Справа № 286/893/26
Провадження № 1-кс/286/174/26
24.03.2026 м. Овруч
Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Овруч скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження №12023065500000290 від 06.12.2023, -
19.03.2026 представник ОСОБА_3 в інтересах Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулася зі скаргою на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, в якій просить скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити. Скасувати постанову про закриття кримінального провадження №12023065500000290. Скаргу мотивує тим, що 18.10.2023 вих. № 0600-0901-5/111238 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до Головного управління Національної поліції в Житомирській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо незаконного отримання невідомою особою грошових коштів у розмірі 31567,22 грн після смерті ОСОБА_4 . 13.02.2026 Головним управлінням направлено лист до ВП № 1 Коростенського РУП Головного управління національної поліції в Житомирській області про надання постанови про закриття провадження у справі. 10.03.2026 за вх. № 44663-2026 (1011228) від ВП № 1 Коростенського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області надійшов супровідний лист та постанова про закриття кримінального провадження від 25.12.2023 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023065500000290. У постанові про закриття кримінального провадження не наведено належних і достатніх мотивів ухвалення процесуального рішення, не встановлені обставини, які дозволяють прийти до висновку, що в діях осіб, вказаних в постанові відсутній склад правопорушення, не вказані підстави для прийняття такого рішення та не наведені фактичні дані, які підтверджують обґрунтованість таких висновків органу досудового розслідування.
Представник ГУПФ України в Житомирській області у скарзі просить її розгляд проводити без їх участі.
Дізнавач СД ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 надала заяву про проведення судового засідання без її участі, у зв'язку із необхідністю проведення слідчих дій в інших кримінальних провадженнях.
Дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження №12023065500000290, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що у СД ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12023065500000290 від 06.12.2023року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України по факту того, що 06.12.2023 року ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області надійшла ухвала №286/4900/23 Овруцького районного суду Житомирської області з приводу вчинення шахрайських дій гр. ОСОБА_6 .
25 грудня 2023 року дізнавачем СД ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 винесено постанову якою кримінальне провадження №12023065500000290 від 06.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України було закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Мотивуючи вказане рішення дізнавач СД послалася на те, що в ході досудового розслідування проведено всі необхідні слідчі дії, однак не добуто переконливих доказів вини ОСОБА_6 , тобто не встановлені достатні докази для доведення винуватості осіб в суді і вичерпані можливості їх отримання і не є об'єктивними, жодних інших підтверджуючих даних встановити не представляється можливим. В діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення передбачений ст. 190 ч. 1 КК України, що тягне за собою закриття кримінального провадження.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок, ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
У відповідності до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
За змістом ст. 284 КПК України під закриттям кримінального провадження розуміється таке закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження і оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Постанова дізнавача про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами кримінального провадження, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
У свою чергу, слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої дізнавачем постанови.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та одержував пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13.09.2023, ОСОБА_4 помер приблизно березень 2022 року.
ГУПФ України в Житомирській області 19.09.2023 року було направлено до AT «Ощадбанк» розпорядження про повернення коштів за період з 01.04.2022 по 30.07.2022 в сумі 31575,40 гривень (пенсія з квітня 2022 року по липень 2022 року), які були зараховані на картковий рахунок ОСОБА_4 ..
Згідно письмових пояснень ОСОБА_7 від 26.10.2023, її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.02.2022 року пішов служити до лав ЗСУ. Останній раз вона розмовляла із сином 6.03.2022 року та після того їхній зв'язок перервався. Будь-якого сповіщення з військомату їй не надходило. У зв'язку із цим, в квітні 2022 року вона звернулась до поліції та написала заяву з даного приводу. Лише 31 травня 2023 року їй надійшло сповіщення, що її син ОСОБА_4 зник безвісти 07.08.2022 року. Хоча до цього моменту, з часу втрати зв'язку із сином вона неодноразово їздила до керівництва військової частини та її запевняли в тому, що син знаходиться на бойовому завданні. Весь цей час на пенсійну картку сина АТ «Ощадбанк» здійснювались виплати по інвалідності, так як він мав 3 групу інвалідності. У вересні 2023 року були привезені останки тіла сина, які вони поховали. 18.09.2023 року вона звернулася до Пенсійного фонду із заявою про виплату допомоги на поховання. Ще тоді їй повідомили, що якщо в її сина наявні будь-які заборгованості, то виплату вони не на дадуть, на що вона погодилась. Буквально через декілька днів вона отримала грошову допомогу у розмірі 2-х пенсій. Перед від'їздом ОСОБА_8 віддав їй свою пенсійну картку та дозволив їй користуватися, а так як вона не була достовірно повідомлена, що син загинув, а була лише інформація, що син зник безвісти під час бойового завдання, вона продовжувала користуватися карткою. Також, зазначила, що будь-яких повідомлень з приводу повернення виплат пенсії ОСОБА_9 за певний період від Пенсійного фонду їй не надходило. У разі їх звернення з даного приводу зобов'язується виплатити всю заборгованість.
З об'єктивної сторони шахрайство, відповідальність за яке передбачена ст. 190 КК України, полягає в протиправному заволодінні чужим майном, в набутті права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання його довірою.
Способами вчинення шахрайства є: 1) обман; 2) зловживання довірою.
Обман - повідомлення неправдивих відомостей (дія) або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені (бездіяльність), з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Він може виражатися в усній, письмовій формі, у вико¬ристанні підроблених документів тощо. Зловживання довірою - це вид обману, що полягає у використанні винним довір¬ливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних, службових відносинах, зна¬йомстві, інших цивільно-правових відносинах.
Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) можливе лише з прямим умислом. Тобто особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, вилучає чуже майно, на яке вона не має жодного права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі власнику цього майна і бажає завдати таку шкоду.
Обов'язковими додатковими суб'єктивними ознаками шахрайства є корисливий мотив спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб.
Відповідно є очевидним та обов'язковим для кваліфікації за вказаним злочином дії винного у вигляді обману та/або зловживання довірою потерпілого, повинні обов'язково передувати передачі майна. Тобто особа, ще до моменту заволодіння майном, має бажання безповоротно, безоплатно обернути чуже майно на свою користь чи на користь інших осіб, проти справжньої волі власника, який безумовно не усвідомлює таких протиправних дій. Вказані дії відбуваються з використанням обману або зловживання довірою.
Вказані об'єктивні ознаки злочину в діях ОСОБА_6 під час досудового розслідування встановлені не були.
Крім того, матеріали скарги та матеріали кримінального провадження не містять доказів, що ГУПФ в Житомирській області зверталось з повідомленнями до ОСОБА_6 з приводу повернення грошових коштів.
Отже, проведеним досудовим розслідуванням факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, не знайшов свого підтвердження.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження дізнавачем наведено фактичні обставини та відповідні докази, які дозволяють зробити висновок про наявність достатніх підстав для закриття кримінального провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, а доводи скарги спростовуються змістом постанови та матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, слідчий суддя при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора або про відмову у задоволенні скарги про скасування такого рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження №12023065500000290 від 06.12.2023, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1