОБА_5 детально розповів та на місці показав як вчинялося кримінальне правопорушення. Зазначене повністю узгоджується з його показами наданими безпосередньо суду (т.2 а.с. 57-63).
Відповідно до протоколу обшуку від 04.09.2025 складеного капітаном поліції ОСОБА_27 складеними за участі понятих та обвинуваченого - власника майна ОСОБА_4 у кімнаті будинку за адресою АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено телефон марки Samsung чорного кольору та телефон марки Sigma чорного кольору із сім картами, належні ОСОБА_4 (том 2 а.с. 64-69).
Висновком експерта № 246 від 04.09.2025 встановлено, що завідувач відділення судово-медичний експерт ОСОБА_30 , провів судово-медичну експертизу, розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12025060630000194 по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 . Згідно з даними медичної документації у гр. ОСОБА_8 є слідуючі тілесні ушкодження: гематома нижньої повіки правового ока, синець носа, крововилив в слизову верхньої та нижньої губи, рана і садно верхньої губи праворуч. Ці тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я. Тілесні ушкодження утворились від дії тупого, твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо, від ударів рукою, ногою чи іншим предметом. Утворення цих тілесних ушкоджень не характерне для падіння на площині. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися в термін та за обставин вказаних у постанові (т.2 а.с. 75-76).
Висновком експерта від 14.10.2025 № СЕ-19/106-25/17160-БД встановлено, що Житомирським науково-дослідним експертно криміналістичним центром МВС України на підставі постанови від 05.09.2025 про призначення судово молекулярно-генетичної експертизи, проведено зазначену експертизу, згідно з висновками, якої встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) ОСОБА_9 (т.2 а.с. 81-87).
Висновком експерта від 14.10.2025 № СЕ-19/106-25/17155-БД встановлено, що Житомирським науково-дослідним експертно криміналістичним центром МВС України на підставі постанови від 05.09.2025 про призначення судово молекулярно-генетичної експертизи, проведено зазначену експертизу, згідно з висновками, якої встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) ОСОБА_8 (т.2 а.с. 88-94).
Висновком експерта від 10.10.2025 № СЕ-19/106-25/50181-БД встановлено, що Державним науково-дослідним експертно криміналістичним центром МВС України на підставі постанови від 09.09.2025 про призначення судово молекулярно-генетичної експертизи, проведено зазначену експертизу, згідно з висновками, якої встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (т.2 а.с. 95-102).
Висновком експерта від 24.10.2025 № СЕ-19/106-25/50195-БД встановлено, що Державним науково-дослідним експертно криміналістичним центром МВС України на підставі постанови від 09.09.2025 про призначення судово молекулярно-генетичної експертизи, проведено зазначену експертизу, згідно з висновками якої встановлено, що на наданих для дослідження штанах (чорні спортивні штани з написом Еrima), встановлені ознаки клітин виявлених на внутрішній поверхні пояса штанів. Генетичні ознаки виявлених клітин збігаються з ДНК - профілем ОСОБА_5 , (т.2 а.с. 103-111).
Висновком експерта від 24.10.2025 № СЕ-19/106-25/50196-БД встановлено, що Державним науково-дослідним експертно криміналістичним центром МВС України на підставі постанови від 09.09.2025 про призначення судово молекулярно-генетичної експертизи, проведено зазначену експертизу, згідно з висновками якої встановлено, що на наданих на дослідження підштаниках виявлені генетичні ознаки клітини, які виявлені на внутрішніх поверхнях лівого манжета та правого манжета. Генетичні ознаки клітин збігаються з ДНК - профілем ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 112-120).
Висновком експерта від 24.10.2025 № СЕ-19/106-25/50192-БД встановлено, що Державним науково-дослідним експертно криміналістичним центром МВС України на підставі постанови від 09.09.2025 про призначення судово молекулярно-генетичної експертизи, проведено зазначену експертизу, згідно з висновками якої встановлено, що на наданій на дослідження спортивній кофті. Генетичні ознаки клітин збігаються з ДНК - профілем ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 121-128).
Висновком експерта від 24.10.2025 № СЕ-19/106-25/50202-БД встановлено, що Державним науково-дослідним експертно криміналістичним центром МВС України на підставі постанови від 09.09.2025 про призначення судово молекулярно-генетичної експертизи, проведено зазначену експертизу, згідно з висновками якої встановлено, що на наданій на дослідження спортивній кофті з написом «Le cop sportid» наявні генетичні ознаки клітин. Генетичні ознаки клітин збігаються з ДНК - профілем ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 129-136).
Висновком експерта від 16.10.2025 № СЕ-19-25/50201-БД встановлено, що Державним науково-дослідним експертно криміналістичним центром МВС України на підставі постанови від 09.09.2025 про призначення судово молекулярно-генетичної експертизи, проведено зазначену експертизу, згідно з висновками якої встановлено, що на наданому на дослідження руків'ї від гайкового ключа наявні генетичні ознаки клітин. Генетичні ознаки клітин містять ознаки двох осіб, а саме: невстановленої особи чоловічої генетичної статі та збігаються з ДНК - профілем ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 137-144).
Висновком експерта № 1191 від 08.09.2025 встановлено, що судово медичний лікар, експерт-імунолог ОСОБА_31 провела судово-медичну експертизу крові ОСОБА_8 , відповідно до якої встановлено, що кров ОСОБА_8 відноситься до групи А за ізогемглютиніном анти-В (т. 2 а.с. 145-146).
Висновком експерта № 1192 від 08.09.2025 встановлено, що судовий експерт-імунолог ОСОБА_32 провела судово-медичну експертизу аплікаторам зі змивом з підлоги кімнати № 1, що був зроблений в ході огляду місця події, відповідно до, якої встановлено, що достовірно встановити кому належить кров, що була доставлена у аплікаторів зі змивом, проте ця кров може належати ОСОБА_8 (т.2 а.с. 147-148).
Висновком експерта від 23.10.2025 № СЕ-19-25/50194-БД встановлено, що Державним науково-дослідним експертно криміналістичним центром МВС України на підставі постанови від 09.09.2025 про призначення судово-молекулярної експертизи, відповідно до якої на наданій на дослідження шнурівці виявлено поодинокі клітини з ядрами. Генетичні ознаки клітин, виявлених на шнурівці збігаються з генетичними ознаками зразків буквального епітелію ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 149-155).
Висновком експерта від 10.10.2025 № СЕ-19/106-25/18622-ДД, встановлено, що Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на підставі постанови від 02.10.2025 проведено судово-технічну експертизу документів, за результатами, якої встановлено, що надані на дослідження 4000 доларів США, а саме 40 банкнот по 100 доларів відповідають аналогічним банкнотам, що знаходяться в офіційному обігу (т.2 а.с. 156-161).
Висновком експерта від 14.10.2025 № СЕ-19/106-25/18631-ДД, встановлено, що Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на підставі постанови від 02.10.2025 проведено судово-технічну експертизу документів, за результатами, якої встановлено, що надані на дослідження 5650 Євро відповідають аналогічним банкнотам, що знаходяться в офіційному обігу (т.2 а.с. 162-170)
Висновком експерта від 15.10.2025 № СЕ-19/106-25/18634-ДД, встановлено, що Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на підставі постанови від 02.10.2025 проведено судово-технічну експертизу документів, за результатами, якої встановлено, що надані на дослідження 135000 гривень відповідають аналогічним банкнотам, що знаходяться в офіційному обігу (т.2 а.с. 171-178).
Висновком експерта від 07.10.2025 № СЕ-19/106-25/18580-ТВ, встановлено, що Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на підставі постанови від 02.10.2025 проведено судово-товарознавчу експертизу, за результатами, якої встановлено, що ринкова вартість досліджуваної камери відеоспостереження торговельної марки «Imou» модель IPC-F42P» станом на 02.09.2025 могла становити 1320 грн. (т.2 а.с. 179-182).
Висновком експерта від 13.11.2025 № СЕ-19/106-25/18714-ФП, встановлено, що Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на підставі постанови від 06.10.2025 проведено фототехнічну експертизу, за результатами, якої встановлено, що зображення одягу та взуття на особі чоловічої статі, що має повноту та вдягнута у спортивну кофту чорного кольору з вставками синього кольору, спортивні штани чорного кольору, кросівки чорного кольору з помаранчевими вставками, що з'являється на досліджуваних відеофайлах «WhatsApp Video 2025-09-03 at 20.23.16mp4», «WhatsApp Video 2025-09-03 at 20.27.53.mp4»та порівняльні зображення одягу, а саме: спортивні штани чорного кольору, кросівки чорного кольору з помаранчевими вставками, які вилучено в ході огляду місця події від 04.09.2025 на відритій ділянці місцевості між населеними пунктами с. Дубище та с. Дідківці Чуднівської ТГ Житомирського району, Житомирської області є ідентичними між собою. (т.2 а.с. 182-218).
Оцінка доказів судом.
Оцінюючи представлені докази, суд переконливо приходить до думки, що версія обвинувачення ґрунтовна, відповідає тим обставинам справи, що дійсно мали місце. Докази є послідовними, логічними, що дозволяє стверджувати що обставини кримінального правопорушення повністю відтворення під час судового розгляду.
Версія ж обвинуваченого ОСОБА_4 залишається лише версією, яку не можна розумно пояснити та, тим більше, підтвердити.
Що стосується клопотання захисника ОСОБА_10 про визнання виписки із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_8 та копію протоколу комп'ютерної томографії ОСОБА_8 , недопустимими доказами, а також визнати висновок експерта № 246 від 04.09.2025 про проведення судово-медичної експертизи недопустимим доказом.
Суд проаналізував зазначене клопотання та приходить до висновку про безпідставність цього клопотання, на підставі такого, так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 756/10060/17 зазначила, що в основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.
На користь відповідного висновку свідчить зміст ст. 87 КПК України, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв'язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з частиною першою цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Частинами другою і третьою цієї статті передбачено безальтернативний обов'язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката.
З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім'ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).
Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.
З огляду на зазначене, суд вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Проте, доводи клопотання не містять конкретних вказівок, як відсутність медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_8 та копію протоколу комп'ютерної томографії у матеріалах досудового розслідування позбавили обвинуваченого його фундаментальних прав або позбавили його можливості використовувати ці права.
Відповідно до ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.
Законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає сторонам майбутнього судового розгляду можливість ознайомитися із доказами (в тому числі речовими доказами) кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду.
Захисник ОСОБА_10 під час судового розгляду повідомив, що він був ознайомлений з матеріалами досудового розслідування в повному обсязі, зокрема і з висновками експертиз.
Беручи до уваги те, що кримінальний процесуальний закон чітко встановлює процесуальні підстави для проведення експертизи у кримінальному провадженні (ст. 242 КПК України), а у висновку експерта завжди вказується на підставі якого рішення така експертиза проводилася, не можна говорити про те, що для сторони захисту в цілому буде неочікуваним побачити відповідний процесуальний документ, а за його відсутності в матеріалах кримінального провадження вимагати у сторони обвинувачення відкриття такого документа.
Незважаючи на це, сторона захисту, будучи ознайомленою з висновками експертів, ані до, ані під час судового розгляду не ставила під сумнів їх існування та не посилалася на не відкриття вищезазначених матеріалів стороною обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України.
Крім того, суд ураховує і те, що сторона захисту не була позбавлена процесуальної можливості за необхідності клопотати про надання доступу до матеріалів, які досліджував експерт. За відсутності такого клопотання з урахуванням ст. 22 КПК України слід розуміти, що сторона захисту, самостійно обстоюючи свою правову позицію, не вважала за доцільне скористатися на згаданій стадії провадження правом на відкриття їй відповідних документів та матеріалів.
У наведеній ситуації, зважаючи на статті 22, 290, 412 КПК України у їх взаємозв'язку, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону було б не відкриття слідчими органами стороні захисту саме висновків експертів, що могло спричинити визнання їх недопустимими доказами на підставі ст. 87 зазначеного Кодексу. Разом із цим безспірно встановлена свідома добровільна мовчазна відмова сторони захисту від реалізації права заявляти клопотання про надання на стадії виконання ст. 290 КПК України доступу до документів, які досліджував експерт, автоматично не ставить під сумнів допустимість висновків експертів. Більш того, таке право може бути реалізовано під час судового чи апеляційного розгляду кримінального провадження, що не суперечить меті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 .
Так, вина обвинувачених доведена послідовними та незмінними показами потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_13 , яка бачила обвинувачених у день вчинення злочину, а згодом під час слідчої дії впізнання за фотокартками впізнала обвинуваченого ОСОБА_5 , визнавальними показами ОСОБА_5 який детально розповів, як відбувалось готування, вчинення злочину і як крадіжка перейшла у розбій, а також дії щодо приховування злочину, визнавальними показами ОСОБА_4 , який підтвердив, що дійсно 2 вересня 2025 року вони разом з ОСОБА_5 проникли до будинку потерпілих з метою викрасти грошові кошти, дослідженими доказами.
Під час судового розгляду не здобуто доказів про те, що потерпілі обмовляють обвинувачених.
Також вина обвинувачених підтверджена дослідженими належними та допустимими доказами, зокрема протоколами пред'явлення для впізнання, висновками судових експертиз, слідчим експериментам.
Твердження захисту ОСОБА_4 , про те, що стороною обвинувачення неправильно кваліфіковано злочин, як розбій, тоді, як в обвинуваченого був умисел лише на крадіжку, суд відкидає на підставі такого.
За усталеною судовою практикою крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.
Одночасно дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами й, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування - залежно від характеру насильства чи погрози - як грабіж, чи розбій.
При цьому розбій є окремим спеціальним різновидом суспільно небезпечного діяння проти власності, яке складається з двох нерозривних, взаємозалежних дій: нападу і насильства.
У розбої напад завжди пов'язаний із насильством або погрозою його застосування. Зусилля нападника спрямовані насамперед проти особи (потерпілого, власника майна); застосовуються проти її волі та/або поза її волею (у разі застосування сильнодіючих, отруйних речовин чи газів тощо). Метою такого насильства є намір відразу подавити опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Нападник покладається й обирає форми (способи) насильства, які самі по собі становлять реальну небезпеку для життя і здоров'я потерпілого у разі їх негайного застосування чи впродовж тривання нападу. В уяві нападника таке насильство забезпечує безперешкодний перехід чужого майна на його користь або уможливити його утримання, якщо воно вже у нього перебувало.
Зовнішні прояви нападу і насильства (погрози його застосування) можуть збігатися у часі або між ними є часовий розрив, особливо тоді, коли насильство застосовується для утримання майна, яким особа володіла на момент його застосування. Має значення місце, пора доби, обстановка, обставини, форма та порядок перебігу нападу і застосування насильства.
При цьому слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій.
Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні. (Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду права №398/3319/17 провадження № 51-130 км 20).
Досліджені в судовому засіданні докази вказують, що обвинувачений ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дійсно проникли до будинку потерпілих з метою вчинити крадіжку. Проте, життя внесло корективи у їх план, відкрити швидко сейф не вдалося. Потерпілий ОСОБА_8 неочікувано повернувся з городу до будинку. Обвинувачені злякалися і збиралися тікати, проте ОСОБА_5 , як він стверджує, через страх викриття вдарив потерпілого в обличчя від чого він втратив свідомість. І ось з цього моменту, якби обвинувачені припинили свої дії та пішли з будинку валіфікувати це як розбій було б не можливо. Проте, жадібність взяла гору над здоровим глуздом і ОСОБА_4 переконав ОСОБА_5 повернутись і завершити справу. З великою долею ймовірності можна стверджувати, що ОСОБА_5 не сильно впирався цій пропозиції, оскільки під час судового розгляду жодного разу не було свідчень, що він відмовляв ОСОБА_4 від злочинних дій. Не можна дії ОСОБА_5 кваліфікувати як ексцес виконавця, оскільки ОСОБА_4 вирішив цю ситуацію використати на свою користь, тобто став співучасником розбою.
Оскільки розпочата обвинуваченими крадіжка переросла в розбій з огляду на те, що заволодіння майном після викриття не було припинено, а застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я, здійснене метою утримання майна то їх дії підлягають кваліфікації за ст. 187 КК.
Також, суд звертає увагу, що потерпілому ОСОБА_8 було спричинено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, що охоплюється об'єктивною стороною складу кримінального правопорушення ст. 187 КК України та доведені вище переліченими доказами.
Підводячи підсумок під аналізом доказів, суд зазначає, що вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні розбійного нападу доведена поза розумним сумнівом.
Суд визнає мотивом вчинення кримінального правопорушення корисливі спонукання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на задоволення власних егоїстичних потреб. Бажання на ситуативну та ілюзорно легку вигоду, замість кропіткої та наполегливої чесної праці. Метою вказаного кримінального правопорушення, що і визначається у самій диспозиції статті є заволодіння чужим майном та спричинення насильства по відношенню до потерпілих. Саме за допомогою такого насильства досягається кінцева мета дій обвинуваченого, заволодіння майном. Ініціатором злочину суд визнає ОСОБА_4 це підтверджується, як показами ОСОБА_5 так і матеріалами справи.
Призначення покарання ОСОБА_4 .
Призначаючи обвинуваченим покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення, яке згідно з ч. 6 ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, дані про особу обвинувачених, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає наявність на утриманні малолітнього сина, молодий вік.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є рецидив злочинів.
Відповідно до ст. 34 КК рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.
При цьому, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 має молодий вік 30 років, до вчинення кримінального правопорушення проживав без реєстрації шлюбу зі ОСОБА_29 , з якою мають спільну дитину, сина ІНФОРМАЦІЯ_3 , працював на будівництві, раніше судимий за майновий злочин, має непогашену судимість, не перебуває на обліках в спеціалізованих медичних установах. Також судом враховується думка потерпілих про призначення йому суворого покарання, прокурора, який просив призначити ОСОБА_4 14 років позбавлення волі.
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.
Суд також враховує поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового розгляду, яка у даному провадженні частково свідчила про бажання зірвати судовий процес, за що він неодноразово отримував попередження, та був видалений із зали судового засідання на одне засідання.
Призначення покарання ОСОБА_5 .
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, публічне вибачення перед потерпілими, наявність на утриманні двох дітей, старша дочка є інвалідом першої групи
Обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , не встановлено.
При цьому, суд враховує, що обвинувачений має молодий вік, має статус учасника бойових дій, у період з 01.01.2023 по 31.01.2023 брав участь у заходах, забезпечення оборони, перебуваючи у м. Мар'їнка, Донецької області, не перебуває на обліках в спеціалізованих медичних установах, критично ставиться до вчиненого. Також судом враховується думка потерпілих, які не прийняли вибачення ОСОБА_5 та наполягали на призначенні йому суворого покарання, позицію прокурора, що враховуючи розкаяння у вчиненому та активну співпрацю зі слідством ОСОБА_5 просив суд призначити йому мінімальне покарання передбаченою санкцією ч. 4 ст. 187 КК, відсутність судимості відповідно до ст. 69 КК.
Хоча обвинувачений ОСОБА_5 вважається перед законом не судимим, а обвинувачений ОСОБА_4 вважаться судимим лише за вироком Романівського районного суду від 25.03.2024, суд вважає за необхідне використати як обставини які характеризують обох обвинувачених відомості про минулі судимості обвинувачених виключно як обставини, що характеризують особу. Наприклад, ОСОБА_5 притягувався до кримінальної відповідальності і був засуджений Чуднівським районним судом Житомирської області у 2007 році за вчинення злочинів проти життя та здоров'я та власності ч. 2 ст. 121 , ч. 2 ст. 296 КК, ч. 2 ст. 186 КК України. Цим вироком його засуджено до 5 років позбавлення волі, застосовано ст. 75 КК та звільнено від відбування покарання з випробуванням. У 2013 році вироком Чуднівського районного суду Житомирської області засуджений за ч. 1 ст. 122 КК до одного року обмеження волі, застосовано ст. 75 КК.
Що стосується обвинуваченого ОСОБА_4 то перший майновий злочин він вчинив у юному віці, навчаючись у 9 класі. Вироком Чуднівського районного суду Житомирської області від 15.03.2011 ОСОБА_4 визнано винним за ч. 3 ст. 185 КК та засуджено до трьох років позбавлення волі, застосовано ст. 75 КК, звільнено від відбування покарання з випробуванням.
У подальшому ОСОБА_4 регулярно вчиняв крадіжки та був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК., а саме: вироком Чуднівського районного суду від 25.10.2012, від 02.04.2012, Вироком Романівського районного суду Житомирської області від 06.06.2013. На цей час у Коростенському районному суді Житомирської області триває судовий розгляд за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК, це провадження суд оцінює у сукупності з іншими характеризуючими доказами.
Безумовно, не можна таврувати особу судимостями, використовуючи їх на доведення тих чи інших обставин у провадженні. Натомість для розуміння того, що і ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були свідомі порушення законів проти власності, розуміли наслідки порушення кримінального закону і мали змогу пересвідчитись у караності вказаних порушень, зазначена інформація має дуже велике значення. Є очевидним, що кожна людина має право на помилку і навіть помилка може бути не одиничною. Всі люди різні та по різному намагаються влаштувати власне життя. Однак зрозуміти помилку можливо коли ти всіляко намагаєшся її виправити. Стверджувальне заперечення фактів і доказів, які на думку суду викривають осіб у вчиненому правопорушенні, на фоні певного злочинного минулого надають право на думку про нахили особистості обох обвинувачених до свавілля, виключно в егоцентричних намірах, тільки з урахуванням власних потреб і власних цілей. Небажання обвинувачених підкорюватись встановленим у суспільстві правилам поведінки, руйнівне відношення до іншої людини все це показує небажання обвинувачених жити в правовій державі, а бажання жити поза межами суспільства, поза межа громадського стану.
У відношенні ОСОБА_5 суд міг би застосувати більш м'яке покарання, у випадку надання суду відповідного ґрунту, наприклад відшкодування завданих збитків потерпілим, що дозволило б родині Ковбан відчути, моральну сатисфакцію від вибачення ОСОБА_5 та пробачити його, однак при вказаних вихідних даних, суд зв'язаний з умовами закону, санкція якого надає не надто велику можливість суду для вибору.
Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК судом не встановлено, оскільки як зазначено вище, особистість обох обвинуваченого, обставини кримінального правопорушення, умови вчинення таких дій, на фоні занадто агресивної та зухвалої поведінки, свідчать про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі з реальним його відбуттям.
Разом з тим, пом'якшуючі обставини наявні у обвинуваченого ОСОБА_5 надають право на призначення більш м'якого покарання, однак в межах санкції статті.
Суд вважає, що саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та попередження вчинення інших кримінальних правопорушень.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 вироком Романівського районного суду Житомирської області від 25 березня 2024 року визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, йому призначено покарання у розмірі 4 роки позбавлення волі. Застосовано ст. 75 КК України звільнено його від відбування покарання з іспитовим строком один рік та 6 місяців. Вирок набрав законної сили 25 квітня 2024 року. Отже, останнім днем іспитового строку 24 жовтня 2025 року. Злочин вчинений 02.09.2025 тобто, під час дії іспитового строку
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно з ч. 3 ст. 78 КК у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Таким чином, є всі підстави, щоб за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Романівського районного суду Житомирської області від 25 березня 2024 року у виді 1 року позбавлення волі.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, які пов'язанні з залученням експертів, відповідно до ст. ст. 118, 122, 126 КПК, належить покласти на обвинувачених пропорційно.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України
Запобіжний захід.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу обвинуваченим, суд виходить з наступного.
Під час судових дебатів прокурор висловив свою правову позицію, щодо необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 до набрання вироком суду законної сили.
Суд проаналізувавши це клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 05.09.2025 застосовано до Тимчика запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. У подальшому ухвалою слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області цей запобіжний захід було скасовано та обрано інший у вигляд цілодобового домашнього арешту, надалі прокурор періодично звертався до суду про продовження цього запобіжного заходу. Єдиним ризиком, який зазначав прокурор у цих клопотаннях був ризик переховування через загрозу тривалого покарання. Аналогічний ризик зазначено, як підставу для зміни запобіжного заходу у судових дебатах. Проте, суд аналізуючи поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , який сумлінно виконує свої обов'язки встановленні ухвалою про застосування запобіжного заходу, жодне судове засідання не було перенесене через неявку обвинуваченого. Щодо того, що усвідомлення реальності покарання призведе до переховування обвинуваченого, суд не приймає це твердження, як зазначено, вище обвинувачений ОСОБА_5 чітко усвідомлює наслідки своїх дій і вчинків. Суд переконаний, що застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде надмірним. А тому суд дійшов висновку про необхідність продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до набрання вироком законної сили.
Обвинуваченому ОСОБА_4 суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, враховуючи вид та розмір покарання та його поведінку під час судового процесу, яка була направлена на уникнення відповідальності за вчинене, а тому суд вважає, що наявні ризики переховування від суду.
Ухвалюючи вирок, суд керується ст. ст. 370, 373, 374 КПК.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК та призначити йому покарання, у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років із конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, за сукупністю вироків приєднати частково невідбуту частину покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі за вироком Романівського районного суду Житомирської області від 25 березня 2024 року та визначити остаточне покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК та призначити йому покарання, у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років із конфіскацією майна.
Початок строку відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі обчислювати з моменту набрання законної сили вироком суду.
З урахуванням вимог п. 1 ч. 4 ст. 374, ч. 1 ст. 534 КПК, до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 продовжити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію, у випадку набрання вироком суду законної сили.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув'язнення, а саме знаходження під вартою під час досудового розслідування і судового розгляду, а саме з 04.09.2025 року по день набрання законної сили вироком суду.
До набрання вироком суду законної сили але не більше ніж на 60 днів продовжити запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді тримання цілодобового домашнього арешту.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальній сумі 350 627 (триста п'ятдесят тисяч шістсот двадцять сім) гривень 41 копійок. Розділити вказану суму судових витрат на кожного обвинуваченого по 175 313 (сто сімдесят п'ять триста тринадцять) гривень 70 копійок.
Ухвали слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 05.09.2025 про арешт майна, від 12.09.2025 про арешт майна, від 23.09.2025 про арешт майна, 19.11.2025 про арешт майна - скасувати
Речові докази по кримінальному провадженні:
1) Грошові кошти в сумі 4000 доларів США, 5650 ЄВРО, 141000 грн. повернути власникам.
Дві частини корпусу камери відеоспостереження; зарядний пристрій до камери Відеоспостереження, карта пам'яті «Canvas Select Plus» MicroSD об'ємом 128GB, первинне упакування у спецпакеті №CRI 1093844 захисне скло від корпусу камери відеоспостереження- повернути власникам.
2) Мобільний телефон ОСОБА_4 у спецпакеті №PSP1182111; мобільний телефон Sigma, мобільний телефон Samsung, сім-карта Vodafone у спецпакеті NoPSPl НОМЕР_1 ; 4 сім-карт «Київстар», 1 сім-карта «Vodafone», 1 сім-карта «Lifecell» у паперовому конверті; мобільний телефон ОСОБА_5 у спецпакеті №CRI 1093903 три прозорі полімерні пакети без маркування та написів у спецпакеті №CRI 1093 843; футболка сірого кольору, шорти чорного кольору ОСОБА_4 у спецпакеті №QITY0209514; рюкзак чорного кольору у спецпакеті №QHY0209515; черевик типу «берц» на праву ногу у спецпакеті №5516315; черевик типу «берц» на праву ногу у спецпакеті №5891936; підштаники у спецпакеті №3292865; спортивна кофта у спецпакеті №5891821; футболка у спецпакеті №6168058; кросівок на ліву ногу у спецпакеті №5895986; кросівок на праву ногу у спецпакеті №5891928 повернути обвинуваченим.
3) об'єкт до висновку експерта у спецпакеті №3292864; руків'я від гайкового ключа у спецпакеті №5891570; гайковий ключ у спецпакеті №5891568; електричний подовжувач у спецпакеті №5755926; спортивна кофта у спецпакеті №5891820; шнурівка у спецпакеті №6174455; об'єкт до висновку судової фототехнічної експертизи у спецпакеті №6321132; пластмасова мухобійка рожево-помаранчевого кольору у спецпакеті №PSP3107238; первинне упакування із змивів з верхньої частини сейфу у спецпакеті №6687239; додаток до протоколу огляду місця події від 02.09.2025 у спецпакеті №3741998; змив речовини бурого кольору з підлоги кімнати у паперовому конверті; змиви з ручок міжкімнатних дверей у спецпакеті №5382424; індивідуальне пакування після змиву з ключів у спецпакеті №6687302; зразок буквального епітелію ОСОБА_9 , у спецпакеті №6687299; зразок буквального епітелію ОСОБА_5 у спецпакеті №6075100; зразок буквального епітелію ОСОБА_8 , у спецпакеті №2563478; зразок буквального епітелію ОСОБА_4 у спецпакеті №6075101 - знищити
В частині продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та цілодобового домашнього арешту обвинуваченим вирок суду відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 534 КПК підлягає негайному виконанню, до набрання законної сили вироком.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору.
СуддяОСОБА_1