Справа № 277/1403/25
іменем України
23 березня 2026 року селище Ємільчине
Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з ВП №1 Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
28 жовтня 2025 року до Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшли матеріали з протоколами про адміністративне правопорушення:
серії ЕПР 1 № 486407 від 17.10.2025 року зі змісту якого вбачається, що 17.10.2025 року о 22 год. 32 хв. в селищі Яблунець, вул. 1-Травня, 5, водій ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснював шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору, увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив п. 2.4. ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП;
серії ЕПР 1 № 486389 від 17.10.2025 року зі змісту якого вбачається, що 17.10.2025 року о 22 год. 32 хв. в селищі Яблунець, вул. 1-Травня, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Фольксваген Шаран, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах з порожнини рота, порушення мови, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупиники та в медичному закладі водій проходити відмовився, що було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор, чим порушив чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Від представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Вдовиченка Б.В. надійшло клопотання, в якому просить закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування поданого клопотання, адвокат зазначає, зокрема, що протоколи від 17.10.2025 серії ЕПР 1 №486389 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ЕПР 1 № 4864079 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та додані до них додатки не можуть бути належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому адміністративних правопорушень, оскільки поліцейським порушено встановлений законом обов'язок щодо поінформування ОСОБА_1 про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті, оскільки жодних підстав для зупинки, визначених у ст. 35 Закону № 580-VIII у поліцейського не було. Відеофайли, що долучені до протоколу, які міститься на DVD - диску, то ними встановлено факт, що поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення не додано відеозапис з нагрудної камери у повній мірі, який має бути безперервний, що на думку адвоката, свідчить про те, що відеозапис змінювався (редагувався) особою, яка копіювала відеозапис, що прямо заборонено Інструкцією №100, а тому існують сумніви в автентичності оригіналу, у зв'язку із чим доданий до протоколу відеозапис є неналежним та недопустимим доказом по справі. Звернув увагу на те, що вказані відеофайли є електронним доказом (документом, інформація в якому у зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа) у розумінні положень ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а тому копії електронних доказів мають бути засвідчені ЕЦП або їх має бути надано суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них серед іншого ознак цифрового підпису автора. Крім того, із отриманої на адвокатські запити інформації, зокрема встановлено, що зупинку транспортного засобу Фольксваген Шаран, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював службовий автомобіль Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до копії дозволу серії НОМЕР_3 від 16.02.2024 має дозвіл на встановлення та використання спеціальних в світлових пристроїв на згаданому транспортному засобі лише синього кольору, а тому згідно абзацу 1 п. 3.2. ПДР у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів зобов'язані лише дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу, але жодним чином не зобов'язані здійснити зупинку, як інкриміновано ОСОБА_1 . Акт огляду не містить дати, часу та місця його складання, а також немає відомостей про особу, відносно якої він складений, що тягне за собою визнання доказу неналежним. Звертає увагу суду, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, для яких діє спеціальний порядок їх огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП. Цей установлений законом порядок працівниками поліції не був дотриманий, тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом.
В судове засідання 23.03.2026 о 14 год. 26 хв. ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на те, що ОСОБА_1 обізнаний про складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення та будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не вжив заходів для явки до суду, у жодне судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП його участь у справі не є обов'язковою, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами справи.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Вдовиченко Б.В. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу даних адміністративних правопорушень, з підстав викладених в клопотанні. При цьому, посилається на відсутність будь-яких доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 .
Вислухавши пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази та оглянувши відеозаписи, долучені до справи, суддя приходить до наступного.
1. Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 486389 від 17.10.2025.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно із п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається статтею 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 ПДР України, а його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у їх взаємозв'язку, а саме:
- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 486389 від 17.10.2025, відповідно до якого 17.10.2025 року о 22 год. 32 хв. в селищі Яблунець, вул. 1-Травня, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Фольксваген Шаран, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах з порожнини рота, порушення мови, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупиники та в медичному закладі водій проходити відмовився, що було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор, чим порушив чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
- розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП від 17.10.2025 (від підпису відмовився);
- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 17.10.2025 (від підпису відмовився);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.10.2025, згідно з яким ОСОБА_1 направлявся на огляд у КНП «Ємільчинська лікарня» Ємільчинської селищної ради в Житомирській області. Огляд у медичному закладі не проводився, оскільки водій відмовився від його проходження;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, у зв'язку із відмовою водія від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, такий огляд не проводився (від підпису відмовився);
- розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом від 17.10.2025 (від підпису відмовився);
- довідкою про адміністративне правопорушення від 17.10.2025, відповідно до якої гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не притягувався до адміністративної відповідальності; посвідчення водія серії НОМЕР_4 ;
- рапортом інспектора СРПП ВП №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області Романа Ничипорчука від 17.10.2026;
- долученими до матеріалів справи відеозаписами із відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудної камери поліцейського, записаними на двох DVD-R дисках, з яких вбачається, що ОСОБА_1 беззаперечно керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції та проінформований про причини такої зупинки, а також про наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння. Водій на пропозицію поліцейського спочатку погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу, але попросив поліцейського спочатку зробити дзвінок по телефону та повідомив, що він є військовослужбовцем. Після телефонної розмови ОСОБА_1 сідає за кермо свого автомобіля, заводить його та їде з місця зупинки. Після чого працівники поліції починають його переслідувати. Після повторної зупинки, шляхом переслідування, поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що відносно нього будуть складені відповідні адміністративні матеріали за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. В подальшому ОСОБА_1 ознайомлено зі його правами, а також із складеними відносно нього адміністративними матеріалами. ОСОБА_1 підписав протоколи про адміністративні правопорушення та отримав їх копії. Останній був відсторонений від керування транспортним засобом.
Таким чином, дослідивши і оцінивши зібрані у справі докази, які є достовірними, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного, зібрані з дотриманням порядку, встановленого КУпАП, у їх сукупності, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 було порушено п.2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З позицією сторони захисту про закриття адміністративної справи суд не може погодитись, виходячи з таких обставин.
Твердження адвоката про те, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то згідно ч. 3 ст. 266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління ВСП у ЗСУ, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, суд зазначає, що така позиція не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Зокрема, відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується.
З аналізу вказаної статті вбачається, що при порушенні правил дорожнього руху не застосовується штраф як адміністративне стягнення лише до військовослужбовців строкової служби. Інші військовослужбовці, які керують транспортними засобами, при порушенні правил дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, належить до правопорушень на транспорті.
Статтею 255 КУпАП визначено органи, які мають право складати протоколи. Зокрема, органи Національної поліції складають протоколи за статтею 130 КУпАП, а управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України по правопорушеннях, вчиненим військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7 КУпАП.
Доводи адвоката про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, при виявленні в нього ознак алкогольного під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції, мав проводиться за спеціальним порядком, передбаченим постановою КМУ від 12.01.2024 № 32 «Про затвердження Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду» (далі - Порядок) та ст. 266-1 КУпАП є необґрунтованими і такими, що ґрунтуються на суб'єктивному сприйнятті законодавства.
Так, згідно з пунктом 1 Порядку цей Порядок визначає процедуру направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов'язані), а також військовослужбовців Збройних Сил (далі - військовослужбовці) для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), та проведення огляду.
Пунктами 3, 4 Порядку передбачено, що огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння).
Огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, в усіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах.
Таким чином, положення даного Порядку містять вичерпний перелік обставин, коли огляд на стан сп'яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, а також посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах.
Крім того, за змістом ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп'яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Даною нормою законодавства також визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп'яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками алкогольного сп'яніння до таких підстав не належить.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 486389 від 17.10.2025 та доданого відеозапису, вбачається, що транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 був зупинений у АДРЕСА_2 , тобто поза межами території будь-якої військової частини. Водночас ОСОБА_1 не був одягнутий у військовий одяг, не керував транспортним засобом Збройних Сил України. Також, ОСОБА_1 не надано працівникам поліції відповідних документів про те, що на час зупинки автомобіля під його керуванням він являвся військовослужбовцем та виконував обов'язки військової служби, водночас на відеозаписі останній повідомив працівникам поліції, що їде до своєї матері.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Даний порядок визначає процедуру огляду осіб, які керують транспортним засобом, водночас положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, а перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду водія, який є військовослужбовцем, таку процедуру проводять працівники поліції. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп'яніння водія представники військової служби правопорядку запрошуватись не повинні.
Суд зауважує, що об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Чинним законодавством не передбачено виключень для військовослужбовців щодо їх обов'язку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до п. 2.5 ПДР України, і вони, як і всі особи, що керують транспортними засобами на території України зобов'язані дотримуватися ПДР.
Таким чином, в даному випадку, співробітниками поліції була дотримана процедура огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , передбачена ст. 266 КУпАП, а також вірно кваліфіковані його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, доводи адвоката з цього приводу є безпідставними.
Твердження адвоката Вдовиченка Б.В. про відсутність в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння дати, часу та місця його складання, не впливає на встановлення наявності чи відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника щодо відсутності причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , є безпідставними, оскільки, із дослідженого відеозапису, вбачається, що після зупинки транспортного засобу, працівник поліції повідомив водію причину його зупинки.
Щодо посилання адвоката на відсутність в матеріалах справи повного та безперервного відеозапису, а наявні в матеріалах справи відеозаписи є неналежним та недопустимим доказом є безпідставними, оскільки вказані відеозаписи містять фіксацію подій в обсязі, який надає підстави вважати встановленим факт адміністративного правопорушення, відтак доводи про його не безперервність не впливають на висновки суду.
Зазначені відеозаписи дозволяють повно і всебічно встановити послідовність обставин вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що поставлено йому у вину, та те, що співробітники поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення діяли згідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння та оформлення результатів такого огляду.
Додані до матеріалів справи диски із відеозаписами адміністративного правопорушення є джерелом доказу в розумінні вимог ч.1 ст. 251 КУпАП. Отже, виходячи з вищевикладеного, суд визнає відеозапис, які приєднано до матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 :
- достовірним, оскільки він узгоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення з урахуванням всіх обставин справи;
- допустимим, оскільки він отриманий та досліджений в законний спосіб;
- належним, оскільки він стосуються подій, що сталися 17.10.2025 та стосуються ОСОБА_1 .
До того ж, зазначений відеозапис не є єдиним джерелом доказів, який підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується саме сукупністю доказів, які містяться в матеріалах справи.
Також, є безпідставним посилання захисника на необхідність підписання відеофайлів електронним підписом, оскільки це не передбачено Законом України «Про Національну поліцію» та ст. 266 КУпАП.
Сумніви щодо автентичності оригіналу відеозапису є припущеннями, та не підтверджені доказами.
Рішення Європейського суду з прав людини, практика інших судів у інших справах на які міститься посилання у клопотанні, преюдиційного значення для вирішення даної справи, з огляду на встановлені у ній обставини, не мають.
Інші доводи адвоката, наведені в клопотанні, не підтверджують обставин, які б виключали винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні.
Таким чином, під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів, істотних порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених працівниками поліції процесуальних документів - недопустимими доказами, судом не встановлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а тому його слід притягнути до відповідальності.
Суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Подібний правовий висновок щодо наявності обов'язку у водіїв транспортних засобів пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, незалежно від підстав зупинки транспортного засобу, викладений у постанові ВС від 25 вересня 2019 року у справі №127/19283/17.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, те, що ОСОБА_1 умисно вчинила грубе порушення Правил дорожнього руху України, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу порушника, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення та приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що за своїм видом та мірою відповідає завданню й меті накладення адміністративного стягнення та є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
2. Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 486407 від 17.10.2025.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, слідує, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій- шостій цієї статті.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122-2 КУпАП було вчинено 17.10.2025, отже строк для притягнення особи до адміністративної відповідальності на даний час закінчився, при цьому судом вживалися заходи з метою розгляду справи у строк, відповідно до якого особу можливо було б притягнути до відповідальності, зокрема судові засідання по справі призначалися сім разів, одне з яких було відкладено у зв'язку з неявкою в судове засідання особи, яка притягається до відповідальності, щодо якої були відсутні відомості про вручення їй судової повістки, п'ять судових засідань було відкладено за клопотаннями представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Вдовиченка Б.В., які судом було задоволено, з метою забезпечення права на захист ОСОБА_1 .
Крім цього, судом також враховано позицію Європейського суду з прав людини у справі «Бартая проти Грузії» (заява №10978/06), що відмова суду перенести засідання за клопотанням адвоката та розгляд справи без захисника є порушенням ст. 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно ч. 7 ст. 247 КУпАП відкрите провадження у справі про адміністративне правопорушення припиняється в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Враховуючи зазначене, а також те, що з дня вчинення правопорушення минуло понад три місяці, вважаю необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП закритиу зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 38, 122-2, 130, 280, 283, п.7 ст. 247, ст.ст. 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача: UA408999980313030106000006757, отримувач ГУК у Житобл./ТГ смт. Ємільчине 21081100, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081100 призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп, які перерахувати на рахунок №UA518999980313121206000006757, отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ смт Ємільчине/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101.
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови складено 26 березня 2026 року
СуддяТ. Г. Корсун